Туреччина передає Україні касетні боєприпаси, виготовлені в часи холодної війни – Foreign Policy

У листопаді 2022 року Туреччина почала постачати Україні касетні боєприпаси. Протягом кількох місяців до того Київ безуспішно просив адміністрацію президента США Джо Байдена надати йому цей вид озброєння.

Про це пише Foreign Policy, посилаючись на нинішніх та колишніх чиновників США та ЄС, знайомих із рішенням. Перші партії "покращених звичайних боєприпасів подвійного призначення" (DPICM) були виготовлені за часів холодної війни за угодою про спільне виробництво зі США.

Касетні бомби є потужною, проте суперечливою зброєю, зазначає видання. Вони призначені для знищення танків шляхом розриву на менші суббоєприпаси, які можуть залишатися на полі битви роками, якщо не розірвуться одразу.

Кожен касетний боєприпас розкидає близько 88 бомб. У США, відповідно до законодавством, діє заборона на їхній експорт.

Постачання такої зброї, про що Туреччина намагалася замовчувати, підкреслює жорстку політику Анкари протягом усього масштабного вторгнення РФ: підтримуючи Збройні сили України ударними безпілотниками Bayraktar TB2, які допомогли зупинити атаку на Київ, виступивши посередником для ООН в угоді з експорту зерна і водночас купуючи російську зброю для себе та "викликаючи гнів НАТО" в цьому процесі.

Тим часом поки не зрозуміло, чи турецька зброя "земля-земля" використовувалася в бойових діях, пише Foreign Policy.

"Після того, як США відмовили в доступі до касетних боєприпасів, Туреччина була єдиним місцем, де Україна могла їх отримати. Це демонструє, що навіть попри те, що Туреччина в деяких аспектах підігравала Росії, вона стала справді важливою підтримкою України у військовому плані", – розповіло неназване джерело.

Ні в посольстві Туреччини у Вашингтоні, ні в міністерстві оборони України не відповіли на запит Foreign Policy щодо коментаря.

Проте постачання Анкарою касетних боєприпасів демонструє, яку значну роль відіграє Туреччина у постачанні озброєння Україні, щоб перешкодити Росії в критичні етапи війни.

Безпілотники Bayraktar TB2 допомогли зупинити російські БТРи, що наближалися до Києва в перші дні вторгнення, і, як повідомляється, допомогли потопити російський крейсер "Москва", флагман Чорноморського флоту РФ.

Турецькі аналітики також вважають, що Анкара непублічно здійснює передачу безпілотників з авіабази Чорлу біля заводу Bayraktar TB2, звідки доставляється зброя до Польщі та переміщується до України.

Хоча Туреччина не поділилася інформацією про кількість касетних боєприпасів у своїх запасах, Mechanical and Chemical Industry Corporation, що базується в Анкарі, виробляла як 155-мм касетні боєприпаси (застосовуються в багатьох системах країн НАТО), так і 122-мм, звичні для радянської, російської та української зброї.

Але цей крок є своєрідним реверсом для Туреччини, оскільки вона раніше пообіцяла, що не використовуватиме касетних боєприпасів. У листі, надісланому президенту Конвенції про касетні боєприпаси в жовтні 2021 року, Туреччина наполягала на тому, що вона не використовувала, не виробляла, не імпортувала та не передавала касетні боєприпаси після 2005 року, відколи Конвенція була реалізована, і не планувала робити це в майбутньому.

Проте прихильники надання США касетних бомб Києву заявляли, що це буде найефективнішим способом знищити не укріплені та не прикриті лінії траншей армії РФ на відкритій місцевості сходу України. І ця потреба посилюється, за словами джерел, тим, що запаси фугасних артилерійських снарядів у США вже вичерпуються.

"Кожним четвертим снарядом ви когось вбиваєте. Я вважаю, що DPICM покаже результат, можливо, у 20 разів кращий. Тому з кожним пострілом у вас буде 10 мертвих окупантів. Ви побачите ефективність та дієвість DPICM, крім того, це також вплине на моральний дух росіян", – заявив Ден Райс, президент організації з розвитку керівних кадрів Thayer Leadership та радник головнокомандувача ЗСУ.

Але незважаючи на те, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган цього року зіткнувся з боротьбою за переобрання, суперечливою через похмуру інфляцію економіки, під час війни Росії в Україні він дотримувався послідовної політики, кажуть експерти.

Він діяв як економічний друг Кремля, одночасно об'єднуючись з іншими чорноморськими державами та членами НАТО у військовій боротьбі проти РФ. Незважаючи на те, що Москва була розчарована турецькими військовими постачаннями в Україну, Анкара одночасно розширила торговельні зв'язки з Росією, протидіючи зусиллям США та інших союзників НАТО ізолювати російську економіку від світових ринків. Також Туреччина призупинила спроби Фінляндії та Швеції приєднатися до НАТО після вторгнення РФ до України, що викликало розчарування інших союзників щодо НАТО.

