Сунгуровський: 300 тисяч солдатів Путіна переробить "м'ясокомбінат ЗСУ", окупант втратив усе. Інтерв'ю

Глава держави-агресора Росії Володимир Путін не отримає очікуваного ефекту від часткової мобілізації. Державній машині буде дуже складно набрати заявлених 300 тисяч бійців. Найімовірніше, поповнення армії окупанта відбуватиметься хвилеподібно, порціями. І все це "гарматне м'ясо" методично "перероблюватиметься" Збройними силами України. Щоб це відбувалося найефективніше, необхідно збільшити західну допомогу.

У самій РФ на тлі оголошеної мобілізації спалахнули протести, але їхній недолік – у відсутності лідера. У країні є лише одна сила, здатна ініціювати повалення режиму, – ФСБ. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

– Глава Китаю заявив, що його армії слід бути готовими до реальних воєнних дій. Про яке можливе збройне протистояння може йтися?

– Він мав на увазі воєнні дії із захисту Тайваню. США заявили, що вони не залишать Тайвань сам на сам з Китаєм, будуть використовувати свою військову машину, щоб захищати Тайвань.

– Чи можемо ми припускати, що в певний зручний момент часу китайська армія може попрямувати у бік Росії? Зокрема тому, що Далекий Схід вже фактично залишився без армії. Чи такий варіант виключено?

– А навіщо? Китай купить Далекий Схід. Навіщо там використовувати війська? Він уже половину купив. Я не бачу в цьому жодного сенсу. Але є інше питання. Якщо в самій Росії розпочнуться якісь заворушення, військові провокації недержавного рівня на кордоні – так, тоді можуть бути використані війська. Але це не проти Росії і не задля захоплення Росії.

Росію він захопить грошима. Це не проблема.

Як я розумію, Китай ще не прийшов до єдиної думки, що буде з Росією. Ця країна йому потрібна як інструмент протидії США, щоб протидіяти не своїми руками, а руками Росії. Тому йому вигідно тримати Росію у такому напівослабленому стані.

Але водночас Китай уважно спостерігає за тим, як у Росії тривають процеси внутрішнього розкладання. І якщо ці процеси будуть набувати якихось реальних форм, то Китай, звичайно, цим скористається. Але, гадаю, без збройних сил.

Він просто заведе туди своїх бізнесменів, поставить їх на потрібні місця, захопить ключові позиції. Якщо війська й використовуватимуться там, то лише як адміністрація.

– Якщо російська військова машина сильно ослабне, чи може Китай надати РФ військову допомогу?

– Ні, не думаю, що це можливо. Тому що в такому разі Китай теж підпадає під санкції, а це втрата величезних логістичних маршрутів і величезні втрати в грошах через розрив торгових зв'язків із Заходом, США.

Тому Китай досі надає Росію підтримку на словах. Можливо, якимись таємними каналами надає технічну допомогу. Але ж військами? Я такого не уявляю. Китайські війська взагалі ніколи не воювали за своїми кордонами. Єдиний раз – у Кореї.

– Ще одна тема – мобілізація, оголошена Путіним. По-перше, чи зможе набрати 300 тисяч? По-друге, якщо набере, наскільки це погіршить ситуацію на фронті для нас?

– Я не думаю, що він набере всі 300 тисяч, хоча в принципі такі можливості вони мають. Справа в тому, що пропускна спроможність призовної системи становить 130 тисяч на рік. Плани їм підвищили у 2,5 рази. Що вони з цим робитимуть, я не дуже уявляю.

Шойгу назвав цифру 25 мільйонів мобілізаційного резерву, то, як я розумію, це чоловіче населення Росії у віці від 18 до 60 років. Насправді у РФ мобілізаційний резерв близько 8 мільйонів. І то з урахуванням тих, хто отримує відстрочки за медичними показаннями тощо. Тож виходить ще менше.

Вони можуть набрати 300 тисяч, але це не одноразово, а хвилями. Наприклад, набрали 30 тисяч, абияк одягнули… Економіка з цим не впорається – щоб ці 300 тисяч одягнути, взути, навчити, відправити в Україну. Це величезне навантаження і на систему забезпечення, і транспортну систему, тому що їх треба переправляти. Десь якісь вантажі затримуватимуться.

