"Теорія перемоги вимагає прориву": австрійський полковник оцінив українську операцію "Вівальді". Карта
Українська операція "Вівальді" в районі Лимана на Донеччині продемонструвала новий підхід до наступального маневру на сучасному полі бою, насиченому дронами та засобами РЕБ. За словами австрійського військового експерта Маркуса Райснера, українські сили завдяки ретельній підготовці змогли досягти значного тактичного успіху навіть в умовах "прозорого поля бою".
Водночас перетворити цей успіх на повноцінний оперативний прорив українським військам поки не вдалося. Про це Райснер заявив у коментарі Укрінформу.
Як дрони змінили поле бою
Райснер зазначив, що масове використання безпілотників докорінно змінило умови ведення бойових дій. Уздовж фронту одночасно застосовуються кількадесят тисяч російських та українських дронів, створюючи "прозоре поле бою" та своєрідну "зону смерті" глибиною близько 50 кілометрів.
Через це сторонам складно створити необхідні для прориву чинники – ударну силу, масу, швидкість та раптовість.
"Ця дедалі більша щільність і глибина застосування БпЛА призвела до того, що Україні та Росії складно досягти необхідних для прориву ворожих оборонних ліній чинників – ударної сили, маси, швидкості та раптовості", – зазначив експерт.
Водночас операція "Вівальді", за його словами, показала, що наступальний маневр може бути успішним навіть за таких умов.
Як готували операцію "Вівальді"
За словами Райснера, операція стала результатом багатомісячної підготовки. Українські сили застосували 3-й армійський корпус, зокрема його дронові підрозділи, та наситили безпілотниками район на північ від Лимана площею близько 420 квадратних кілометрів.
Також у районі зосередили підрозділи БпЛА та РЕБ. Дрони Hornet діяли більш ніж за 150 кілометрів у тилу російських сил, атакуючи ключові переправи та перешкоджаючи постачанню на передову.
Дрони "Баба Яга" та "Вампір" використовували для транспортування і висадки наземних роботизованих систем. Водночас позиції російського підрозділу безпілотників "Рубікон", склади боєприпасів і майданчики для запуску дронів, за словами експерта, постійно атакувалися.
"Ця комбінована тактика ізолювала російські ударні угруповання та позбавила їх можливості підтримувати логістику", – зазначив Райснер.
Після руйнування російської логістики українські штурмові групи перейшли в атаку невеликими формуваннями та зламали опір.
Чому прорив не став оперативним
У результаті Україна досягла значних тактичних успіхів у районі Лимана, однак не змогла повністю прорвати російські позиції. Росія, за словами Райснера, організувала нову лінію оборони за річкою Жеребець.
Експерт вважає, що здатність перетворювати тактичний успіх на оперативний прорив залишається одним із ключових викликів сучасної війни.
"Теорія перемоги і в XXI столітті вимагає прориву на оперативному рівні, якщо хочеш уникнути потрапляння у затяжну війну на виснаження", – заявив Райснер.
За його оцінкою, для підтримання наступу на оперативному рівні Україні необхідно силами кількох бригад із піхотою та наземними безпілотними системами вклинитися в російські оборонні лінії та просуватися вглиб них.
"Україна операцією "Вівальді" показала, що це можливо. Сучасні збройні сили мають винести з цього уроки", – підсумував австрійський полковник.
Нагадаємо, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький раніше розповів про перший етап операції "Вівальді" на півночі Донецької області. Він наголошував, що подальші дії потребують інформаційної тиші, а передчасне розголошення деталей може зашкодити проведенню операції.
Як писав OBOZ.UA, під час операції "Вівальді" Третій армійський корпус зірвав задум російських військ щодо оточення міст-фортець на Донецькому напрямку. Андрій Білецький заявляв, що українським військовим вдалося розгромити північну "клешню".















