Блог | Покусані війною: як з цим жити

Є люди, яких вкусила смерть. Поранені і контужені воїни. Є ті, по кому видно одразу – без ока, наприклад, або на протезі влітку. Але є дох*я тих, по кому не видно. Він або вона можуть бути на протезах, а протези під одягом. Може фактично не бути плеча, але це на перший погляд непомітно. Може бути контузія. Можуть бути перебиті нерви. Може бути уламок, який зайшов у черевну порожнину. Та дох*я всього може бути.

Тепер всі знають про протези і ампутації. Але це трохи викривляє образ пораненого в головах людей, тому що протез, як правило, помітно. А багато інших форм травм і поранень ні. 

Це призводить до того, що ви можете завдати пораненій людині сильного фізичного болю або дискомфорту навіть не бажаючи цього. Постукавши по плечу, обійнявши, штовхнувши випадково на вулиці. 

І проти цього немає універсального рецепту, окрім одного: тримати межі особистого простору завжди і всюди з усіма незнайомими людьми. Це офігенно складно, тому що в нас немає або майже немає цього в звичках: ми набагато простіші і контактніші, ніж багато інших націй. Але це буде вимушена частина нової етики в країні, де забагато покусаних війною.