"Це завжди суб'єктивний погляд": Муженко назвав п'ять "прорахунків" України під час повномасштабної війни

Військовий експерт, генерал армії України Віктор Муженко озвучив п'ять основних помилок, які, на його думку, стали проблемами для України у перші роки повномасштабної війни з Росією. Він акцентував на різних аспектах військової стратегії та організації, зазначаючи, що деяких помилок можна було б уникнути, якби ухвалення рішень відбувалося більш продумано та обґрунтовано.

Про це він розповів в інтерв'ю українським ЗМІ. Муженко, визнаючи, що оцінка рішень, ухвалених під час бойових дій, завжди має суб'єктивний характер, поділився власним досвідом і спостереженнями щодо тих рішень, які, на його думку, могли значно вплинути на перебіг війни.

Переговори на початку війни

Муженко вважає, що однією з найбільших помилок стало ініціювання переговорів із Росією на самому початку війни. За його словами, українська влада, почавши обговорення умов припинення вогню та можливих територіальних поступок Росії, продемонструвала слабкість і готовність до компромісу. Це сталося саме в той момент, коли Росія зазнала значних втрат і була розгублена від того, як сильно та рішуче українці зустріли її вторгнення.

"Це було досі не оцінене патріотичне піднесення на рівні не лише окремих людей, а й цілих громад. Прикладів дуже багато. І на Чернігівщині, і на північній Київщині, і на північній Житомирщині, і на Харківщині, і на півдні. Росіяни не очікували такого. Вони сподівалися на бравурні марші, квіти, аплодисменти, хліб і сіль. Однак цього не сталося. І тут їм, розгубленим, запропонували обговорити умови припинення бойових дій. На мою думку, це дуже швидко створило в них враження, що влада України почала прогинатись через цю агресію. До речі, прогнозовану, але чомусь неочікувану", – пояснив він.

Децентралізація та хаотичність дій

Ще однією проблемою на початкових етапах війни Муженко вважає децентралізацію управління та хаотичність військових дій. Спочатку, за його словами, рух опору був ефективним завдяки наданню команді на місцях великих повноважень і можливості діяти без постійного контролю з боку старшого командування.

Однак з часом це призвело до певної неузгодженості в діях та управлінні військовими силами, що виявилось на прикладі ситуацій у Луганській області. Одним із таких прикладів став відхід українських військ із території Станиці Луганської та Щастя, де, на думку Муженка, не було серйозної загрози, яка б обґрунтовувала таке рішення. Це виявилось результатом слабкої координації, коли командування змістилося на значні відстані від передової, що ускладнило ефективне управління військами на місцях.

Проблеми з мобілізацією

Одна з ключових проблем, яка виникла на початкових етапах війни, – це хаос у мобілізації. За словами Муженка, мобілізаційні процеси не були належно організовані. У результаті значну кількість людей було призвано без належної перевірки кваліфікації та підготовки. Військові спеціалісти, такі як фахівці з радіоелектронної боротьби або снайпери, часто потрапляли в інші частини, де їхня кваліфікація була малокорисною. Водночас високий попит на людські ресурси створив ілюзію, що цю проблему можна вирішити в будь-який момент. Такі короткострокові рішення призвели до труднощів у розподілі фахівців у критичних спеціальностях, що в перспективі могло негативно вплинути на боєздатність армії.

"І взагалі, оскільки інформація про вторгнення була, чому цей хаос відбувся в таких масштабах? Втрати за перші кілька днів широкомасштабної агресії склали приблизно стільки, скільки за весь 2014 рік. Я про це при свідках сказав колишнім головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Потім почали закривати цю статистику", – зазначив Муженко.

Недостатня увага до фортифікацій

Ще одним прорахунком, за словами Муженка, була недостатня увага до фортифікацій. За його словами, навіть на початку 2022 року, коли російські війська почали відступати з-під Києва, українська армія не змогла належно підготувати оборонні позиції. Порівняно з минулими роками, коли армія не була готова до тривалих оборонних боїв і питанням забезпечення навіть такими простими речами, як лопати, не було приділено належної уваги, ситуація була складною. Муженко навів приклад, коли за кілька місяців до широкомасштабного наступу з'ясувалося, що в армії критично не вистачає навіть простих інструментів для облаштування оборони.

Довготривала оборона Бахмута й неузгодженість у Харківській операції

Муженко зазначає, що однією з операцій, яку, на його думку, можна було б краще організувати, є довготривала оборона Бахмута. Хоча ця операція демонструвала стійкість українських військ, вона потягнула за собою великі втрати, а тривала оборона дозволила росіянам зміцнити свої позиції.

Крім того, Харківська операція, яка, хоча й була успішною, не була своєчасно перероблена з наступальної в оборонну. Це призвело до того, що після досягнення певних рубежів наступальні сили втратили свою потужність.

"Тобто коли вийшли десь у район східніше від річки Чорний Жеребець, вся потуга українського наступу забуксувала. А росіяни зуміли посилити свої війська. У цій ситуації нам потрібно було вийти на відповідні вигідні рубежі, закріпитись і спрямовувати частково ударне угруповання на інші напрямки. Це б давало нам можливість постійно утримувати таку ініціативу. Така сама помилка була потім повторена, на мою думку, вже у 2024 році на початку проведення Курської операції", – резюмував він.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що для повернення всіх окупованих територій, включно з Кримом, сил української армії наразі недостатньо. Глава держави підкреслив, що важливо знаходити дипломатичні рішення, які доповнюватимуть військові зусилля.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!