Путін може збільшити армію на мільйон, ЗСУ помножують його плани на нуль. Інтерв’ю з майором Гетьманом

Країна-окупант Росія планує кратно збільшити військовий бюджет на 2024 рік, але до суттєвого посилення армії це не призведе. Спроможності ВПК РФ обмежені, й виробляти більше техніки і зброї він просто не зможе. Можливий лише один варіант певного підсилення окупанта – повна мобілізація, завдяки якій окупаційна армія може збільшитися мало не на мільйон солдатів. Проте проблема в тому, що озброїти цю нову армію не буде чим. Так само, як у ворога не було чим озброїти свою 25-ту армію.

Кремлю потрібна велика пауза у війна, щонайменше на пів року, а краще на рік. У цьому полягає його план. Так само в Москві мріють про "приєднання" нових українських територій. Втім, українська армія помножує ці плани на нуль. І навіть "сезон дощів", що може невдовзі розпочатися, не стане перешкодою для методичного звільнення окупованих територій. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– За даними Міноборони Великої Британії, Росія планує суттєво збільшити військові витрати 2024 року. Оборонний бюджет країни-окупанта може бути збільшено на 68% порівняно з поточним роком. Чи може це свідчити про те, що Кремль готується до довгої війни? Чи про те, що його військові спроможності суттєво вичерпалися й їх треба терміново надолужувати, поновлювати?

– Треба надолужувати, треба поновлювати. Наша розвідка та розвідки наших західних союзників, аналізуючи можливості Росії з вироблення зброї, дійшли висновку, що Росія не здатна суттєво збільшити його, що б вони там не казали. Тому збільшення військових витрат, думаю, може бути пов’язано безпосередньо з фінансуванням людей, яких вони хочуть долучити до війни. Наприклад, це збільшення зарплати військових.

Ми знаємо про великі проблеми ворога з цим. Всередині армії починаються ледь не бунти, бо великі затримки з виплатами, та й виплати набагато менші, ніж обіцяли. Керівництво армії РФ цього боїться. Воно розуміє, що невдоволені солдати можуть розвернути зброю в інший бік.

Щодо спроможностей російського ВПК наведу кілька цифр. Вони можуть виробляти близько 1,5 мільйона снарядів на рік. Це дає можливість робити близько 4100 пострілів на день. Але цього замало, їм потрібно більше, близько 10 000 пострілів на день, тобто удвічі більше. Але збільшити виробництво снарядів у Росії не здатні. Буде, наприклад, 1,5 мільйона плюс сто. Не сто тисяч, просто сто.

Тому, можливо, ці гроші підуть на закупівлю снарядів за кордоном, наприклад, у Північної Кореї.

Якщо говорити про виробництво ракет у РФ, то вони можуть виробляти близько 50 далекобійних ракет на місяць. Це "Калібр", "Кинджал", "Іскандер", Х-101, Х-555. Більше вони виготовляти не здатні. Можливо збільшити виробництво усього на декілька відсотків. Вони не можуть виробляти 300 ракет на місяць.

Так, є залишки старих ракет, наприклад, Х-22. У Росії є декілька тисяч ракет від комплексу С-300, якими вони можуть обстрілювати прикордонні чи прифронтові території. Але це і все.

Щодо важкої техніки, то їхня промисловість може виготовляти 900 одиниць на рік. Приблизно 450 танків та 450 броньованих машин, БТР та БМП. Тобто вони можуть виробляти один танк на день, але ми знищуємо більше, ніж один російський танк на день. Суттєво збільшити виробництво вони також не здатні.

Тому, навіть незважаючи на розмови про 15 тисяч танків на складах стратегічного зберігання, з них до ладу можна довести 3-4 тисячі. В РФ уже почали це робити і практично вичерпали всі запаси. Решта просто не підлягає поновленню, неможливо їх довести до такого стану, щоб вони хоча б їздили. Навіть був жарт про те, що росіяни будуть знімати танки з постаментів і робити нову танкову армію. Цілком можливо, що так воно і буде.

Ось такі можливості російського військово-промислового комплексу. Тому всі ці розмови про те, що вони можуть виробити щось таке, чого ми ніколи не бачили, – пусті балачки.

Єдине, що вони можуть зробити, – це оголосити повну мобілізацію, нахапати всіх, кого можна. Це не лише 400 чи навіть 700 тисяч. Я вважаю, що може бути навіть до мільйона людей. Але це будуть люди без важкої техніки, без артилерії, без снарядів. Вони будуть озброєні автоматами Калашникова і гвинтівками Мосіна. Це буде легка піхота.

Так само, як ця 25-та армія. Вона виглядає начебто дуже страшно. Так, це 17 тисяч людей, це чимало. Але це 17 тисяч людей, які погано озброєні, які не мають важкої техніки, а ще не знають, як поводитися із зброєю і з якого боку її тримати. Тобто ця армія не є потужною бойовою силою.

