Сімейство M270 MLRS на озброєнні ЗСУ: що за РСЗВ LRU передала Франція і в чому їхня особливість
Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про отримання Україною ще однієї установки реактивної системи залпового вогню LRU, яка є французькою версією вже відомої нам американської РСЗВ M270. Це вже четверта така установка на озброєнні ЗСУ, а всього систем класу M270 в арсеналі української армії, згідно з інформацією з відкритих джерел, щонайменше 17 одиниць: 6 M270B1 від Великої Британії, 2 M270A1 від Італії, 5 MARS II від Німеччини та 4 LRU від Франції.
OBOZREVATEL пропонує ознайомитись з ними ближче і з'ясувати, чим вони відрізняються і як впливають на війну.
РСЗВ M270 / M270 MLRS
РСЗВ M270 – це американська реактивна система залпового вогню на гусеничній базі БМП "Бредлі" розробки компанії Vought.
Система призначена для виконання бойових завдань з ураження і знищення з закритих вогневих позицій на відстанях понад 30 км в будь-який час доби та за різних погодних умов. Потенційними цілями для M270 визначені райони зосередження військ, бойової техніки, позицій ствольної та реактивної артилерії противника, районів розгортання його сил і засобів протиповітряної оборони, вантажних автомобілів, легкоброньованих бронетранспортерів, а також командних пунктів, вузлів зв'язку тощо.
M270 серійно виготовляється з 1983 року для потреб армії США і з того часу зазнала багатьох модифікацій. Згодом виробництво заснували у Європі, після чого вони почали надходити на озброєння армій країн-членів НАТО. На сьогодні виробниками цих установок є компанії Lockheed Martin (США), Diehl Defence (Німеччина) і Airbus SE (Франція).
По суті, M270 – це базова версія, на основі якої виникло багато нових, більш сучасних модифікацій. Також M270 використовується як уніфікована узагальнена назва для всіх гусеничних РСЗВ цього сімейства.
До речі, РСЗВ M142 HIMARS є нічим іншим, як колісною модифікацією M270 з покращеною мобільністю (за рахунок колісного шасі), але зі зменшеним удвічі вогневим потенціалом (пускова установка на 6 ракет у HIMARS замість 12 у M270).
РСЗВ M270A1 / M270A1 MLRS
РСЗВ M270A1 – більш сучасна версія M270, яка виникла в результаті програми модернізації 2005 року для армії США, а пізніше для кількох інших країн. Пускова установка виглядає ідентичною до M270, але містить удосконалену систему управління вогнем (IFCS) і вдосконалену механічну систему пускової установки (ILMS). Це дозволяє значно пришвидшити процедури запуску та стрільби ракет GMLRS із наведенням за допомогою GPS.
Відомо, що армія США модернізувала 225 установок M270 до класу M270A1. На озброєнні Збройних сил України наразі перебувають дві таких установки, переданих Італією. Ще три установки M270A1 передала Норвегія, але внаслідок тристоронньої домовленості вони надійшли у розпорядження Великої Британії, яка передала Україні додаткові три установки M270B1.
РСЗВ M270B1 / M270B1 MLRS
РСЗВ M270B1 є британським варіантом M270A1, що відрізняється покращеним бронезахистом. Заявлено, що британський бронезахист витримує навіть вибухи фугасів.
Згідно з інформацією з відкритих джерел, на озброєнні Збройних сил України наразі перебувають 6 таких установок: три надійшли безпосередньо від Великої Британії і ще три – як компенсація за норвезькі M270A1.
РСЗВ MARS II / MARS II MLRS
РСЗВ MARS II (Mittleres Artillerieraketensystem) – це німецька модифікація M270A1. У Німеччині модернізацією займається збройний концерн Diehl Defence, відомий також як виробник ЗРК IRIS-T.
Пускова установка виглядає ідентичною до M270, але оснащена Європейською системою управління вогнем (EFCS), розробленою компанією Airbus Defense and Space. Вона також дозволяє вести стрільбу ракетами GMLRS із наведенням за допомогою GPS.
