Що буде зі скандальним законопроєктом про мобілізацію і коли його нову версію внесуть у Раду: всі подробиці

Що буде зі скандальним законопроєктом про мобілізацію і коли його нову версію внесуть у Раду: всі подробиці

В Україні наприкінці 2023 року представили урядовий законопроєкт про мобілізацію, який викликав резонанс у суспільстві, адже передбачає зниження призовного віку до 25 років, електронні повістки та облік військовозобов'язаних, обмеження в правах і блокування рахунків для ухилянтів. Для утримання нинішньої лінії фронту армія потребує додатково 450-500 тис. людей, але влада досі намагається знайти того, хто візьме на себе відповідальність за реалізацію непопулярного мобілізаційного рішення.

У найближчій перспективі документ можуть проголосувати на початку лютого – після того, як парламентарі дійдуть згоди щодо його "скандальних" положень. Про це пише "Українська правда", розповідаючи також, які резонансні зміни готуються до закону та чи є йому альтернатива.

Як законопроєкт про мобілізацію викликав хвилю хейту

Перша редакція законопроєкту №10378 про мобілізацію від Кабміну, яка з'явилася 25 грудня, мала ефект "медійної бомби". Після внесення в Раду урядовці зізнавалися, що самі не бачили повного тексту документа, а в депутатів страх нести відповідальність за непопулярне рішення виявився настільки великим, що законопроєкт не мав шансів на підтримку в сесійній залі.

Хоча головна проблема була навіть не в нормах законопроєкту, а в загальній суспільній напрузі, яку викликала сама тема масштабної мобілізації. Адже виявилося, що вона потрібна не для "походу на Москву", про який українцям розповідали через телемарафон, а щоб утримати нинішній фронт. Такий разючий дисонанс став однією з причин, чому в суспільстві піднялася хвиля хейту в бік усієї політичної та військової верхівки.

Негатив посилився відсутністю професійного рекрутингу, коли люди могли б заповнити позиції в ЗСУ відповідно до власних компетенцій. Крім того, у країні немає конструктивної комунікації щодо навчання, підготовки, забезпечення і всього того, що дозволило б військовозобов’язаним не дивитися на мобілізацію як на квиток в один кінець.

Через відсутність інструментів мотивації, закон міг бути тільки каральним. І в ньому дійшло до відкритих порушень Конституції та прав людини, про які заявив навіть омбудсмен Дмитро Лубінець. Він звернув увагу на те, що норми про призов осіб із інвалідністю, про залучення військових до обмеження прав людей і надання ТЦК прав обмежувати їх у користуванні своїм майном – це прямі порушення Основного Закону.

Омбудсмен вбачає в урядовому законопроєкті про мобілізацію порушення прав людини

За такий жорсткий проєкт, очевидно, в Раді ніхто не захотів брати відповідальності, бо вже за кілька тижнів активного обговорення цієї теми усі владні інституції зазнали удару по рейтингах. Але яким би страшним для політиків не було падіння підтримки, парламент усе одно повинен проголосувати за якийсь варіант нової мобілізації.

Чи можливий компроміс?

В умовах війни Сили оборони України критично потребують поповнення, ротації та резервів. І захисники, які воюють фактично два роки, не можуть зрозуміти, чому це має бути тільки їхня війна.

"Якщо сантехніки і клерки не підуть до війська, тоді військо ворога прийде до сантехніків і клерків", – заявив письменник-воїн Артем Чех, наголошуючи, що солдати теж хотіли б "вірити в ЗСУ", а не щоб вірили в них.

Це – важка реальність України, яку більшість депутатів у Раді, політичне та військове керівництво розуміє.

"Влада перебуває на розтяжці між переляканим суспільством, з яким вона так і не почала працювати, та втомленими військами. Але немає іншого шляху ніж вирішити питання поповнення армії. Тож монобільшість попросила уряд відкликати законопроєкт на доопрацювання, щоб у якійсь пристойній формі спробувати проголосувати його пізніше", – пише "УП".

Але й попри доопрацювання, виносити законопроєкт Кабміну на розгляд парламенту було неможливо: голосувати за нього не було кому. Такий закон став дуже зручним для опозиції, щоб критикувати владу, і вона запропонувала свої версії документа.

Урядовий законопроєкт про мобілізацію викликав багато хейту й у Раді не змогли його проголосувати

Наприклад, фракція "Батьківщина" стала на сторону "простого українця" й запропонувала концепцію "справедливої мобілізізації". Законопроєкт авторства Олексія Гончаренка з "ЄС" детально прописує категорії громадян, які підлягають/звільняються від мобілізації, пропонує розширити залучення силових органів до мобілізації, а також залучити в цей процес ЦНАПи. Проєкт групи Дмитра Разумкова окремо концентрується на тому, щоб нівелювати норми урядового документа: заборонити електронні повістки, не залучати місцеве самоврядування до мобілізації чи не дозволяти вилучення більше як 30% авто в однієї компанії.

Коли голосуватимуть урядовий законопроєкт про мобілізацію?

Перший документ Кабміну не хотіли підтримувати не те що опозиційні сили, а й навіть більша частина "Слуги народу". Його відкликали 11 січня й досі не внесли нову версію: Кабмін "вперся в процедурні проблеми", а в Раді вже існують кілька альтернативних законопроєктів про мобілізацію. І щойно новий законопроєкт уряду зайде у ВРУ, то отримає інший порядковий номер, а парламенту доведеться спершу розглянути уже зареєстровані проєкти.

Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова заявила в ефірі телемарафону, що нову версію документу внесуть через кілька тижнів. За даними "УП" від кількох депутатів у різних політсилах, парламентарі очікують побачити її орієнтовно 6 лютого.

Поки уряд і Рада не розуміють, як вчинити із законом про мобілізацію, депутати вже проголосували законопроєкт щодо створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій. Головна його мета – створити єдину цифрову базу даних громадян, які підлягають військовому обліку, віком від 18 до 60 років.

ЗСУ в умовах війни критично потребують поповнення, ротації та резервів

Аналітики зазначають: поки політсили готуються до роботи з новим урядовим проєктом, сперечаються і перекладають відповідальність, в суспільстві далі росте напруження. Щотижня прикордонники повідомляють про нові групи любителів зимових купань у Тисі та Пруті, котрі продовжують штурмувати кордон із Європою, щоб не штурмувати посадки, потрапивши у військо.

"І однією з головних причин цього досі лишається провал комунікації та відбору людей. Жодна інституція так і не зайнялась поясненням, що армії потрібні й інженери, й автомеханіки, й оператори БПЛА, і слюсарі, і спеціалісти зв'язку, і ще десятки інших позицій. Бо армії, яка боронить усіх, потрібна допомога від усіх", – підсумували автори матеріалу.

Як повідомляв OBOZ.UA, секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що Україна не може насильно повернути військовозобов'язаних з-за кордону. За його словами, цей процес значно важчий, хоч повернення цих громадян було б доречним.

У Мінюсті пропонують внести зміни до законодавства, щоб дозволити засудженим, які перебувають у в’язницях, а також тим, хто вже відбув своє покарання, долучатися до захисту України в лавах ЗСУ. Відповідні пропозиції вже перебувають на розгляді у комітетах парламенту.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!