Розенко: Путін тримає заручників у Маріуполі з трьох причин, чи допоможе Червоний Хрест? Інтерв’ю

Проблема звільнення цивільних людей з окупованого Маріуполя надзвичайно складна через низку причин. Міжнародний Червоний Хрест (ЧХ) готовий будь-якої хвилини надати автобуси та вивезти людей, але в Росії на них інші плани. Агресор порушує усі можливі норми й ігнорує усі заклики цивілізованого світу дати гуманітарний коридор.

Той факт, що РФ не допускає в Маріуполь міжнародні організації, може свідчити про те, що воєнні злочини, які вчинили окупанти у цьому місті, можуть бути ще більш жахливими, ніж у Бучі на Київщині. Примусова "евакуація" жителів міста також має свої причини.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів віцепрезидент Червоного Хреста України Павло Розенко.

– Україна звернулась в ООН та в Міжнародний комітет Червоного Хреста з проханням допомогти забезпечити гуманітарний коридор з Маріуполя. На вашу думку, чи вдасться це зробити?

– Проблема полягає в тому, що Російська Федерація не зважає ні на що – ні на Женевські конвенції, ні на Резолюцію ООН, ні на заклики ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, ОБСЄ, Ради Європи тощо.

Тому, безумовно, можна закликати ООН, можна звертатися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, але треба чітко розуміти, що проблема полягає не в цих організаціях, а в тому, що Росія не дає можливості евакуювати населення.

Щодо спроможності Міжнародного комітету Червоного Хреста, то, безумовно, вони здатні організувати масову евакуацію населення з Маріуполя. Така технічна можливість є. Ба більше, вони неодноразово говорили, що готові в будь-який момент привезти в Маріуполь необхідну кількість автобусів та евакуювати людей.

Два тижні тому Міжнародному комітету ЧХ були дані письмові гарантії з боку як Росії, так і України стосовно припинення вогню і надання гуманітарного коридору для здійснення евакуації з Маріуполя. ЧХ виїхав у напрямку Маріуполя, але їх протримали спочатку в Бердянську, потім у Мангуші, але до самого Маріуполя їм не дали можливості доїхати. Вони були вимушені повернутись назад, тому що РФ, російські війська заблокували можливість здійснити місію як для надання гуманітарної допомоги, так і вивезення з міста людей.

Міжнародні організації в будь-який момент готові здійснити евакуацію людей з Маріуполя, але проблема полягає в позиції Росії.

– Чому агресор намагається залишити в окупованому місті саме мирних громадян? Зрозуміло, коли йдеться про українських військових, але який сенс утримувати цивільних людей?

– Тут може бути декілька підстав. По-перше, їх можуть тримати як заручників, щоб прикриватися ними у випадку намагання українського війська деблокувати Маріуполь.

По-друге, їм треба створювати пропагандистський ефект на території Росії про те, що начебто вони "звільнили" Маріуполь, що начебто громадяни України починають жити там своїм життям, і не показувати справжню трагедію Маріуполя, не показувати зруйновані будинки, фактично повністю розбомблену російськими військами інфраструктуру.

По-третє, вони фактично намагаються поставити місцеве населення на коліна. Російська сторона буде привозити туди гуманітарну допомогу і таким чином намагатися купити прихильність людей, які там залишилися, і впливати на їхню думку.

Нарешті, Росія намагається демонструвати свою "гуманітарну" місію, "евакуйовуючи" частину людей з Маріуполя на територію РФ.

– Для чого українців вивозять в Росію?

– Це такий показний "гуманізм". Мовляв, от бачите, ми роздаємо гуманітарну допомогу, ми евакуюємо людей. Але весь "гуманізм" Росії і її війська ми побачили на кадрах з Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Макарова, Іванкова. Ми побачили справжню трагедію цих міст.

Те, що у нас немає доступу до Маріуполя, фактично підтверджує, що там ми можемо побачити ще більш жахливу картину порушення Росією всіх норм і правил ведення війни й просто людяності, аніж ми бачили в Бучі.

– Як думаєте, що чекає на українців, яких вивезли з Маріуполя на територію Росії?

– З різних джерел надходить різна інформація. Зокрема, про те, що українців дуже часто переправляють в інші регіони Росії, на Далекий Схід, у Сибір для майбутнього використання цих людей як дешевої робочої сили для того, щоб вони розбудовували занедбані російські регіони. Це з одного боку.

З іншого боку, це той самий пропагандистський момент, коли по всіх можливих інформаційних каналах в РФ починають розказувати про те, як багато Росія робить для мешканців Маріуполя.

Що стосується реального становища цих людей, то дуже часто з’являється інформація про жахливе поводження з ними. Це не евакуація, оскільки вибору їм російська сторона фактично не дає. Фактично їх примусово депортують з Маріуполя. Людей проганяють через так звані фільтраційні табори, де у них забирають паспорти і примушують до нелюдських умов життя.

– Ви представляєте Червоний хрест України. Як ваша організація працює в умовах війни?

– Червоний хрест України – це найбільша неурядова громадська волонтерська організація, яка надає допомогу саме цивільному населенню. Ми не маємо бюджетного фінансування, у нас немає ні копійки державних коштів. Наша місія – допомагати нашим співгромадянам пережити всі тяготи цієї війни за рахунок пожертв, які ми збираємо.

З перших хвилин активної фази агресії наші волонтери, наприклад, перебували у всіх точках перетину українського кордону, в багатокілометрових чергах, допомагаючи людям, які виїжджають за межі України.

У нас немає мандата на проведення самостійних переговорів, але на своєму рівні спільно з органами місцевої влади за цей час ми евакуювали з гарячих точок вже понад 100 тисяч українців. Всюди працюють наші евакуаційні бригади і допомагають українцям евакуйовуватися у більш безпечні місця.

Загони швидкого реагування працюють щоденно разом з ДСНС, з медиками під час рятування українців з-під завалів після бомбардувань. Ми надаємо людям першу медичну допомогу, психологічну допомогу тощо.

Величезна робота Червоного Хреста України пов’язана із наданням гуманітарної допомоги. З 24 лютого через нашу організацію пройшло понад 5,5 тисяч тонн гуманітарної допомоги. Це колосальна цифра. Ми допомогли вже понад 1 мільйону українців. Понад 1 млрд гривень ми фактично закумулювали на потреби підтримки України і українців.