РФ збільшує армію та перетворює "Шахеди" на тарани: інтерв’ю із Жироховим про головні виклики цієї зими

Країна-окупант Росія ухвалила рішення про збільшення чисельності армії, яка становить понад 2 мільйони, ще на 170 тисяч. У РФ також підвищується граничний призовний вік – з 26 до 30 років. Звісно, це пов’язано з війною проти України, але в агресора є й інші мотиви. Зокрема, той факт, що Фінляндія, яка межує з Росією, стала членом НАТО.

Водночас у Росії модернізують дрони-камікадзе "Шахед". На них вже почали встановлювати термобаричний снаряд. Проте це не надто велика проблема, адже такі "Шахеди" можуть вражати далеко не всі цілі й не здатні пробивати перепони. Окрім того, це жодним чином не впливає на їхнє знешкодження. Але їхня модернізація триває. Не виключено, що ВПК ворога намагатиметься перетворити "Шахеди" на такі собі тарани. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

– Стало відомо про те, що Путін підписав указ про збільшення чисельності російської окупаційної армії на 170 тис. Загальна чисельність армії країни-агресора перевищує 2 мільйони. Невже цього недостатньо для ведення великої війни? Чому виникла потреба в додатковому збільшенні?

– Я не бачу тут великої проблеми з військового погляду. Просто зараз вони оптимізують власні збройні сили, роблять укрупнення, формують кілька нових дивізій. Звісно, можна говорити, що це пов’язано з війною в Україні – так, пов’язано. Але також з іншими факторами.

Наприклад, той факт, що Фінляндія увійшла до НАТО. Якщо раніше на російсько-фінському кордоні була розгорнута порівняно невелика кількість військ, то зараз росіянам потрібне збільшення бойових частин на багатьох напрямках, зокрема на фінському.

Також незрозуміла ситуація на Закавказзі. Я маю на увазі Вірменію, яка має певну західну спрямованість. Отже, Росії і на тому напрямку потрібні додаткові сили. Є певні військові загрози для них, і вони у такий спосіб реагують. Тут немає нічого дивного.

– Що це за 170 тисяч за складом? Це контрактники чи непідготовлені призовники?

– Ні. Подібний процес проходили й ми 2017-2018 року. Верховна Рада підвищувала чисельність Збройних сил. Насамперед йдеться про формування нових частин. І тут є два моменти. Перший – збільшення кількості контрактників, друге – що зараз обговорюється в Росії – це збільшення терміну строкової служби з року до двох.

Окрім того, в РФ можуть зняти певні обмеження щодо віку призову на строкову службу – з 26 до 30 років (Держдума Росії ухвалила закон, згідно з яким з 1 січня 2024 року на строкову службу будуть призивати людей до 30 років. – Ред.).

Збільшення армії на 170 тисяч – це фактично збільшення кількості штатних одиниць. Це і офіцери, і контрактники, і сержанти. Це загальна чисельність. Наприклад, якщо вони, умовно, формують чотири нові дивізії, стільки штатних одиниць потрібно додати до війська. Тому це не означає, що все відбуватиметься за рахунок мобілізованих, адже їх рано чи пізно буде потрібно звільняти.

– У Держприкордонслужбі повідомили, що на території Росії поблизу кордону з Харківщиною активізувалися ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Чи припускаєте ви, що ворог намагається відкрити новий фронт? Якщо так, які в нього перспективи, зокрема, на півночі?

– Щодо півночі, то там прикордонна війна триває постійно, починаючи з квітня 2022 року. Відбуваються постійні напади, постійні удари. Тому говорити про те, що росіяни намагаються відкрити якийсь новий фронт, я би не став. Тому що збільшення їхнього угруповання на кордоні фактично немає.

На кордон вони нагнали строковиків, які сидять на фортифікаційних спорудах і просто охороняють цей кордон. Крім того, ті частини, які виводять з фронту, перекидають туди як на відпочинок, бо там немає таких обстрілів. Отже, певної загрози станом на зараз з півночі немає.

