Сазонов: росіяни наступатимуть на сході, ми – на півдні, Путіну потрібен Київ. Інтерв'ю

Сазонов: росіяни наступатимуть на сході, ми – на півдні, Путіну потрібен Київ. Інтерв'ю

Армія країни-агресора Росії, безперечно, не зупинятиметься на нинішніх позиціях. Мета окупанта – закінчити перший етап "спецоперації", захопивши Донецьку область, і перейти до другого – підійти до Києва й почати погрожувати українській столиці, щоб змусити владу піти на неприйнятні переговори.

Але Збройні сили України отримали наказ звільнити південь країни та виконуватимуть це завдання. У певний момент на території нашої країни може бути два наступи: ворога на сході та ЗСУ на півдні. Відповідно до оптимістичного сценарію, українська армія утримає Донецьку область та звільнить південь, після чого розпочнуться переговори на умовах України.

Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив журналіст, політичний експерт, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов.

Ексгенпрокурор Юрій Луценко озвучив три можливі сценарії розвитку війни. Перший – закріплення ворога на нинішніх позиціях. Другий – звільнення Херсонської області, просування від Запоріжжя до Кривого Рогу та Перекопа. Третій – звільнення всієї території України, включно з Кримом та Донбасом. Які ваші варіанти?

– Ми бачимо, що ворог намагається закріпитися, але він продовжує наступати на донецькому напрямку. Він хоче повністю окупувати Донецьку область, як він це називає, "закінчити перший етап спеціальної операції", щоб потім переходити до другого – залучати Білорусь та наступати на Київ.

Однозначно, що просто окопуватись на нинішніх позиціях ніхто не збирається. Донецька область – це актуальне питання. Це перше.

Друге – маємо наказ Верховного головнокомандувача, президента Володимира Зеленського наступати на півдні і звільняти південь. Цей наказ ми однозначно виконуватимемо. Хоч би як вони окопувалися, ми штурмуватимемо.

Тож те, що вони залишаться на своїх місцях, відкидається. Росіяни наступатимуть на сході, ми наступатимемо на півдні – і позиції так чи інакше зміняться.

Щодо звільнення півдня – можливо. Як ми розуміємо, в умовах сучасної маневреної війни захопити або звільнити можна все що завгодно і досить швидко. Інша річ – утримати. Утримати звільнений Херсон та інші території – дуже складне питання. Мабуть, його треба залишити на розгляд Генерального штабу.

Щодо найближчих перспектив – поки що основний прогноз такий: Путін усіма силами тиснутиме на Донецьку область. Якщо вдасться її дотиснути та повністю захопити, буде другий етап – наступ на Київ за участю Білорусі, яка зайде на Рівненщину.

Чи вважаєте ви, що Путін запросить переговори? Якщо так, то коли?

– Путін вже хоче переговорів і вже натякає. Його емісари неофіційно та безпосередньо через європейських партнерів передають, що Росія хоче переговорів. Але поки що вона виставляє умови, які не можна виконати.

Фактично зі словом "переговори" Росія вмикає ту саму риторику, яку вона вмикала в лютому – "денацифікація", "демілітаризація", визнання "ЛНР" та ДНР", тобто те, на що Україна політично піти не може. На це може піти тільки той, хто програв.

Тому Путіну для переговорів потрібні козирі в руках.

Уявімо на секунду, що ця хвора голова належить нам, спробуймо в неї залізти та зрозуміти, як можна змусити Україну йти на такі принципові поступки. Лише прямою загрозою Києву. Тому що ані захоплення Запоріжжя, ані захоплення всієї Донецької області, ані бомбардування житлових кварталів не змушують посунути Україну до переговорів.

Тому ми бачимо, як у Європі розкриваються всі російські "консерви" з умовляннями про переговори та поступки, про умиротворення агресора. Єдиний козир, який я можу уявити, – це безпосередня загроза Києву, всі ресурси та сили кидати туди, і тоді вже з-під Києва диктувати умови і Україні, і Заходу. Я не бачу інших ефективних важелів тиску на українську владу.

Але ж ми пам'ятаємо, що Путін не зміг взяти Київ за 72 години, як планував. Ба більше, його армія вийшла із Київської області. Які його шанси взяти під контроль Київ зараз?

– Щоб повністю оцінити шанси, потрібно знати всі ресурси противника та всі наші ресурси. Якби я навіть знав, розповісти про це не зміг би. Але я бачу, що є така потреба, на це треба кидати всі ресурси, а ресурсів у них ще вистачає. Тим більше, якщо вони перейдуть від прихованої мобілізації до відкритої, до воєнного стану або другого етапу "спецоперації".

Я не бачу для них інших варіантів. Або намагатися заморозити ситуацію, що працює проти них, або намагатися взяти якийсь козир, тиснути на Україну та виходити переговорним шляхом.

До кінця року це доведеться робити, інакше санкції почнуть їх потихеньку підкошувати.

Те, що шансів взяти Київ у них менше, ніж на початку кампанії, – так, це правда. Те, що ми готові, – так, це правда. Те, що ми попереджені, – так, це правда, їм буде набагато важче.

Але я розраховую на оптимістичний сценарій – що в Путіна нічого не вийде навіть із Донецькою областю. Там також хлопці стоять дуже жорстко. Прогулянки там не вийде. Ми утримаємо Донецьку область, звільнимо південь, і після цього, можливо, будуть переговори вже на наших умовах.