Росія прагне створити аналог української САУ "Богдана": що відомо та яка небезпека
Росія робить ставку не на створення нових артилерійських систем, а на глибоку модернізацію радянської спадщини. Йдеться про спробу створити власний аналог української САУ "Богдана" шляхом переобладнання гармати "Гіацинт-Б" на колісну установку "Гіацинт-К", що може посилити окремі артилерійські підрозділи ворога вже у 2026 році.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Espreso про модернізацію російської артилерії у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI). Основа нової російської системи – це радянська причіпна гармата 152 мм 2А36 "Гіацинт-Б".
Як "Гіацинт-Б" перетворили на "Гіацинт-К"
Росіяни зняли артилерійську частину зі штатного лафета і встановили її безпосередньо на восьмиколісне вантажне шасі БАЗ-6910-027 "Вощина". Так з'явилася колісна версія, яку в РФ кодифікують як 2С44 "Гіацинт-К".
Головна мета такої трансформації – різко скоротити час розгортання. Якщо причіпний "Гіацинт-Б" вимагав складної підготовки до стрільби, то нова версія працює за принципом "бий-біжи", даючи змогу швидко відкрити вогонь і покинути позицію.
Технологічне "омолодження" радянської гармати
Попри збереження старого ствола, "Гіацинт-К" отримав елементи сучасної війни. Система оснащується автоматизованою системою управління вогнем, цифровими засобами зв'язку та супутниковою навігацією.
Це дає змогу отримувати координати цілей безпосередньо від дронів і швидше готувати дані для стрільби. При цьому йдеться не про нову артилерію, а про спосіб зробити стару гармату більш живучою в умовах контрбатарейної боротьби.
Чому РФ копіює "Богдану" та CAESAR
Аналітики зазначають, що Росія не здатна швидко розгорнути виробництво нових стволів, тому змушена використовувати гармати зі складів зберігання. Саме тому "Гіацинт-К" розглядають як спробу швидко отримати аналог французьких CAESAR чи української "Богдани", але значно дешевшим шляхом. Завдяки старим компонентам вартість рішення є порівняно низькою, однак це накладає серйозні обмеження на потенціал системи.
Ключові відмінності між "Богданою" і "Гіацинтом-К"
Українська 2С22 "Богдана" використовує натовський калібр 155 мм, що відкриває доступ до широкої лінійки західних високоточних боєприпасів. Російський "Гіацинт-К" залишається в калібрі 152 мм та обмежений радянськими й російськими снарядами, зокрема "Краснополь-М".
"Богдана" забезпечує дальність до 40-42 км стандартними далекобійними снарядами. "Гіацинт-К" стріляє на 30,5 км звичайними боєприпасами і до 33-40 км активно-реактивними, що дає українській САУ перевагу при використанні масових боєприпасів.
"Богдана" від самого початку проєктувалася як сучасна цифрова система, в нових версіях – з автоматом заряджання. "Гіацинт-К" є гібридом, де рівень автоматизації нижчий, а сама установка важча – близько 32 тонн.
Масштаби виробництва та реальна загроза
"Гіацинт-К" поки що не прийнятий на озброєння ЗС РФ офіційно, але вже постачається у війська в дослідно-серійній кількості. У 2026 році Росія планує виготовити близько 36 таких установок, ще 18 – у межах попередніх планів. Йдеться про десятки одиниць, а не масове виробництво.
Поява "Гіацинта-К" означає посилення окремих артилерійських підрозділів РФ, але не змінює балансу сил стратегічно. Система вже зазнавала уражень українськими дронами й артилерією, а за рівнем технологій і логістичних можливостей поступається українській "Богдані".
У підсумку "Гіацинт-К" є прикладом того, як Росія намагається воювати ресурсами минулого, тоді як Україна отримує перевагу завдяки сучасним стандартам, натовському калібру й перспективам розвитку артилерії.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що українські артилерійські установки "Богдана" можуть у майбутньому стати основною зброєю артилеристів ЗСУ. Станом на жовтень 2025 року їхня наявність дорівнює 40%. Тобто це майже половина від усіх артсистем, які наші військові використовують на фронті.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!