Ракета-носій "Союз" із вибухівкою може "точно" влучити в Європу, але не в Київ: інтерв'ю з полковником Світаном

За інформацією німецького видання Bild, ще на початку поточного року між ексглавою "Роскосмосу" Рогозіним та керівником ракетно-космічного центру "Прогрес" Барановим відбулася цікава розмова. Йшлося про можливість скинути на Київ ракету-носій "Союз", начинену вибухівкою. Але технічна реальність така, що подібні ракети де-факто некеровані, на їхню траєкторію впливає безліч факторів, зокрема стан атмосфери Землі. Тож "Союз" має шанс "точно" приземлитися десь у районі "від Москви до Берліна".

Ситуація в районі Авдіївки та Куп'янська залишається напруженою, але не безнадійною. Українським захисникам необхідно протриматися лише кілька тижнів, допоки не розпочнуться сильні дощі. Вони зупинять наступ ворога. Але щоб Сили оборони отримали можливість ефективно звільняти окуповані території, потрібно близько тисячі ракет ATACMS – 500 для Криму та 500 для решти окупованої території. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі, військовий експерт Роман Світан.

– Німецьке видання Bild оприлюднило запис розмови, що відбулася у січні, між ексглавою "Роскосмосу" Рогозіним та начальником ракетно-космічного центру "Прогрес" Барановим. Вони обговорювали технічну можливість скидання на Київ 50-метрової ракети-носія "Союз", начиненої вибухівкою. Чи можливо організувати такий "космічний" теракт?

– Організувати можна що завгодно, тільки по Києву влучити космічною ракетою нереально. Вона матиме розкид від Москви до Берліна. Можна влучити по Європі, а точно по Києву – ні, неможливо вирахувати траєкторію. Ця ракета-носій не управляється, а розрахувати балістичну траєкторію неможливо. Тому тут питання до виконавців такої ідеї, до товаришів, які вкидають таку інформацію. Таке завдання технічно нездійсненне.

Всі російські космічні апарати, які опускаються, опускаються десь на Семипалатинський полігон. Але це дуже велика площа. Тобто немає сенсу навіть обговорювати цю ідею.

– Втім Росія все ж таки присутня в космосі. Чи є якась небезпека для України саме з космосу?

– Зараз росіяни можуть лише стежити з космосу, виконувати розвідувальну діяльність, але не більше. Нічого іншого з космосу поки що не світить. Немає жодних механізмів. Там надто великі швидкості та некерований рух. Спочатку їм треба якісь "шатли" запускати, щоб потім влучити кудись по землі. Перша космічна швидкість – це дуже багато (7,91 км/с. – Ред.). Точку падіння обчислити неможливо.

Крім того, дуже непередбачувана ситуація під час входу ракети в щільні шари атмосфери. Якщо вона некерована (а керованих космічних ракет просто не існує), подібні ідеї можна віднести до сфери фантастики.

– Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що зараз Росія намагається поповнити запас ракет, готуючись до зими, проте накопичити по-справжньому величезну кількість не вдасться. Водночас секретар РНБО Олексій Данілов наголосив, що застосування українською армією ракет ATACMS "перевищило всі очікування", а також натякнув на те, що можливі нові поставки ATACMS. Чи можемо ми розраховувати на те, що в контексті ракет Україна нарешті досягне паритету з армією ворога чи навіть перевершить її потенціал?

– Паритет – точно ні. Справа в тому, що Росія виробляє до сотні ракет на місяць різного рівня. Щоб досягти подібних показників, ми не зможемо налагодити виробництво таких самих масштабів. Немає такої виробничої бази. Ну а наші партнери поки що не поспішають передавати ті ж ATACMS. Дали пробну партію, показали росіянам, що вони щось можуть, налякали росіян нашими руками, але поставок поки що немає.

Данілов, звісно, може натякати, але поки не буде поставок ATACMS, причому в кількостях не десятків, а сотень ракет, говорити про реальний ефект не варто. Таких ракет має бути багато. Частина – щоб узяти під контроль деякі позиції росіян щодо логістичних ланцюжків. Наприклад, до 500 ракет протягом місяця мають працювати по окупованій території. Тоді можна досягти якогось ефекту, але все одно він буде нетривалим. Доки не будуть відновлені логістичні ланцюжки. А на це потрібен місяць.

Тому нам необхідно 300-500 ракет для роботи протягом місяця. Лише в такому разі вони завдадуть реальної шкоди росіянам. Інакше вони поновляться.

– Як і раніше, непростою залишається ситуація в районі Авдіївки та Куп'янська, ворог не залишає спроб захопити ці населені пункти. Зокрема, окупаційна армія намагається зімкнути кільце навколо Авдіївки та захопити Куп'янськ-Вузловий. Як розвиватимуться події?

– Там справді важко, але у росіян небагато шансів виконати це завдання. Щоб захопити Куп'янськ-Вузловий, треба спочатку дійти Куп'янська, а це практично нереально в тій ситуації, в якій вони перебувають. Попереду дощі, а під час дощів там точно рухатись буде неможливо.

Та сама ситуація і щодо Авдіївки. Залишилося лише кілька тижнів до початку серйозних дощів, які також відмінусують можливість росіян рухатися Донбасом. Донбас – це до метра чорнозему. У вологому стані це хороший "бетон", який засмоктує практично будь-яку техніку.

Тож нам треба протриматися кілька тижнів, і я думаю, це завдання можна виконати. Тим більше з огляду на техніку, яка вже з'явилася в районі Куп'янська та Авдіївки. Там уже є Bradley, є Leopard. Туди підтягнеться й інша серйозна техніка.

Ухвалено рішення утримувати ці два регіони. Думаю, до дощів ми точно втримаємось, а потім погода нам допоможе.

– За повідомленням руху "Атеш", російські окупанти продовжують зміцнювати оборону кордонів у Криму. Так, велика кількість фортифікаційних споруд була помічена в Євпаторії. Водночас раніше президент Зеленський заявив, що встановлення вогневого контролю над Кримом – лише питання часу. Яким є ваш прогноз? Як можна встановити щонайменше вогневий контроль над окупованим півостровом?

– Це питання часу та засобів – продовження того, про що я сказав раніше. Нам потрібна достатня кількість ракет, не поодиноких екземплярів. Потрібні сотні ракет, щоб встановити контроль над Кримом, над логістичними ланцюжками, які ведуть на півострів.

Потрібно знищити Керченський міст. Як тільки з'явиться хоч найменша нагода, потрібно починати саме з цього. А далі добивати 150 стаціонарних військових об'єктів, що залишилися в Криму. Потрібно приблизно три ракети на об'єкт, тобто 450 ракет. Грубо кажучи, необхідно до 500 ракет, щоб впливати на російські об'єкти в Криму, та ще близько 500 для решти окупованої території України.

Ці ракети американці мають. Питання лише в тому, дадуть чи ні. Нам дали перші ATACMS, щоб налякати росіян. З якою метою – поки що питання. Можливо, з метою, щоб Росія перестала підтримувати ХАМАС. Адже наша війна зав'язана у спільне протистояння у світі.

А те, що супротивник зміцнює Євпаторію та все узбережжя, – вони готуються до висадки українського морського десанту на західному березі Криму. І правильно готуються. Це у парадигмі звільнення Криму. Повітряний, морський десант та наземні операції, які вже розпочалися на лівому березі Дніпра. Фактично зараз ведеться підготовка до форсування Дніпра та подальшого виходу до Криму.

Це може статися будь-якої миті. Ми можемо стати свідками таких дій навіть цього року.