Блог | Путін стоїть перед вибором, але він зазвичай обирає не дуже логічний варіант

Військовий аналітик Данського королівського оборонного коледжу Андерс Нільсен про можливі наступні кроки Путіна: 

Традиційно підготував вижимку найголовнішого:

У російсько-українській війні наближається момент, коли Путіну необхідно зважиться на якийсь крок. Українці постійно нарощують удари своїми дальніми БпЛА і дронами. Удари по російській піхоті на передовій призводять до того, що рівень рекрутингу ЗС РФ нижчий, ніж бойові втрати. Також наростають удари на оперативну глибину, що роблять проведення фронтових операцій ще складнішим. Путін має чотири основні можливості для подальших дій. Їх варто проаналізувати за трьома, ключовими для нього критеріями: можливість виграти війну, можливість врятувати економіку і загроза для режиму.

- Першим варіантом є укладення реального перемир'я. Цим росіяни, фактично, відмовляться від будь-яких претензій на перемогу. Ба більше, оскільки росіяни оголосили повну анексію чотирьох областей України, то відмова від них за формальною юридичною логікою означатиме, що вони закінчили війну, віддавши "свою" територію Україні. Однак таке рішення дасть змогу розпочати порятунок російської економіки. Ризики для стійкості режиму середні: хоча в тилу з'явиться багато озлоблених ветеранів, більша частина населення втомилася від війни і зрадіє перемир'ю.

- Другим варіантом є відмова від наступу і заморожування лінії фронту при збереженні бойових дій і обстрілів тилових територій. Можливо, додатково буде імплементовано заборону українцям бити по російській нафтопереробці, а росіянам — заборону бити по українській енергетиці. Це найскладніший для України варіант: поточна стратегія передбачає як удари по НПЗ, так і знищення великої кількості російських військових для того, щоб не дати росіянам сформувати резерви. З іншого боку, цей варіант ризикований для російської економіки, тому що все одно потребує значних ресурсів, проте хороший для стабільності російського режиму. Водночас, така нескінченна війна може бути небезпечною і для стійкості України.

- Третім варіантом є повномасштабна мобілізація в РФ. З одного боку, її порівняно легко провести, з іншого ж це дуже ризикований варіант. Однак навіть залучення 300-500 тисяч додаткових солдатів не вирішить решти російських проблем у військовій сфері. Шанси виграти війну за такого варіанту залишаються низькими, шанси врятувати економіку — нульовими, а ризики для режиму - найвищі.

- Четвертим варіантом є ескалація. Найбільш імовірна — атака проти країн Балтії. У росіян цілком достатньо ресурсів на обмежене вторгнення силами кількох дивізій. Метою такого вторгнення є або змусити європейців кинути всі ресурси на захист країн НАТО, кинувши Україну, або ж налякати європейців настільки, що ті погодяться на будь-які вимоги щодо України. Цей варіант несе дуже сильні ризики для російського режиму, якщо європейці вирішать у відповідь ще більше збільшити підтримку України, однак і великий виграш у разі, якщо європейці побояться і поступляться. У будь-якому разі, Європі краще підготуватися до можливості такого сценарію.

Нільсен вважає, що найбільш виграшним для росіян було б зупинити наступ зі збереженням обмеженої війни. Однак раніше Путін постійно обирав не той варіант, який Нільсен вважав найбільш логічним. Судячи з усього, так станеться і цього разу; до того ж, Путін переконаний у своїй священній місії з "відродження величі Росії", яке передбачає обов'язкове завоювання України. Найімовірніше, що російські генерали переконають Путіна, що додаткова хвиля мобілізації зможе вирішити проблему прориву фронту. Цей варіант найбільш очевидний у російській логіці, однак і найбільш ризикований для них.