Путін готує реванш й конче потребує паузи. Інтерв’ю з майором Гетьманом про ситуацію на фронті

Наразі армія країни-окупанта Росії поставила перед собою нову мету – реванш, відвойовування звільнених українською армією територій нашої країни, передусім південних. Ворог має дві мети – як суто пропагандистську задля підвищення мотивації своїх солдат, мовляв, "можем повторить", так і військову – зупинити наступ Сил оборони України.

Коли ворог розпочинав широкомасштабний наступ в Україну, його велике угруповання було забезпечене усім необхідним. Проте зараз це вже далеко не так. Через те, що ЗСУ щодня перемелюють російську армію, Кремль змушений кидати в бій нові резерви, для яких іноді не вистачає навіть елементарної амуніції. Саме тому Росія вкрай потребує паузи щонайменше на кілька місяців – щоб встигнути наростити військове виробництво. Україна в жодному разі не повинна цього допустити. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила про те, що окупаційна армія Росії прагне реваншу на Харківщині. Зокрема, з цим вона пов’язує загострення на Куп’янському напрямку. Як ви розцінюєте небезпеку цього реваншу, особливо з огляду на те, що чотири області України РФ "записала" в свою конституцію? Які можливості має окупант, аби "відновити свою територіальну цілісність"?

– Так, Ганна Маляр знає, про що говорить. Справа в тому, що росіяни демотивовані, і про це вона також казала. Щоб мотивувати їх, потрібно було вигадати якусь ціль. У Кремлі вирішили зробити щось на кшталт того, як це було під час Чеченської війни, наративів, які проходили у них через ЗМІ протягом багатьох років, а також активно підживлювалися у фільмах про так звану Велику Вітчизняну війну. "Можем повторить" тощо.

У Росії починають роздмухувати бажання реваншу. Мовляв, Росію знов принизили, "нас знову хочуть поставити на коліна". Такими речами вони мотивують людей. Психологічно це дуже потужно працює – якщо людині пообіцяли щось, а потім не дали, або сказали, що це належить їй, але згодом забрали, виникає велика мотивація, що базується на прагненні реваншу.

Саме на цьому зіграли російські політруки, комісари чи хто там в них є. Тому частково, принаймні на північному напрямі, росіяни вмотивовані. Вони прагнуть повернути "своє" і помститися за загиблих, невинних, "хлопчиків у трусиках" тощо.

Які в них є сили? Чималі. 130 тисяч осіб гарматного м’яса, майже 500 одиниць реактивних систем залпового вогню, майже 2000 одиниць важкої техніки, до тисячі танків. І авіація, яку ми поки що не можемо відігнати без тих самих F-16. Штурмова авіація, бомбардувальники завдають удари керованими бомбами чи використовують просто ракетні удари. Вже не рахуючи артилерійські обстріли. Гелікоптери Ка-52 теж завдають шкоди – піднімаються, атакують ракетами і повертаються на базу.

Тому там важка ситуація. Чи зможуть вони "повернути" ці території? Вони прагнуть. Хоча люди, які перебувають безпосередньо на тій ділянці фронту, кажуть, що порівняно з тим, що було під Бахмутом, не складається враження, що прямо зараз ворог намагається просунутися. Складається враження, що вони хочуть просто нав’язати бій і примусити нас кидати на цей напрям резервні сили, які ми використовуємо на інших ділянках фронту.

– Є інформація, що забезпечення російської окупаційної армії вкрай незадовільне. Доходить до того, що підрозділ отримує одну саперну лопату. За вашими оцінками, в чому найбільш слабка ланка армії окупанта?

– У них багато людей. Вони залучили більше особового складу, ніж було на момент початку повномасштабного вторгнення. Звісно, на рівні вищого політичного керівництва Росія готувалася до великої війни, але армія не була забезпечена необхідною кількістю техніки і всього необхідного. Є прописані нормативи. Кожен підрозділ повинен мати певну кількість бронетехніки, артилерії, засобів зв’язку тощо. Зокрема, й саперні лопатки, боєкомплекти і автомати.

Проте необхідно розуміти: для тієї армії, яка була задіяна під час вторгнення – 200-300 тисяч – у них всього вистачало, вони були нормально укомплектовані. Але на додаткові сили забезпечення не вистачає, тому підрозділи виявляються недоукомплектованими.

Наприклад, під Бахмутом наші військові бачили штурми зеків – "вагнерівців". Деякі з них були без шоломів, без бронежилетів. Були випадки, коли ловили окупантів, які повзли з пластиковими пакетами й гранатами, без бронежилета, каски й без автомата. Вони отримали завдання "піти і щось підірвати".

Отже, в Росії вистачає зброї для тих військ, які вже були зібрані. Для нових військ всього не вистачає. Але давайте не будемо надягати рожеві окуляри. Росія переводить промисловість на військові рейки. Якщо їм вдасться якимось хитрим чином добитися паузи у війні, на кілька місяців чи на пів року, вони доукомплектують свою армію. Вони мають на це виробничу можливість.

Тому нам не можна розпочинати якісь мирні переговори, зупиняти наші наступальні дії. Всі ці ІПСО росіяни роблять виключно для того, щоб отримати паузу. Якщо вони доукомплектуються, повірте, нам буде ще важче.

– Якраз щодо паузи. Нещодавно ми дізналися дуже гарну новину: Україна отримає винищувачі F-16. Але, на жаль, це відбудеться не зараз, а за кілька місяців, можливо, через ті самі пів року, про які ви сказали. Як окупант може намагатися забезпечити собі паузу, окрім того, щоб просто політично тиснути на Україну, відкривати свої "консерви" на Заході?

– "Консерви" вони відкривають постійно, але щодо літаків – це не та пауза. Якщо б F-16 в нас були, а потім зникли – так, це було б важко, але їх ще не було. Літаки мають бути, принаймні перші декілька одиниць уже наприкінці цього року.

Але не треба думати про те, що якийсь один вид зброї повністю змінить результат війни. Свого часу ми покладали такі надії на Leopard, потім ще на щось. Усе разом – так, це допоможе нам перемогти. Але немає такого окремого виду зброї, який суттєво допоможе нам просуватися в наступі й починати опановувати небо. Навіть якщо нам дадуть 100 або більше F-16, це не означатиме, що ми вже виграли війну.

Війну виграє простий піхотинець, коли вижене ворога з нашої землі. А всі ці речі – ATACMS, F-16, касетні боєприпаси, сучасні бронемашини тощо – це добре, але це не є запорукою перемоги. Перемагає вмотивований військовослужбовець, який ефективно використовує цю техніку. Сама по собі техніка нічого не виграє.

– У МЗС Німеччини зробили заяву щодо ракет Taurus для України. Що дадуть нам ці ракети безпосередньо на полі бою?

– Ці ракети нам потрібні не тому, що ми дуже любимо саме ракети Taurus. Це більш сучасні ракети, ніж Storm Shadow та Scalp, але ми зацікавились ними виключно тому, що вони мають більшу дальність. Якщо буде рішення про обмеження дальності їхнього польоту, то постачання Taurus втратить сенс. Не можна сказати, що в такому разі вони нам взагалі будуть не потрібні, але потреба в них вже не буде такою великою.

Тоді вже краще домовитися із Британією і Францією про надання більшої кількості ракет Storm Shadow та Scalp, які нічим не гірші за Taurus, але літають на меншу відстань.