Полковник Світан: "авіаетажерка" Путіна потрапила в засідку ЗСУ. Як через дурість окупант втрачає авіацію. Інтерв'ю
13 травня став "чорним днем авіації" країни-окупанта Росії. У Брянській області було знищено одразу п'ять повітряних суден агресора – три вертольоти Мі-8, бомбардувальники Су-34 та Су-35. Авіаційна "етажерка" потрапила в "банальну засідку", яку їй влаштував зенітний ракетний полк, використовуючи новітнє озброєння союзників.
Пхатися в українське небо для окупанта стало небезпечно вже невдовзі після повномасштабного вторгнення. Тоді рахунок знищених військових літаків ворога йшов на сотні. Сьогодні українські Сили оборони здатні знищувати російську авіацію не лише на підконтрольній території України, а й на окупованих територіях, а також на території РФ. Керуючись дурістю, ворог продовжує атакувати Україну з неба, втрачаючи рештки авіації. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі, військовий експерт Роман Світан.
– Велика Британія офіційно підтвердила, що почне навчати українських пілотів роботі на винищувачах F-16. Наскільки це складний апарат? Скільки часу може тривати навчання? Коли можуть бути готові пілоти і необхідна інфраструктура в Україні?
– Цьому літаку років 40. Він випускався одночасно з Міг-29 та Су-27. У принципі, система пілотування будь-якого апарату приблизно однакова. Є різниця, наприклад, у прямому управлінні – через ручку, важіль керування літаком, так званий руст. Це в нас. А в них простий джойстик, яким у певному сенсі навіть легше керувати.
Тому жодних проблем із управлінням абсолютно немає. Необхідно вивчити літак, скласти заліки та налітати певну кількість годин по позиціях. Наші льотчики першого та другого класу можуть впоратися із цим завданням за три місяці. Тобто через три місяці льотний склад може виконувати бойові завдання. Великих проблем немає.
У нас кілька десятків аеродромів готові приймати F-16. А інфраструктуру як таку готувати не треба – просто перекинути на аеродроми певне обладнання. Це можуть зробити кілька літаків Galaxy.
Ми можемо приймати F-16 місяців через три, проводити передполітну, післяполітну та міжполітну підготовку на наших базах. А капітальні ремонти можна проводити на заводах у Європі. Туди можна відганяти літаки відповідно до регламенту.
– Ви сказали про джойстик у винищувачі F-16. А як щодо начинки, електроніки? Вона схожа на начинку наших літаків?
– Фізичні закони, за якими працюють прилади, приблизно однакові. Зчитування інформації також приблизно однакове. Тут не повинно виникнути жодних проблем.
– Питання щодо злітно-посадкових смуг для F-16. Чи потрібні якісь спеціальні смуги?
– Ні, абсолютно ні. Є певні вимоги до смуги, просто зачистка. Щодня по смугах проходитимуть повітродуви – повітродувні машини, авіаційні двигуни на шасі, які здуватимуть зі смуги камінчики. Більше нічого не потрібно. Наші смуги готові.
– Як ви могли б пояснити те, що сталося у Брянській області Росії? Там розбилися відразу чотири повітряні судна російської окупаційної армії – два вертольоти Мі-8, бомбардувальник Су-34 та Су-35. Що там сталося? Чи приклала Україна руку до цієї "бавовни"?
– Не приклала руку, а виконала. Там усе просто. Два місяці тому, 3 березня, такий самий Су-34, тільки один, виконував завдання скидання бомб з крильцями, так званих плануючих авіабомб, з Єнакієвого по Авдіївці. Наш Нікопольський зенітний ракетний полк у режимі повного радіомовчання підтягнув до лінії фронту зенітно-ракетний комплекс С-300. Там вони чекали, коли до Єнакієвого підійде борт. Коли він підійшов і намагався скинути бомби, вони увімкнулися на кілька секунд і обстріляли його ракетами. 30 км ракета проходить за 15 секунд. Вони знищили літак та пішли. Це називається ракетна засідка.
Так само і тут. Такий самий гіпотетичний зенітний ракетний полк підтягнув якийсь із ЗРК, який ми вже маємо. Це міг бути і С-300, і Patriot, і SAMP/T, і NASAMS із дальніми ракетами понад 40 км – і зніс цю "етажерку".
Росіяни почали ходити такими "етажерками" авіагрупами. Основний літак-бомбардувальник йде в середині "етажерки" приблизно на висоті 10 км. Бомбардувальник Су-34, нижче на кілометрі висоти, йдуть два вертольоти Мі-8, які ставлять радіоелектронні перешкоди, а зверху цю "етажерку" прикриває винищувач Су-35 у режимі протиповітряної оборони, щоб жоден наш винищувач до них не підійшов.
Упродовж кількох тижнів цією "етажеркою" вони скидали бомби на українські села, на голови мирних українців. І ось ці чотири борти вкотре підходили для скидання бомб, і наш зенітний ракетний полк упіймав їх у засідці. Підтягнули якийсь із ЗРК і зняли всі чотири борти.
Потім згідно з протоколом пошукової безпеки злетів п'ятий борт, Мі-8 пошуково-рятувальної служби. Цей Мі-8 також був збитий нашими. Тож там не чотири, а п'ять бортів. П'ятий десь догоряє, його шукають.
Це банальна ракетна засідка. Росіяни у неї попалися. Але вони в цьому сенсі ненавчені.
– Чи означає це, що сьогодні авіації окупанта просто небезпечно потикатися у повітряний простір України?
– Це було небезпечно ще рік тому. Коли вони сунулися, ми "приземлили", знищили дуже багато, кілька сотень бортів. А зараз у них чи то ейфорія, чи то дурість – вони почали підходити та підносити бомби. Тобто не заходити на територію нашої країни, а зі своєї території чи окупованої території скидали авіабомби, які вже на крильцях допланували до точки удару. Але зараз ми починаємо їх знищувати вже й над російською та над окупованою територією.
Якщо порозумнішають, перестануть підходити. Якщо залишаться такими самими дурнями, далі їх ловитимемо, збиватимемо в таких засідках. Це закон бумеранга. Їм прилетіло назад – усім, хто кидав бомби на перші села.
– У Луганську знайшли уламки британської ракети Storm Shadow. Чи справді вона могла там опинитися?
– Якщо знайшли, значить, це Storm Shadow і є. Тим більше, знайшли ще й так звану ракету-обманку, постановник радіоелектронних перешкод ADM-160, а вона завжди супроводжує політ ракет Storm Shadow.
Якщо щось виглядає як апельсин, має смак апельсина, отже, мабуть, це апельсин і є. Тому гадаю, так і є.