Союзникам не можна довіряти секретну інформацію, США захопилися гаслами: генерал Романенко заявив про недостатню допомогу Україні
Україна, на жаль, мала можливість неодноразово переконатися в тому, що конфіденційна чи секретна інформація, яку вище військово-політичне керівництво країни передає союзникам, може "зливатись" ворогові. Так було із секретними планами контрнаступу Збройних сил України влітку 2023 року, так сталося і з конфіденційним запитом щодо надання ракет Tomahawk. Перший етап Курської операції ЗСУ був успішним багато в чому завдяки тому, що про ці плани Генштабу не було повідомлено союзникам нашої країни.
Військова допомога Україні з боку партнерів, насамперед США, також, на жаль, часто залежить від політичних міркувань, а заяви про всебічну підтримку здебільшого залишаються просто гаслами. У відповідь на залучення у війну проти України армії КНДР допомогу нашій країні може надати Південна Корея. Цей крок нового союзника може спонукати й США звернути більшу увагу на нагальні військові потреби української армії.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Україна зверталася до США із запитом щодо надання ракет Tomahawk. Щоправда, глава держави зауважив, що ця інформація мала конфіденційний характер і не підлягала розголошенню. На вашу думку, чи справді ЗСУ можуть отримати такі ракети, наприклад, після виборів у США? Якщо так, чи може це докорінно позначитися на ситуації на фронті?
– Насамперед хочу наголосити, що вкотре конфіденційні й навіть секретні дані, які ми передаємо союзникам, спливають. Згадайте історію 2023 року, коли ми готували контрнаступ. Ми передали наші плани союзникам, а потім капітан ВПС США злив їх в інтернет. У результаті росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС і затопили головний перспективний напрямок удару, який був передбачений у цих планах. Це вкотре переконує нас у тому, що наші союзники, на жаль, ненадійні у цьому питанні.
Тому щодо Курської операції ми не стали інформувати союзників, і для них це стало несподіванкою. Але головне, що це стало несподіванкою для росіян з усіма наслідками, які звідси випливають. Ми успішно провели перший етап Курської операції.
Щодо надання Україні "Томагавків", то я маю великі сумніви, що це може статися найближчим часом. Тому що вони й досі не зняли заборони на так зване далекобійне озброєння дальністю до 300 кілометрів, попри те, що воно нам вкрай необхідне з урахуванням важкої ситуації на фронті.
Звісно, боротися треба, тож президент ставив такі питання перед союзниками. Але думаю, що їх можуть спонукати до цього лише якісь форс-мажорні обставини. Наприклад, під час Другої світової війни американці так само допомагали Британії – зволікали, гальмували, не давали, доки не відбувся Перл-Гарбор. Тоді британцям допомогли японці. Зараз нам, можливо, зможуть допомогти південні корейці.
Північна Корея спровокувала, а Південна, можливо, нам допомагатиме і покаже приклад тим самим американцям, як це треба робити.
– Ви вважаєте, що насамперед на залучення солдатів КНДР до війни в Україні відреагує Південна Корея і лише потім США, а не навпаки?
– Так. Тут питання у тому, для кого проблема є ближчою. Південна Корея межує з Північною, вони розуміють відповідальність. А США, як завжди, позиціонують себе як державу, яка перебуває за океаном, зокрема, суто географічно. Звичайно, я перебільшую, але насправді це питання політичної волі та політичного сприйняття цієї ситуації.
– На полігоні Brave1 відбулося тестування трьох найновіших технологій для української армії. Це рій дронів, керовані боєприпаси та роботособаки. Чи могли б ви виокремити одну з цих позицій, яка, на вашу думку, має найбільші перспективи та може згодом суттєво допомогти нам на фронті?
– Я сказав би, що нам необхідні всі три розробки, але в пріоритеті все-таки рій дронів. Але я не сприймаю будь-який окремо взятий вид озброєнь як Wunderwaffe ("чудо-зброя". – Ред.), як зброю, яка здатна кардинально змінити ситуацію, зокрема й ядерну зброю.
Подивіться, Ізраїль має у своєму розпорядженні ядерну зброю, але воює. Північна Корея має ядерну зброю і все одно воює та бере участь у цій війні, не застосовуючи її.
Необхідно підходити системно. Звісно, насамперед потрібні високотехнологічні сучасні озброєння. Про це раніше говорив генерал Залужний, про це зараз говорить генерал Сирський. Тому що Росія – ресурсна держава, і змагатися з нею в ресурсах безперспективно. Наш шлях – це освоєння нових технологій на рівні світових досягнень, розробка із союзниками або самостійно такого роду засобів.
– Міністр оборони США Остін заявив, що Росія не зможе перемогти у війні проти України, навіть з урахуванням залучення у війну солдатів КНДР. Він заявив, що сам факт того, що Кремль звернувся по допомогу до Північної Кореї, свідчить про те, що проблеми Путіна з живою силою й справді великі.
– Це пропагандистське гасло, яке ще раз демонструє подвійні стандарти США. Вони гарно говорять, на словах вони з нами до кінця, "перемога буде за нами" тощо, але насправді вони навчили нас припиненням допомоги протягом пів року. Вони посилалися на "відсутність грошей", але гроші в них були і є зараз. Наш президент каже, що з 61 мільярда наразі використано лише 10%. Ба більше, коли їм щось не подобається, вони нас "виховують".
Все літо з цього 61 мільярда нам давали по 200 мільйонів на місяць, попри тяжку ситуацію на фронтах, у якій ми були тоді і є зараз. Для порівняння: до цієї піврічної паузи вони надавали нам озброєння у розмірі 1-1,5 мільярда раз на три тижні. Ба більше, до 1 жовтня вони мало не "спалили" 8 мільярдів допомоги Україні, бо у них завершувався фінансовий рік.
Ми також пам'ятаємо, як під час цієї паузи нам говорили, що грошей немає, але водночас надавали Ізраїлю військову допомогу в повному обсязі, зокрема постачали F-35, два типи бомб. Зараз подивіться, яку протиракетну та протиповітряну допомогу США надають Ізраїлю та як поводяться з нами.
Тож нехай ці гасла Остін виголошує у себе в США для виборців у процесі, який для них найважливіший. Час, коли ми прислухалися та раділи щодо кожної заяви їхніх офіційних осіб, уже минув.
За ті пів року паузи ми зняли свої рожеві окуляри щодо їхніх заяв та конкретних дій. Тепер американці мають зняти свої чорні окуляри, які заважають їм помічати військових північнокорейців у Росії, об'єктивно оцінити реально важку ситуацію на фронті в Україні та дійсно змінити її, як обіцяв президент Байден.