Окупанти відновлюють пором у Криму. Готуються до евакуації? Інтерв’ю із Заблоцьким

Країна-агресор Росія відновлює поромну переправу через Керченську протоку, але не стільки для перевезення вантажів, скільки як резервний маршрут для евакуації в ситуації, коли з’являються ознаки підготовки до контрнаступальної операції Сил оборони України. Керченський міст і досі активно використовується ворогом, але його залізнична складова має великі обмеження через одну з попередніх потужних українських атак. Залізнична гілка мосту фактично перебуває в аварійному стані.

Ситуація в Чорному морі залишається небезпечною: ворожий флот здатний завдавати ударів, зокрема "Калібрами", проте його ефективність помітно знизилася через застосування безпілотників ГУР. Море фактично заміноване, але здебільшого внаслідок мін, що залишилися з часів Першої і Другої світових війн. Російські КАБи, які ворог вкидає у Чорне море, становлять меншу небезпеку, аніж старіші міни.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів військово-морський експерт, оглядач журналу Defense Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, капітан I-го рангу у відставці Володимир Заблоцький.

– Країна-окупант має намір відновити поромну переправу через Керченську протоку. Це може бути пов'язано з тим, що Керченський міст нині перевантажений і постійно стикається із загрозами українських ударів. Чи вважаєте ви, що причина дійсно полягає у цьому? Що дасть поромна переправа і, головне, наскільки довго вона може проіснувати, до першого ж удару наших Сил оборони?

– Ви вже відповіли на своє запитання. Так воно і є, я з вами повністю погоджуюсь. Річ у тім, що переправа – це резервний варіант для мосту, але ми бачимо, що відбувається в Криму. Там триває підготовка до більш серйозної операції, – боюсь слів "наш наступ", але все можливо. Тому що нині виносяться засоби радіолокаційного спостереження, ППО, протиракетної оборони. Навіщо це робиться? За класикою військового жанру – це є підготовкою наступного етапу, тобто завдання авіаційних ударів. А авіаційні удари натомість мають передувати наступу наземних військ. Ось і все.

А щодо переправи – противник за цим спостерігає і може розглядати її лише як засіб евакуації, більш нічого. Туди вони нічого завозити вже не можуть і ризикувати не будуть. Минулого року, коли була перша масована атака на Крим, вони вже вивозили частину обладнання і навіть складів. Що вони можуть завозити в Крим? Боєприпаси, пальне, але його зараз не вистачає. І більше нічого. Тобто приблизно так воно працює.

Саме в цьому контексті слід розглядати і поромну переправу. Але ми бачимо, що вони побудували залізничну гілку до Криму, а ми її знищили. Там згоріли ешелони, вони й досі там стоять – ворог не може їх відтягнути, бо там одна гілка, до них неможливо під'їхати.

Йдеться про постачання для лінії фронту і все інше, це логістика. Тому ви правильно відповіли на своє запитання.

– Чи можна сказати, що сьогодні Керченський міст вже є фактично декоративною спорудою чи все-таки певну роль він ще відіграє?

– Ні, не можна так сказати. Так ми скочуємося на рейки пропаганди, а я б не хотів взагалі мати щось спільне з пропагандою, що з нашою, що з не нашою. Бо пропаганда – це перебільшення того, що є, з певними цілями.

– Тоді запитання звучатиме інакше: наскільки важливу роль сьогодні відіграє Керченський міст у постачаннях в окупований Крим?

– Він працює, але працює з обмеженнями. Річ у тому, що його головна складова – це залізнична, але вона пошкоджена, її замінити зараз не можна. Для цього треба розбирати половину мосту, а там конструкції.

Основна проблема виникла там після того, як вперше на автомобільній складовій було підірвано вантажівку з вибухівкою, а зверху стояв ешелон, а в ньому цистерна з пальним. Він загорівся, пальне потекло донизу. Високі температури вплинули на стійкість металевих конструкцій, які зроблені зі спеціального сплаву. Зараз зовні вони нібито цілі, але міцність їхня порушена. Вони мали витримувати певні навантаження, але зараз вони цього робити не можуть. Тобто фактично це аварійний стан.

Оскільки ремонт наразі неможливий, цілі ешелони залізничною гілкою вони пускати не можуть, а лише по 5-6 вагонів. Тому перевозять такими невеличкими "аптечними" дозами. Причому ці вагони йдуть з паузами. До того ж міст закривають на повітряні тривоги.

У них і достатньо поромів немає. Вони сказали, що відновили той, що було пошкоджено і який підняли, але два так і лежать.

– Де лежать? На дні Керченської затоки?

– Не лише на дні затоки. Один навіть десь у морі був потоплений, а ще один пором з цистернами був потоплений минулого року просто біля пірса і заблокував його. Тепер там неможливо швартуватися, причал заблоковано. Адже пором може підійти до берега лише в певному місці, щоб глибина дозволяла. Також потрібно, щоб там були рейки, на яких стоять вагони або цистерни, які потім викочують на причал. Це була дійсно дуже вдала атака. Мабуть, не остання.

Але у росіян залишається ще п’ять десантних кораблів, які використовують замість поромів.

– Рашисти навмисно скидають КАБи у Чорне море, яке нині фактично заміноване. За вашими оцінками, наскільки зараз серйозна ситуація в морі з цими "мінами"? Наскільки це перешкоджає зерновому коридору?

– У мене немає таких даних, але КАБ – це бомба, це не міна. КАБ – це боєприпас ударної дії. Щоб вибухнути, він має вдаритися у щось тверде, але не в море.

Нині в Чорному морі кілька десятків тисяч боєприпасів з минулої і позаминулої світових війн. Тому хай кидають у море. Все відносно.

– Як ви сьогодні оцінюєте потугу, потенціал Чорноморського флоту? Який ступінь його небезпеки?

– Він продовжує бути небезпечним. Залишки цього флоту виконують накази Москви. Вони завдають ударів. Останній приклад – малий ракетний корабель "Вишній Волочок" працює на Азовському морі. До цього це були поодинокі приклади, коли ударів "Калібрами" завдавали саме з Азовського моря, але туди перевели цей корабель. Проте ми його там дістали – він був атакований безпілотниками ГУР. Було влучання, "Вишній Волочок" маневрував, врізався у турецький танкер. Ми бачили пошкодження, а пошкодження означає, що цей корабель не буде здатний виконувати свої завдання найближчим часом.

Решта десантних російських кораблів ховається в Новоросійську, частина в окупованій Абхазії. Вони боєздатні, вони можуть завдавати ударів, і вони це роблять, але не так ефективно, як це було на початку війни. Тому що ми навчилися збивати ракети, випущені ними. Водночас ворог намагається обійти наші системи. Це війна, це двосторонній процес.