Блог | Порятунок з оточення: ми зустрічали звільнених воїнів живим коридором

Два наших відділення під час виконання завдання вже на зворотньому напрямку потрапили в оточення. В ефірі ми дізналися про це о 17:20. Набоїв було, зі слів командира групи, 5-6 магазинів на воїна. Вони зайняли оборону в будинку.

Оцінюючи сектор з відео аеророзвідки було зрозуміло, що прийти на допомогу швидко не зможемо. Але можливо максимально близько підійти, щоб зустрічати їх, прикриваючи відступ. Для цього відправилися дві групи. Шансів врятувати всіх було мало. Але остаточно рішення по відходу за командиром групи в оточенні.

Всю ніч чекали на його рішення. Всю ніч чули стрілкотню та вибухи. Десь за півгодини до світанку в рації пролунало - "Ми виходимо". До неба піднялось дві пташки з ПНБ та "тепликом". Оператори відслідковували маячки наших та координували.

За декілька хвилин приїзду транспорту з врятованими до росположення, всі хто був на базі, встали у дві шеренги, створюючи між собою коридор. Коли звільнена група вигрузилася та шла цим живим коридором, ми мовчки зустрічали їх, хлопаючи себе по броніках біля серця.

Спочатку, на врятованих стомлений обличчях були посмішки. Але під кінець коридору вони опиралися на когось з шеренги або сідали на землю та плакали. Бо дозволили собі розкритися серед тих, хто рад їх поверненню, хто їх цінує, хто підтримує.

8 січня, поки мене не було на зв'язку, пройшов черговий обмін полонених. На новий рік одне з моїх бажань було, щоб ми не забували казати – "З поверненням!" – кожного разу, коли обміни здійснюються. Сподіваюсь, мої друзі, ви не пропустили цей обмін повз себе, щось написали. Бо ми ж знаємо як працюють соціальні мережі. І можливо наші воїни, повернувшись, будуть листами стрічку та побачать вітання саме для них. Най знають що їм тут раді, їх цінують, їх підтримують. Най це буде не флешмоб або разова реакція на "медійних" воїнів. Най це стане нашою національною традицією, слідкувати та зустрічати своїх з полону.