Так, росіянам потрібна велика пауза. Не на місяць, а принаймні на пів року, а краще на рік, щоб встигнути щось сформувати. А ми не маємо права давати їм цей час.

– Якраз щодо того, що може зробити українська армія, щоби зруйнувати плани окупанта на довгу війну. Наскільки на це впливає знищення складів, баз, штабів армії ворога, зокрема на території Росії? Чи достатньо цього? Чи потрібні додаткові зусилля, щоб помножити на нуль плани ворога на кількарічну війну?

– Тут є декілька напрямків, на яких ми працюємо. Проти того, що перебуває на відносно невеликій відстані, скажімо, сотні кілометрів від лінії фронту чи від наших кордонів, ми маємо зброю, зокрема крилаті ракети, які нам передають партнери, ті самі Storm Shadow, Scalp. Є й наші вітчизняні ракети – "Нептуни" та інша зброя, яку ми розробляємо.

Для всього, що знаходиться далі, у нас є БПЛА, які ми виробляємо у великій кількості. Ми можемо виробляти сотні БПЛА на день. Це зброя, що може працювати на відстані тисяча і більше кілометрів. Як показав досвід, вона високоточна і може уражувати військові підприємства на території РФ, летовища, великі склади паливно-мастильних матеріалів і навіть енергетичні об’єкти, які є частиною ВПК Росії. У нас також є партизани, розвідувально-диверсійні групи, які можуть дуже глибоко заходити в тил ворога і там знищувати військові об’єкти країни-окупанта.

Отже, ми вже робимо все, щоб помножити плани ворога на нуль. Ми навіть створили окремий флот безекіпажних надводних човнів, які можуть уражувати будь-який корабель. Нещодавні прильоти в Сочі, в Адлер, руйнація вертолітних майданчиків, думаю, суттєвої шкоди росіянам не завдали, але піднялася паніка, на болотах почалося виття.

Я б назвав ці атаки більшою мірою випробуванням наших БПЛА та спроможностей російської ППО їх перехоплювати. Коли ми це з’ясуємо, на території РФ буде так само, як в Криму – будуть нищитися штаби та інші серйозні об’єкти. Ми побачимо більш суттєві результати. В цьому я ані хвилини не сумніваюся.

– Російський прем’єр Медведєв заявив, що Росія має намір "приєднати" нові території України, так само, як раніше вона "приєднала" Крим та чотири українських області. Чи вважаєте ви, що сьогодні є небезпека окупації якоїсь окремої області України і, відповідно, "приєднання" її до РФ?

– Навряд чи. Якби вони могли це зробити, вони б це зробили. Є таке прислів’я: не треба вихвалятися майбутніми перемогами. Вони розповідають, що, мовляв, ми ще нічого не починали, ми все зробимо. Ну, робіть, пробуйте, розповідайте.

Чого ж раніше не "приєднували"? Не хотіли? Чи не було часу? Вас вибили з-під Києва, з-під Харкова, з-під Херсона. Про що ви розповідаєте? Що ви збираєтеся "звільняти"? Незабаром вас виб’ють з півдня нашої країни, а потім тимчасово окупований Кримський півострів перетвориться на острів з погляду постачання всього необхідного.

Дивно, що Медведєв нічого не сказав про ядерну зброю.

– Що ви прогнозуєте на останній тиждень чи два перед "сезоном дощів"? В Інституті вивчення війни розповіли, що окупанти намагаються атакувати в районі Роботиного, деякі важливі польові укріплення переходять з рук в руки. Роботине, Бахмут, південь нашої країни. За вашими оцінками, як там розвиватимуться події найближчим часом?

– Ворог намагається атакувати біля Кліщіївки і Андріївки для того, щоб вибити нас із панівних висот. Там навіть залучено частину новоствореної так званої резервної 25-ї армії. Але їм це не вдається. Найімовірніше, вони будуть посилювати південь на трьох напрямках – Бердянськ, Мелітополь, Волноваха, хоча все ж таки головне – залізниця, яка проходить через Токмак, Волноваху, Джанкой. Цією логістичною трасою йде все забезпечення усього південного угруповання росіян.

Щодо "сезону дощів" – у нас восени можуть бути дощі, а можуть і не бути. Тому закладатися на те, що прийдуть дощі і все зупиниться… Нічого не зупиниться. Якщо пройде дощ, після нього певний час дійсно важко рухатися бездоріжжям важкою технікою, вона може зав’язнути. Але це не означає, що ми припинимо наші наступальні дії, припинимо бойові операції. Є багато чого робити, чекаючи, доки ґрунт стане твердим. Перегрупування, контрбатарейна боротьба, авіаційні удари тощо.

Наші наступальні дії – це не лише рух важкої техніки суходолом. Це комплексні заходи.