"Це не можна передати": мешканка Київщини розповіла жахливу історію вбивства сина окупантами

2 квітня українські військові повністю звільнили Київську область від окупантів. На тих територіях люди досі оговтуються від страшних подій. На YouTube-каналі проєкту "Український свідок" опублікували відео з історією пані Надії, яка поділилася пережитим під час тимчасової російської окупації.

У Гребельки, де живе жінка, окупанти вторглися 3 березня. По селу йшла колона з танків, які згодом оточили його, – відбувалася постійна стрілянина. Окупанти дійшли і до будинку Надії, яка мешкала з двома синами.

"Олег пішов гріти чай, на кухні стоїть. А Володя каже: "Он, ідуть!". Як тільки Володя це сказав, чую автомат тільки "бу-бу-бу-бу-бу". Я кричу "лягайте" – і сама упала. Кажу, "Володю, відбігай від дверей", а він каже: "У мене ноги відняло", – розповідає жінка.

Володя, син Надії, загинув на місці, а Олег залишився живий, проте отримав важкі поранення у плечі. Після розстрілу чоловіків російські окупанти почали обшукувати будинок Надії, аби знайти ще когось.

Надія власноруч відмивала кров вбитого сина та поховала його в себе на подвір'ї. Як і сотні інших родин, які опинилися в схожих обставинах, Надія чекає нагоди, аби поховати сина "по-людськи".

Станом на 10 квітня в Київській області виявлено 1222 загиблих. Всі вбивства цивільних є воєнними злочинами та порушенням міжнародних прав, прав людини та будь-яких моральних норм.

Нагадаємо: головне правило міжнародного гуманітарного права говорить, що цивільних не можна вбивати. Навпаки – їх потрібно захищати, наскільки це можливо. Проте "друга армія світу" скоює тисячі злочинів під час окупації наших територій, за кожен з яких має понести покарання.

Мета проєкту "Український свідок" – показати всьому світові правдиву ситуацію в Україні щодо російської агресії.

Долучайтеся до проєкту на платформах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram для українців, Telegram для росіян.

Patreon, де можна підтримати проєкт.