Дехто в Пентагоні та в Об'єднаному комітеті начальників штабів США підтримав постачання касетних боєприпасів Україні після інтенсивного лобіювання з боку Конгресу та вищих українських чиновників, включаючи головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.

Однак минулого року президент Джо Байден оголосив, що США більше не будуть виробляти, купувати чи замінювати протипіхотні міни, або використовувати їх десь за межами Корейського півострова. Після вторгнення до Іраку в 2003 році армія США не використовувала касетних боєприпасів у бойових діях, за винятком єдиного випадку в Ємені більше десяти років тому.

При цьому Росія активно використовує цю зброю з моменту масштабного вторгнення в Україну: за попередніми даними Human Rights Watch, від неї загинули щонайменше 689 осіб серед цивільного населення з лютого по липень 2022 року. Українські сили застосовували ракети з касетними боєприпасами принаймні двічі.

Прогресивні демократи в Конгресі чинили тиск на Байдена з вимогою вжити подальших заходів щодо заборони використання цього зброї. У листі до Білого дому в грудні 2022 року, ініційованому представником від Демократичної партії Біллом Кітінгом, 10 законодавців Палати представників і Сенату закликали Байдена почати знищувати запаси касетних боєприпасів у США.

"Якби США застосували касетні боєприпаси сьогодні, нас би критикували, адже ми засудили росіян за їхнє використання в Україні. Ми маємо очолити глобальні зусилля, щоб позбавити світ цієї зброї, а не продовжувати накопичувати її", – написали Байдену Кітінг та союзники з Конгресу.

Ця зброя також має непросту історію в армії США та в усьому світі. Під час брифінгу про уроки, отримані під час вторгнення США до Іраку в 2003 році, 3-тя піхотна дивізія армії США назвала DPICM "програшем" у конфлікті, заявивши, що цій зброї не можна довіряти в міських районах і що командири не наважувалися використовувати її.

Боєприпаси DPICM були названі пережитком холодної війни. З цього часу Пентагон працював над розробкою так званої альтернативної боєголовки для легких РСЗВ, що вистрілюються осколками вольфраму замість вибухових суббоєприпасів.

"Цей суббоєприпас сумно відомий своєю ненадійністю та неточністю", – сказав Марк Хізней, старший науковий співробітник відділу озброєнь Human Rights Watch, додаючи, що жертвами цих боєприпасів можуть ставати цивільні протягом багатьох років після завершення війни.

Але через запеклі артилерійські сутички з військами РФ деякі стволи наданих США і НАТО 155-мм гармат-гаубиць вже почали зношуватися. Касетні ж боєприпаси приблизно в 5-10 разів смертоносніші за стандартні осколково-фугасні снаряди, які США вже надіслали Україні. Посилаючись на знос артилерійських батарей, Україна також попросила так звані касетні снаряди BONUS у Швеції та бомби малого діаметра, які можуть запустити HIMARS, які Сполучені Штати погодилися відправити, але ще не надали.

Міноборони США має у своїх запасах близько 3 мільйонів касетних набоїв кінця холодної війни, коли американські військові передбачили використання протипіхотних мін для зупинення просування радянських танків у материкову Європу.

Згідно з розробленими українськими військовими радниками планами, DPICM будуть використовуватися проти відомих російських військових цілей, підтверджених безпілотниками. Крім того, боєприпаси, що не розірвалися, після обстрілів, але до повернення на територію цивільних, повинні бути ретельно зібрані і знешкоджені.

Туреччина, як і США, не є членом Конвенції про касетні боєприпаси. Проте експерти побоюються, що головний біль, пов'язаний з очищенням території, яку можуть спричинити DPICM, може посилити безлад з мінами та касетними бомбами, які військові РФ вже залишили на території України.

На відміну від традиційних протипіхотних мін, касетні боєприпаси не складаються охайно рядами, які можна легко оглянути та знешкодити. Найчастіше під час пострілу вони розкидаються випадковим чином. Експерти стурбовані тим, що через невеликі розміри вони надто небезпечні для масового знищення і цивільні можуть помилково підібрати їх, як це відбувалося під час Ліванської війни 2006 року.

"Україна вже має величезну проблему, і вводячи цю зброю, вона тільки посилює її. У результаті вони опиняться в ситуації, коли забруднення буде схоже на лазанню: боєприпаси згодом нашаровуватимуться", – вважає Хізнай.

Як писав OBOZREVATEL, у грудні американський телеканал CNN повідомив, що Україна закликала адміністрацію Байдена та членів Конгресу надати ЗСУ касетні боєприпаси. Ця зброя заборонена більш ніж у 100 країнах, але РФ продовжує її застосовувати в Україні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!