Дмитро Томчук

Блог | Скільки насправді коштує незалежність

2,3 т.
Ілюстративне фото, український військовий з прапором в руках
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Сьогодні ми святкуємо День Незалежності України. 

Колись це було просто велике державне свято.

Прапори. Вишиванки. Концерти. Салют. Вихідний.

Ми говорили про Незалежність красиві слова, співали гімн і, мабуть, до кінця не розуміли, скільки насправді коштує це слово.

Бо Незалежність, яка дісталася тобі безкоштовно, дуже легко здається чимось природним.

Ну є вона.

І буде.

А потім одного ранку виявилося, що за неї виставили рахунок.

І рахунок цей – не в гривнях. Не в доларах. Не у відсотках ВВП.

Він у людських життях. У зруйнованих містах. У могилах людей, які ще вчора будували будинки, ростили дітей, відкривали бізнеси, сварилися через якусь ху*ню у Facebook і планували, куди поїдуть наступного літа.

Колись ми казали: заради Незалежності варто жити.

Сьогодні Україна навчила нас страшнішої формули.

Заради Незалежності ми готові померти.

Не тому, що ми хочемо помирати.

Навпаки.

Ми дуже хочемо жити.

Хочемо саджати дерева.

Будувати будинки.

Народжувати дітей.

Їздити до моря.

Пити каву зранку.

Лаяти владу.

Обирати іншу владу.

Сперечатися між собою до хрипоти про мову, податки, дороги, тарифи і те, хто більший довбо*об.

Бо, як не дивно, саме це і є Незалежність.

Право самим вирішувати, як нам жити.

І от за це право вже багато років приходить росія.

З ракетами. З шахедами. З танками. Зі своїм вічним бажанням пояснити сусідам, що вони неправильно живуть без дозволу москви.

І після всього пережитого слово "Незалежність" уже неможливо повернути назад у календар.

Бо тепер ми знаємо його ціну. Вона страшна. Вона несправедлива. Вона набагато більша, ніж ми могли собі уявити.

Але є одна річ, яку росія так і не зрозуміла.

Якщо народ уже заплатив за свою свободу таку ціну, переконати його після цього віддати її добровільно практично неможливо.

Тому сьогодні я не хочу бажати Україні Незалежності.

Вона в нас уже є.

Я хочу побажати нам її втримати.

Щоб одного дня наші діти знову могли святкувати 24 серпня просто прапорами, концертами, шашликами і вихідним.

І щоб їм уже ніколи не довелося дізнатися те, що дізналися ми: скільки насправді коштує слово "Незалежність". З Днем Незалежності, Україно!

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...