– Ворог почав оснащувати свої "Шахеди" термобаричною системою. Наскільки це збільшує їхню небезпеку, зокрема, впливає на можливість знешкодження? Які ще ноу-хау може готувати ворог на опалювальний сезон?

– Це було очевидно, що вони будуть прогресувати, що в них буде щось нове. Але ця нова бойова частина "Шахедів" може використовуватись тільки для ураження певних цілей. Передусім це цілі, які розміщені на відкритому просторі, наприклад, склади. Пробивати бункер чи захищену ціль вони не можуть.

Ці термобаричні снаряди досить потужні, але практично не мають пробивної можливості. Якщо фугасна частина пробиває і вибухає, то ця просто вибухає, але нічого не пробиває. Таким снарядам пробити якусь навіть невеличку перепону їм дуже важко.

Але очевидно, що росіяни будуть змінювати тактику, тобто збільшувати кінетичну енергію. Найімовірніше, "Шахед" буде набирати швидкість і вражати цілі не лише термобаричним снарядом, але й за рахунок усієї конструкції – двигуна, фюзеляжу тощо. Тобто таранити з більшою швидкістю. Щодо власне термобаричних снарядів – так, вони досить потужні, але на невеликих площинах.

Щодо того, чи важче їх збивати – бойова частина "Шахеда" жодним чином не впливає на це, чи то він з фугасною, чи то з термобаричною системою. Думаю, наші військові будуть спостерігати за тим, як у зв’язку з цим зміниться тактика росіян, і будуть вживати певних контрзаходів.

– Наскільки сьогодні добре захищені наші об’єкти критичної, зокрема, енергетичної інфраструктури?

– Проблема в тому, що цих об’єктів у нас занадто багато. Питання лише в тому, який відсоток з них ми зможемо прикрити. Звісно, ця інформація не є доступною, це державна таємниця. Тому я не можу сказати, на скільки відсотків сьогодні прикрита наша енергетична інфраструктура.

Щось дійсно прикрито. Думаю, є певна градація на більш та менш пріоритетні об’єкти. Але прикрити всі підстанції в наших умовах неможливо. Україна – досить велика країна, удари можуть завдаватися будь-де, тому такої кількості засобів радіоелектронної боротьби у нас немає.

– За інформацією джерел видання Politico, підприємства ВПК США не можуть виробляти зброю так швидко і в таких обсягах, як це необхідно для задоволення світового попиту. Одна з причин – війни в Україні та Ізраїлі. За вашими оцінками, наскільки це серйозна проблема з погляду надання Україні військової допомоги, зокрема цієї зими?

– Очевидно, що це величезна проблема, тому що все, що було на складах, вони вже відібрали. Війна в Україні, війна в Ізраїлі – це такий собі маркер. Виготовлення снарядів, виготовлення боєприпасів має певний технологічний час. Його неможливо зменшити. Наприклад, якщо корпус треба гартувати протягом 15 днів, його не можна загартувати за три дні.

Тому запуск усіх програм переозброєння, запуск нових ліній додаткового виготовлення снарядів – це час, це ще рік-півтора. Тим більше, що масштаби війни в Україні досить великі.

Через це США нині шукають нові можливості закупівлі боєприпасів в інших країн. Зокрема, в окремих країн НАТО, у Греції, а також у Південній Кореї, Йорданії. Все, що передавалося чи продавалося в ті країни, зараз викуповується, щоб той провал у виготовленні снарядів був для України менш відчутним.

Провал буде приблизно до середини 2024 року, коли на повну запрацює цей механізм. Він дуже довго запускається, адже, окрім технологічних проблем, є проблеми фінансові, бюрократичні тощо. Але коли він вже запуститься, проблем більше не буде. Єдине питання – є у нас час для цього чи ні. На жаль.