Блог | Росія перевиконує плани з виробництва ракет. Чим відповість Україна?

Агресор намагається по максимуму використати світовий дефіцит протибалістичних засобів. За даними ГУР МО, противник виконує і перевиконує плани з виробництва ракет для нових ударів по об’єктах цивільної інфраструктури в Україні. Загальні показники виконання місячного плану – на рівні 110–120%. Але на кожну дію рано чи пізно знайдеться протидія.

Пошуки цієї протидії тривають у режимі 24/7 на всіх рівнях – від зовнішньої політики до конструкторських бюро. Для захисту цивільного населення та запобігання руйнуванню критичної інфраструктури напередодні зими сили ППО потребують щонайменше 300 ракет-перехоплювачів. Чи реально отримати таку кількість від наших міжнародних партнерів?

Це складне питання. Війна в Ірані призвела до суттєвого скорочення складських запасів ракет до Patriot у багатьох країнах. Хоча США є виробником цих засобів, їхні складські запаси за час бойових дій на Близькому Сході скоротилися з 2300 до приблизно 800 одиниць. Поки триває війна в Перській затоці розраховувати на те, що Вашингтон передасть нам значну частину необхідного обсягу, не варто. Принаймні у короткостроковій перспективі.

А от у середньостроковій перспективі – ситуація покращиться. По-перше, Білий дім наближається до мирної угоди з Іраном, по-друге, Пентагон вимагає від американських оборонних компаній терміново збільшити виробництво та постачання зброї. Але в будь-якому разі коригування виробничих циклів потребує часу.

Оцінити складські запаси ракет до Patriot у європейських країнах теж важко. Ці засоби є на озброєнні лише у кількох держав ЄС. Передусім йдеться про Німеччину та Польщу. Але ми пам’ятаємо, скільки дипломатичних зусиль знадобилося, щоб отримати від Варшави п’ять антибалістичних ракет PAC-3 MSE до Patriot. Одна з причин полягає в тому, що європейці також готуються до війни з росією і намагаються в прискореному режимі посилити свою протиповітряну оборону.

Протибалістичні ракети є також на озброєнні Південної Кореї (законодавство цієї країни забороняє передавати зброю) та Японії. Але тут треба враховувати, що за нинішньої нестабільної безпекової ситуації в Тихоокеанському регіоні кожен засіб ППО, як то кажуть, на вагу золота. Втім, є шанс, що якась міжнародна допомога все ж таки буде – військово-політичне керівництво України докладає для цього титанічних зусиль. Інша справа – чи вистачить нам цієї допомоги.

Війна вже давно навчила українців, що розраховувати треба передусім на власні сили. Станом на сьогодні є вдалі антибалістичні розробки. Вже завершено перший етап розробки системи протиракетної оборони Freyja та планується виробництво ракети-перехоплювача FP-7X. До розробки також залучені 13 європейських компаній.

Зараз триває найскладніший етап – об’єднання всіх компонентів: радіолокаційних систем спостереження, радіолокаційних систем стеження, головок самонаведення тощо. Перші зразки будуть уже цієї осені. Ми очікуємо відчутних результатів практичного застосування цих засобів узимку 2026–2027 років.

Але, крім розвитку спроможностей ППО, існує ще один підхід – наступальний. Це коли знищується не ракета, яка летить на українську землю, а той, хто її запускає. Це складно, але можливо. Як приклад: на початку липня Сили безпілотних систем знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 на території Брянської області, яка використовувалася для балістичних ударів. Для масштабування наступального підходу також важливий обмін розвідданими із західними партнерами. Подібна співпраця існує, можна навіть сказати, що вона виходить на новий рівень.

Чи означає все це, що нам вдасться нівелювати ракетний терор кремля найближчим часом? Ні, простих і швидких рішень, на жаль, не існує. Поки що ми можемо зробити два висновки. По-перше, легко не буде – країна перебуває перед обличчям чергового серйозного виклику, ми наближаємося до складної зими. По-друге, оптимальні рішення напрацьовуються, вони будуть масштабовано настільки швидко, наскільки це можливо.

Цілком можливо, що світовий дефіцит протибалістичних засобів – це остання соломинка, за яку хапається кремль. Ця соломинка його не врятує. Україна має серйозні шанси здолати недоімперію у 2027 році. На цьому шляху на нас ще чекають різні випробування, але ми впораємося. Добро переможе зло. Слава Україні!