Іншою принциповою відмінністю MARS II від американських і британських версій є неможливість використання снарядів з касетними боєголовками. Це пов'язано з дотриманням Конвенції про касетні боєприпаси.
Відомо, що німецька армія мала на озброєнні 40 установок MARS II, п'ять з яких вже передала Україні.
РСЗВ LRU / LRU MLRS
РСЗВ LRU (Lance Roquette Unitaire) – це французька модифікація M270A1. Модернізація відбувається на заводах компанії Airbus SE, яка у 2000-х роках поглинула попереднього виробника – компанію Aérospatiale.
Як і німецький аналог MARS II, французька LRU оснащена Європейською системою управління вогнем (EFCS) від Airbus Defense and Space зі здатністю стріляти ракетами GMLRS із наведенням за допомогою GPS і не пристосована для стрільби касетними боєприпасами.
Відомо, що французька армія мала 13 установок LRU, чотири з яких уже надійшли в Україну в межах військової допомоги для протидії російській агресії.
Особливості установок сімейства M270 MLRS
Концепція РСЗВ M270 з самого початку базувалась на принципі "бий-тікай", коли установки виходять на позицію, відстрілюються, переміщуються в інше місце, перезаряджаються, їдуть на нову позицію, відстрілюються і так по колу. Для забезпечення тактичної мобільності перевагу було надано гусеничному шасі, а для уніфікації та прискорення розробки взяли вже готову платформу БМП "Бредлі".
Пускова установка на базі БМП "Бредлі" має дизельний двигун потужністю 500 кінських сил і здатна розвивати маршову швидкість 70 км/год. Екіпаж однієї РСЗВ налічує три людини: командир пускової установки, оператор і водій-механік. Загальна маса установки складає 27,1 тонни.
Задля пришвидшення роботи було розроблено систему, за якою перезаряджання здійснюється одразу цілим "пакетом" з шести ракет за допомогою вбудованої у саму пускову установку системи лебідок. Це дозволяє перезаряджати установку за лічені хвилини, в той час, коли радянські і пострадянські РСЗВ потребують заряджання кожного снаряду окремо. Усі гусеничні версії M270 вміщують два таких "пакети", що дає сумарний залп у 12 ракет (у колісної версії M142 HIMARS такий "пакет" один).
Щодо дальності стрільби, то американці вказують цей параметр на рівні 70 км, британці – до 80 км, а Німеччина і Франція для своїх MARS II і LRU вказують максимальну дальність у 84 км, використовуючи при цьому такі самі ракети.
До речі, про ракети. Основним типом озброєння є ракети M31, оснащені 90-кг фугасною бойовою частиною, яка містить 160 тисяч елементів ураження з вольфраму. Цей заряд може підриватися або над ціллю, або під час контакту з землю, або після пробиття перешкоди (налаштування задаються оператором). А доведена точність влучання, яка забезпечується супутниковою та інерціальною системами наведення, становить близько 3-х метрів.
Застосування в Україні
У липні 2022 року було опубліковане перше офіційне відео бойової роботи ракетних систем M270 по російських окупантах. Відтоді не минає жодного дня, щоб не надходило новин про роботу цих комплексів по складах боєприпасів, опорних пунктах, а також зосередженню ворожої сили та техніки російської армії. Також за допомогою цих РСЗВ українські військові проводять дистанційне мінування позицій російських військ.
Щоправда, традиційно так склалося, що в новинах всі обстріли ворожих позицій цим типом реактивних систем залпового вогню узагальнено приписують HIMARSам, а вислів "HIMARS-шоу" вже став крилатим.
У липні міністр оборони України Олексій Резніков говорив, що Збройним силам України потрібно близько 50 установок HIMARS щоб стримувати наступ росіян, і 100 – щоб піти в контрнаступ і вибити ворога за межі країни. Станом на сьогодні українська армія вже має 20 установок M142 HIMARS і 17 M270 різних модифікацій, які вдвічі потужніші, тому еквівалентні 34 "Хаймарсам". Тобто мінімально заявлену кількість Україна вже отримала і цей процес ще не завершено.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!