"Сутність війни буде змінюватися": керівник "Аеророзвідки" пояснив, чи здатні дрони замінити артилерію на фронті
Українські дрони зможуть доповнити артилерію на фронті, однак не замінять її повністю. Завдяки низці характеристик безпілотники зайняли свою нішу у веденні бойових дій, зокрема вони дозволяють здійснювати більш точне ураження визначених цілей.
Водночас дрони використовуються не лише для ураження особового складу та техніки супротивника, вони також допомагають рятувати поранених та проводити розмінування. Про роль безпілотників на фронті російсько-української війни розповів співзасновник ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар в інтерв'ю UAportal.
Безпілотні комплекси, вважає він, здатні доповнити, однак не замінять повністю артилерію.
"За певними характеристиками дрон переважає, за іншими – не дотягує. Якщо хтось мені покаже дрон, співмірний за дальністю і силою ураження зі 150-м калібром, я аплодуватиму. Ми "бавимося пиріжками", по кілограму носимо, і в нас є вантажні бомбери, вже дійшло до того, що вони можуть притягнути цілих 15 кг. Це вже починає бути схожим за вогневою міццю на 150 калібр, але по дальностях, ну вибачте, коли почнете літати на 30 км, тоді будемо розмовляти, що вони зрівнялися з артилерією", – наголосив на важливості реальної оцінки ситуації Гончар.
Водночас він акцентував увагу на характеристиках БпЛА, що вирізняють її на тлі артилерії і які гарантували дронам окреме місце у сучасній війні.
"Артилерійський снаряд, зазвичай, 90% це ж не керований постріл. Дрони можуть більш-менш точно літати. Оператор управляє дроном, він більш керований. Дрони не питають, вони просто пролазять в бойові порядки, так розвивається людство, йдуть технології", – підкреслив співзасновник ГО "Аеророзвідка".
Водночас дрони активно застосовуються на полі бою для виконання й інших завдань, а не лише для ураження ворога.
"Є дрони, які вивозять поранених. Вони можуть заміновувати, розміновувати. Вони можуть щось з місця на місце переносити. Вони можуть спостерігати, повідомляти. Вони можуть взаємодіяти з іншими системами, допомагаючи. Вони можуть здійснювати ударні функції і навіть психологічні. Дрон літає над ворожими окопами і з гучномовця доноситься щось типу "здавайтеся", а десь за десять кілометрів це вимовляє наш боєць. Інформаційно-психологічна операція, наче робить дрон, але ж робить людина", – перерахував Гончар.
Він переконаний, що безпілотні технології будуть стрімко розвиватися й надалі.
"Це просто такий природній, економічний тренд розвитку суспільства. З початку ХХ століття такого стрімкого розвитку не було. Такої кількості інформації, яка є у нас зараз, такої швидкої зміни технології. Ми опинилися в такому історичному періоді. І, звичайно, люди пристосовують нові інструменти, в тому числі, для питань збройної боротьби", – зазначив Гончар.
Він наголосив, що наразі складно говорити про якісь технології, що безумовно забезпечать перевагу для однієї зі сторін, які воюють.
"Зараз шукають відповідь, де технологія, яка в умовах нинішнього технологічного розвитку протистояння, формату конфлікту зможе принести одній з протиборчих сторін перевагу на полі бою. Я б сказав, що це боротьба між демократичним, цивілізованим розвинутим світом і автократіями. Мова йде не тільки про Росію, це вже конгломерат, Північна Корея, Іран, Росія об'єдналися. Це змагання добра і зла. І всі ці інструменти, вони є і у ворога. Інформація не обмежена, обмежені ресурси, а змагання йде, і воно не припиниться", – підкреслив співзасновник ГО "Аеророзвідка".
Гончар також прогнозує трансформацію самої сутності війни, адже цей процес триває невпинно.
"Зараз ми вважаємо, що війни ведуть держави, так було не завжди. В середньовіччі були найманці. Зараз вважається, що найманець то "ужас-ужас". Але з іншого боку, в Україні вже є законопроєкт про приватні воєнні компанії, а в Росії по повній програмі ними користуються. Ми вже відійшли навіть від тих патернів, коли кожна світова війна завершувалися якимось конвенціями. Зараз сучасне, нове протиборство. Вже ніхто не звертає увагу, наприклад, що військові перевдяглися в цивільних. Це ж погано, такого не можна робити, з точки зору розуміння правил ведення війни, які у нас лишилися після Другої світової, це "ужас-ужас", – зазначив він.
Водночас, в умовах, коли кожна нова війна кардинально відрізняється від попередньої, ключовою проблемою залишається той факт, що військовокомандувачі завжди готуються до минулих воєн.
"Найбільша наша біда, що генерали готуються до війни минулого. І питання, як раз, нас, громадянського суспільства, цивільного демократичного контролю, що ми платимо податки, ми маємо питати у держави, як вона утримує Збройні Сили. Збройні Сили мають гарантувати нам суверенітет, територіальну цілісність і ми маємо бути переконані, що на наші гроші ми утримуємо таку силу, яка гарантує нам безпеку. На жаль, зараз в Україні ми так сказати не можемо. Ми втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо", – каже Гончар.
Нагадаємо, у ніч проти 21 серпня у Підмосков'ї прогриміли вибухи. Представники російської влади, зокрема мер Москви Сергій Собянін встигли заявити, що відбулася "наймасштабніша атака" на російську столицю за увесь час російсько-української війни. Той же Собянін запевняє, що російська ППО нібито збила щонайменше 10 українських дронів.
Також у Ростовській області поскаржилися на ракетну атаку по Новошахтинську. Згодом у Генштабі підтвердили ураження ЗРК С-300 біля цього населеного пункту.
Тим часом в ростовському Пролетарську вже третю добу не можуть впоратися з наслідками атаки дронів, що відбулася кілька днів тому. В області третю добу триває пожежа на нафтобазі, вогонь охопив вже щонайменше 23 цистерни – і вони продовжують вибухати.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!