Суд ухвалив вирок полоненому російському окупанту, який розстріляв двох цивільних на Харківщині: деталі резонансної справи
Основʼянський районний суд м. Харкова ухвалив вирок російському військовослужбовцю за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством, вчиненого групою осіб. На момент скоєння злочину Артем Куліков (позивний "Дух") обіймав посаду стрільця 23-ї мотострілкової бригади 6-ї загальновійськової армії ЗС РФ.
Слідством було встановлено, що 21-річний Куліков, уродженець м. Павлово Нижньогородської області РФ, брав участь у бойових діях проти українських оборонців на Купʼянщині. У жовтні 2024 року він дислокувався в с. Петропавлівка, де спільно з іншими російськими військовими незаконно затримав трьох цивільних чоловіків, які приїхали додому, аби врятувати вціліле майно. Їх піддавали допитам, одному дивом вдалось втекти.
8 жовтня 2024 року Куліков по рації отримав наказ від свого безпосереднього командира з позивним "Гриф" змінити позицію, а також вбити двох затриманих українців. "Дух" розстріляв їх з автомата...
Згодом під час штурму будівлі, в якій дислокувались окупанти, Куліков був взятий у полон.
Досудове розслідування проводило Управління СБУ в Харківській області за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили Кулікову про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, поєднані з умисним вбивством, вчинені за попередньою змовою групою осіб).
Під час судового засідання прокурор Харківської обласної прокуратури звернув увагу суду на той факт, що Куліков вчинив особливо тяжкий злочин на території іншої держави, свідомо взявши до рук зброю. У своєму юному віці він, маючи реальну можливість зберегти життя двом цивільним, не вагаючись, холоднокровно їх розстріляв.
"Наші мужні воїни зберегли життя Кулікову, який чинив збройний спротив та перед цим цинічно вбив двох зв’язаних мирних мешканців, які не могли створити навіть найменшої небезпеки для нього. Він прийшов у їхній дім та в їхньому ж домі їх безжально вбив. Можливо, обвинуваченого родичі вдома не дуже чекають, більше сподіваються отримати виплати за нього. Але для нас важливим є зберегти життя кожного нашого громадянина, зберегти кожен клаптик нашої землі. У цьому і є різниця між нашими народами. Як обвинувач, сьогодні я виступаю не тільки від імені держави та потерпілих, які прагнуть суворого покарання підсудному, але і від імені тих, хто вже ніколи не буде поряд зі своїми близькими, тих, кого обвинувачений безжально позбавив життя", – додав прокурор.
Санкція статті передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до пʼятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Прокурори наполягали в суді саме на максимальному строці, і зрештою Основ'янський суд дав Кулікову довічне.
Керівник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров у коментарі OBOZ.UA зазначив, що не може бути компромісів у питаннях захисту українців. Довічне позбавлення волі Кулікову є чітким сигналом для всіх, хто намагається порушити закон та безпеку людей: кожен злочин проти нашої держави буде розслідувано, а винні отримають належне покарання.
"Прокурори Харківщини спільно зі співробітниками СБУ зібрали всі необхідні докази, які беззаперечно підтверджують вину фігуранта. Кожен епізод насильства, кожна дія, спрямована на порушення прав та свобод українських громадян, була детально досліджена і задокументована. Це дозволило довести обвинувачення в суді і забезпечити справедливий вирок", – заявив Омаров.
За його словами, цей вирок – не лише юридичне покарання, але й моральне відновлення справедливості для постраждалих громадян. Він демонструє, що злочини проти людяності не залишаються безкарними, а Україна продовжує боротися за верховенство права навіть у складних умовах війни.
Керівник прокуратури також повідомив, що за час повномасштабної війни на Харківщині повідомлено про підозру 180 особам: за ст. 438 КК України – 160, ст. 437 – 12, ст. 441 КК – 7, за ст. 442 КК – 1. Направлено обвинувальні акти стосовно 120 осіб, винесено 14 обвинувальних вироків стосовно 21 особи.
Що передувало
Правила ведення війни чітко регламентовані конвенціями та додатковими протоколами до них. Так, нормами Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві в 1949 році, заборонено застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом. Але російські окупанти цинічно порушують її.
15 липня 2025 року Верховна Рада ратифікувала угоду про створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
9 липня 2025 року стало відомо, що Європейський суд з прав людини визнав провину Росії у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів проти Росії стосовно численних порушень прав людини.