Путіну потрібні Одеса, Харків, Херсон та Запоріжжя: чи вистачить сил? Інтерв'ю з генералом Маломужем

Російський диктатор Володимир Путін зосередився на терорі українських міст, які вважає "споконвічно російськими". Це Одеса, Харків, Херсон та Запоріжжя. Мета окупанта проста: зробити життя місцевих нестерпним і змусити виходити на вулиці, вимагаючи припинення війни за будь-яку ціну та встановлення миру – у тому форматі, як це бачать у Кремлі. Але чи має ворог достатньо ресурсів, аби втілити свої плани у життя?

Сьогоднішніх можливостей противнику вистачить на тактичні бої, просування на кілька кілометрів, але не більше. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що Росія не заспокоїться, поки не захопить чотири українські області, і питання лише в тому, чи візьме Путін Одесу. Ми бачимо, як Одеса потерпає від ракетних атак, гинуть люди. Чи припускаєте ви, що це місто сьогодні стало однією з основних точок докладання зусиль ворожої армії?

– Путін б'є по тих містах, які, як він вважає, мають бути під його контролем. Це Харків, Запоріжжя, Херсон та Одеса. Він намагається придушити дух людей та можливості для опору. Тому що він зважає не лише на лінії оборони, а й на мешканців конкретного міста, як колись Києва. На початку широкомасштабного вторгнення кияни піднялися та відстояли місто.

Як можна придушити дух людей? Створити нестерпні умови для життя. Для цього завдають масованих ударів по інфраструктурі, щоби позбавити людей можливості для нормального існування, по житлових кварталах, щоб були величезні втрати та переживання. Мета полягає в тому, щоб змусити мешканців цих міст виходити на вулиці та вимагати припинення війни, укладання миру. Але умови цього миру будуть такі, що Росія вимагатиме Одесу та інші міста, які, на думку Путіна, є "споконвічно російськими". Одним із головних способів досягнення мети для Путіна є терор.

Крім того, він готує низку наступальних операцій. Це, звісно, Харків, вся Донецька та Луганська області, Запорізький напрямок. Основні удари концентруються саме там. Одеса, звичайно, розташована далі, але, напевно, готуватиметься черговий удар і спроба окупації, оскільки це в планах Путіна.

Але чи це реально? Далеко від цього. У Путіна немає можливості реалізувати цей план, тому що він не має невичерпного потенціалу. Те, що він мобілізував, він може застосовувати лише для боїв тактичного рівня. Але великого потенціалу, для великих стратегічних ударів, тим більше, із захопленням Харкова, Запоріжжя, усієї Донецької області, а тим більше Одеси він не має.

Маск міркує приблизно в тому самому ключі, що й Путін. Він читає російські джерела інформації, заяви російського керівництва і робить висновок, що Росія зможе досягти мети та контролювати ці території. Він орієнтується те що, що Росія велика, що має великий потенціал, зокрема військовий.

Але він не зважає на позицію України, що ми захищаємо свою державу, свою землю. Він не враховує, що цивілізований світ проти агресії Росії, а також на те, що підтримка України зростає у всіх секторах. Це і підтримка ЄС та пакет допомоги від США. Плюс збільшення можливостей нашого ВПК, великі закупівлі боєприпасів та військової техніки за кордоном. Великі надходження мають бути найближчими місяцями.

Так, у нас є перспектива створення потужної системи оборони за рахунок посилення ППО, далекобійних ракетних систем на 300 кілометрів, авіації та, звичайно, всього необхідного для фронту – боєприпасів, ракет малого та середнього радіусу дії, ЗРК, бронетехніки, армії дронів та іншого. Це те, на чому буде робитися акцент в найближчі 3-4 місяці.

Тому просуватися вглиб нашої території, захоплювати Одесу, як каже Маск, у Путіна перспектив точно немає. Зараз для нас важливо витримати 1,5-2 місяці, поки ми ще не отримали всі засоби, не нагромадили всі боєприпаси та високоточне озброєння. У цій ситуації противник може просуватися на кілька кілометрів, але на прорив на десятки і тим більше сотні кілометрів у Путіна шансів немає – ані перед 9 травня, ані пізніше.

Ми знаємо про всі плани Путіна, плани його Генштабу, не говорячи вже про те, що ми відстежуємо всі переміщення його армії на окупованих територіях. Все це в режимі онлайн контролюється у різний спосіб. Тож для нас нічого несподіваного не буде.

Єдине, що зараз нам необхідно, – це мобілізувати нові ресурси, причому не лише людські, а насамперед технологічні. Йдеться про технологічну війну. Усвідомлення того, що Росія загрожує не лише Україні, а й європейцям, і навіть США, зараз відіграє дуже велику роль у міжнародній підтримці України на полі бою.

– Пропагандистські російські ЗМІ заявляють, що за добу російська ППО збила шість ракет ATACMS. Чи це можливо?

– Це фейк. Тим більше, що стільки ракет ATACMS ми не задіюємо. Ці ракети секторально застосовуються там, де є системи ППО. Відпрацьовується система відволікання супротивника, а сама ракета може маневрувати та обходити засоби ППО. Згадайте перший випадок застосування ракети ATACMS по аеродрому у Феодосії, коли було завдано ударів і по засобах ППО Росії, вони були знищені, і безпосередньо по аеродрому.

Росіяни вже не раз "збивали" і Patriot, і ATACMS, інші наші ракети. Збити їх дуже складно навіть комплексами С-400, а збити ATACMS іншими засобами майже неможливо.

– Зверніть увагу, яке саме озброєння ворог застосовує для атак на Одесу та Харків. По Одесі запустили три балістичні ракети "Іскандер", Харків атакували КАБами. Чи вважаєте ви, що в межах допомоги США будуть і засоби, які дозволять нівелювати ці загрози? Ви також сказали, що нам необхідно протриматися ще 1,5-2 місяці. Чому саме стільки?

– Я скажу прямо: ми затягнули процес із постачанням боєприпасів та техніки. Нам, а не Чехії, потрібно було бути ініціатором закупівель. Ми знали, що ми мали дефіцит. Нині процес пішов швидше, насамперед за рахунок усвідомлення Європою та США загроз для них самих.

До нас надійдуть додатково системи ППО Patriot, IRIS-T, SAMP/T, Storm Shadow, які обіцяли нам британці, тактичні ЗРК, системи, які є щитом проти дронів та ракет і, звичайно, високоточне озброєння, яке може бити безпосередньо по пускових установках тих самих "Іскандерів", "Шахедів" тощо. Але на переміщення цих озброєнь потрібен час.

Все це дасть можливість захистити Харків, Одесу та інші міста засобами, які беруть і "Іскандери", і "Кинджали", і "Циркони". С-300 та С-400 важко брати, бо вони дуже швидко летять, наприклад, до Харкова. Але тут важливо завдавати ударів по місцях дислокації пускових установок. Більш ефективних засобів немає. Їх можна перехоплювати лише Patriot або в крайньому разі збивати ракети безпосередньо авіацією, але потрібен час на те, щоб підняти літак.

А от завдати удару по точці пуску – найбільш доцільний варіант, адже вони зазвичай розташовані неподалік лінії фронту, оскільки їхній радіус дії до 200 кілометрів. Ці установки постійно підтягують ближче, і цей радіус для нас є цілком прийнятним. Ми можемо завдавати ударів або іноземними засобами, якщо йдеться про окуповані території, або нашими ракетами і БПЛА, але вже на території РФ.