А озброїти, мабуть, зможуть. Там автоматів така кількість, що на три війни вистачить.

Тепер про те, як це позначиться на фронті. Уявіть, що ви маєте м'ясопереробний завод. На вхід надходить певна кількість сировини, у нашому випадку – гарматного м'яса. Чи зможе завод це переробити? Це залежить від переробних потужностей. Зрештою, це та військово-технічна допомога, яку ми отримуємо від Заходу. Якщо вона буде пропорційно збільшена, то в принципі на перебіг бойових дій це ніяк не вплине.

М'ясопереробний завод під назвою "Збройні сили України" як працював, так і працюватиме, але у подвійному темпі. Ось і вся різниця. Тому що насправді це гарматне м'ясо. Адже їх не встигнуть навчити. Люди просто йдуть на забій.

Ті засуджені, яких у в'язницях набирав Пригожин, – змінили їм термін 15 років на смертний вирок. Я думаю, потрапивши сюди і почувши свист куль біля скроні, вони відразу зреагують. Адже це зеки, у них інстинкт самозбереження розвинений краще, ніж у звичайних людей. Вони всі зі зброєю в руках, зрештою, опиняться в Росії. Над цим у Росії треба думати. Особливо у прикордонних районах – це буде жах.

– Заступниця міністра оборони Ганна Маляр звернула увагу на те, що Путін оголосив про мобілізацію на день пізніше, і припустила, що так агресор намагався знівелювати визволення наших захисників. Як вважаєте, чому звернення було перенесено?

– Важко сказати. Можливо, через це. Але чому він вийшов із такою пропозицією саме зараз? Бо він, грубо кажучи, вже втратив усе. На фронті у нього нічого не виходить, він зазнає поразки. На зовнішньополітичному фронті – пам'ятаємо, що він отримав на засіданні Шанхайської організації. Там ніхто його серйозно не підтримав.

Окрім того, Туреччина починає підставляти підніжки. Цей захід пройшов майже непомітно, але 1 вересня у Стамбулі відбувся саміт міністрів оборони. Північний Кіпр, Азербайджан, Киргизстан, Узбекистан. У принципі, це основа ОДКБ. Мабуть, Туреччина побачила, що Росія сиплеться, і почала підгортати під себе вже Середню Азію.

Окрім ядерної зброї, у Путіна більше нічого не залишилося. Саме тому він і вийшов із цим указом. На кілька годин пізніше – я не думаю, що це пов'язано з обміном полоненими, тому що це досить тривала процедура, яка готувалася не один місяць.

Тут може бути або збіг якихось факторів, або здоров'я.

– Ви сказали, що Туреччина передбачає початок розсипання Росії. Подивіться, щойно Путін оголосив про мобілізацію, у РФ почалися протести. Чи може цей процес стати масовим, знести цю владу та Путіна разом із нею?

– Хотілося б сподіватись. Але проблема в тому, що всі ці протести не мають організуючого начала. Хто поведе, хто направить, за ким іти? Запакують по в'язницях – і все. Має бути якийсь цілеспрямований рух.

Опозиції в Росії немає, лише кишенькова. Середній клас ходить у погонах. За ким іти? Так, радикали мають якісь маргінальні партійки, вони можуть повести. Але доведуть до паркану і втечуть, а цих людей пересаджають.

Потрібна серйозна організаційна сила. Я знаю тільки одну таку в Росії – це, як не дивно, ФСБ. Клани, які там сидять, кришують російську економіку. Звісно, вони незадоволені санкціями. Це перші люди, які незадоволені цим режимом. І в них такі можливості, напевно, є. Вони мають агентуру в регіонах, у всіх організаціях. Від них такого можна очікувати.

Як це буде організовано, докладно я розповісти не можу.

– Ви припускаєте, що ФСБ може опинитися в авангарді таких відцентрових процесів у РФ?

– Так. Я не думаю, що це робитиметься безпосередньо їхніми руками, але звідти можуть йти такі імпульси. Серед їхньої агентури напевно є люди, які годяться на роль регіональних лідерів. Їм можуть сказати: давай-но, товаришу, тобі карти в руки, а потім з тебе така-то сума. На когось є компромат, когось можна заманити грошима. Я б на їхньому місці постарався.