У РФ може закінчитися терпіння, але не ракети, Кримський міст скоро відмінусуємо. Інтерв'ю з полковником Світаном

Нова масштабна серія ракетних атак по Україні – стандартна дія країни-окупанта Росії. Застосуванням старих ракет Х-22 РФ намагається перевантажити українську систему ППО, а новіші та точніші зразки використовує для атак на великі другорядні об'єкти на території нашої країни. Проте не можна розраховувати на те, що у ворога закінчиться запас ракет, оскільки в РФ налагоджено їхнє виробництво. Причому військові заводи розташовані на відстані 2 тисячі кілометрів від України і далі. Щоб завдати удару, знадобиться озброєння типу американських "Томагавків".

Але є й хороші новини. Кримський міст може бути відмінусований уже в перспективі найближчих двох місяців, а масштабна мобілізація, яку можуть оголосити в Росії, дасть змогу лише заповнити резерв окупантів, виведених із ладу в Україні. На наступ вони будуть не здатні. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Роман Світан.

– Ворог здійснив нову масовану ракетну атаку на Україну – Львів, Луцьк, Дніпро, Черкащину. Окупант застосовував ракети Х-22, Х-101, Х-555, "Калібри" та С-300. Про що свідчить саме такий набір ракет? Чи можна говорити, що, зважаючи на останні події, Росія сьогодні де-факто пішла в новий наступ?

– Ні, це стандартний набір дій під час планування повітряних атак. Вони відправляли кілька останніх хвиль "Шахедів", промацували маршрути, дивилися на реакцію нашої системи ППО. Це цілий комплекс. А далі деякими маршрутами, які були розвідані, відправили ракети.

Х-22 – це старі неточні ракети. Вони влучають абикуди і застосовуються росіянами здебільшого для пересичення нашої системи ППО, тому що не всі наші комплекси можуть збивати Х-22. Що стосується Х-101, Х-555 і "Калібрів", то це більш точні ракети, але через те, що вони тихоходи, тобто дозвукові ракети, які загалом добре перехоплюються системою ППО, вони працюють цими ракетами за розвіданими маршрутами і по об'єктах, які не мають серйозної чи розгалуженої системи ППО. Тобто по другорядних та великих об'єктах.

Тому це жодним чином не свідчить про початок чогось. Я б сказав, це стандартне, банальне продовження заходів щодо повітряних уражень, але не більше. Таких проблем поки що не видно.

– Проте ми бачимо, що ракети у ворога ніяк не закінчуються.

– Вони в нього ніколи не закінчаться, у Росії їх виробляють. У країни, яка виробляє ракети, вони не можуть закінчитися, допоки вона має виробничі потужності та елементну базу, яку вона купує.

Допоки не розвалимо Російську Федерацію, допоки не знищимо заводи з виробництва ракет чи пускові установки ракет, літаки, кораблі, вони працюватимуть. Це війна.

Закінчитися в них може лише терпіння, а все решта точно не закінчиться.

– Ми бачимо, що Україна успішно завдає ударів по військових об'єктах у глибині Росії. Чому це поки що не стосується підприємств ВПК РФ?

– Справа в тому, що основні комплекси російського ВПК розташовані на Уралі та за Уралом, це 2 тисячі кілометрів та більше. У нас немає таких засобів, грубо кажучи, ми не маємо "Томагавків", які могли б подолати ці відстані та виконати бойові завдання.

Ті безпілотники, які у нас є, поки що працюють у радіусі 500-700 км. Але знову ж таки – це великий успіх, коли безпілотник влучає у склад вибухівки та знищує весь завод. Це здебільшого виняток, аніж правило. Поки у нас не з'являться далекі ракети, так звана паритетна зброя, ті ж "Томагавки", нам не буде чим вражати об'єкти російського оборонного комплексу.

Єдина можливість зменшити продуктивність у кілька разів – застосовувати серйозні фінансові механізми санкцій. Не секторальні, як це відбувається зараз, а повна фінансова санкційна політика всього світу щодо Росії, щоб росіянам просто не було за що купувати комплектуючі та елементну базу, яку вони не можуть виробляти самі. Можна впливати лише так. Іншого варіанта просто немає.

– Окупанти серйозно перейнялися проблемою захисту Кримського мосту. Там посилюють охорону, організовують цілодобове чергування тощо. Чи вдасться ворогові зберегти цей об'єкт? Чи вдасться українським Силам оборони повністю його добити?

– Ми точно його доб'ємо. Просто є багато механізмів, як це зробити. Не все ще використано. Зараз ми намагаємося намацати найдіяльніший механізм виведення мосту з ладу, поки в процесі.

Росіяни намагатимуться його якось прикрити з усіх боків, мало не бортами кораблів від безпілотників – надводних та підводних, посилюватимуть ППО, намагатимуться прикрити його з повітря, і це логічно. Але є різні механізми подолання ППО, і ми їх намацаємо.

Ми бачимо удари тих самих С-200 по Кримському мосту. З'являться Taurus або можливість відстрілу тих самих Storm Shadow ближче до мосту. Думаю, у найближчі півтора-два місяці підійдемо до Азовського узбережжя, прорвемо фронт, і це дасть змогу працювати по Кримському мосту на дальності 150 км тими засобами, які у нас є.

Його однозначно відмінусують, йому недовго залишилося жити, оскільки за нього конкретно взялися. Це питання часу.

– Представник ГУР Вадим Скібіцький в інтерв'ю OBOZREVATEL сказав, що Кремль змушений піти на такий крок, як масова мобілізація в Росії. За його оцінками, в РФ можуть планувати мобілізувати ще кілька сотень тисяч осіб. Як ви вважаєте, чи допоможе ця маса гарматного м'яса покращити ситуацію для ворога на фронті?

– Щоб підготувати війська до виконання бойових завдань, особливо наступальних, потрібні роки, а якщо говорити про повний цикл, то десятиліття, якщо починати виробляти озброєння. У росіян такого часу нема. Скільки б вони не зібрали, у них є проблема – вузьке місце мобілізаційної системи підготовки.

Є певна кількість інструкторів, полігонів і вона не збільшується. За пів року більш ніж 300 тисяч вони просто не підготують. Тому, найімовірніше, найближчим часом ухвалять рішення про мобілізацію за торішнім варіантом.

Але через пів року в росіян нестача військ буде приблизно такою самою. Якщо щодня ми відмінусовуємо по 500-600 осіб, це означає, що з важкими "трьохсотими" з лінії фронту йде тисяча, це 30 тисяч на місяць. За пів року це близько 180-200 тисяч осіб. Це та кількість, яка їм буде потрібна на наступний рік, щоб хоча б відновити ті втрати, які вони будуть мати. І це ще не всі втрати. Ми проводимо лише початкові операції, широкомасштабних наступальних дій українських Сил оборони ще не було. Тому кількість втрат росіян зросте.

Тобто та кількість росіян, яка піде з лінії фронту до весни 2024 року, буде приблизно дорівнювати тій кількості, яка зараз буде призвана. Вони відновлять потенціал. Максимум, на що він буде здатний, – намагатися утримувати ту лінію фронту, яка складеться навесні, не більше. Наступати вони не зможуть.