Газові камери чи авіабомби: сам принцип російського геноциду не змінився
Люди гинуть, як на конвеєрі. Масовість смертей, зокрема людей певної національності – це і є ознаки Геноциду? І ще подивіться на всю історію росії, яку б форму й назву вона не приймала: люди ніколи не цінувалися нею як особистості. Лише як функція:
- що ти можеш зробити для москви?
- чим ти можеш бути корисним москві?
- скільки ти можеш дати москві?
- на що ти готовий піти заради москви?
Ну не заради москви, а це прикривається завжди "за родіну", "за сталіна", "за путіна", "за рассію". Але що від того змінюється? Вони й збирали таланти з усіх поневолених народів, що приманюючи грошима, що погрозами, що можливостями, що "ідеалами", лише заради того, щоб ці люди могли щось додати іміджу москви. Тобто люди – функція.
В Україні ж все інакше. Подивіться, як ми зустрічаємо наших. Як ми цінуємо наших. Та й як ми говоримо про наше. Я не беру до уваги "порушених" внаслідок впливу радянщини, там мізки інакше працюють.
29 загиблих в Комишуваці, Запорізької області. Ще 48 зниклі безвісти – але куди вони могли там зникнути, якщо не загинути? Напевно цифри загиблих збільшаться. Десятки там, десятки тут, майже кожного дня особистості, індивідуальності, люди зі своїм всесвітом, зі своєю історією, і що головне, у себе вдома, на своїй землі – гинуть масами. Чим накриття КАБами скупчення цивільних відрізняється від вбивства їх в газовій камері?
І там, і там – Геноцид.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням...







