Блог | Україна може отримати турецькі винищувачі 5 покоління

Дискурс відносно майбутнього української бойової авіації значно пожвавився в лютому 2024 року через повідомлення щодо можливого отримання Mirage 2000D в майбутньому та нещодавнього коментаря посла України в Туреччині Василя Боднара в інтерв’ю CNN Turk. Там дипломат заявив про намір України придбати новітній турецький винищувач 5 покоління KAAN. Цей літак успішно здійснив свій перший політ 21 лютого 2024 року, що відзначає нову віху в турецькому та світовому авіабудуванні.

Перш ніж розглядати актуальні і перспективні варіанти винищувачів для українських Повітряних сил, варто виділити рівні наших потреб. Перший рівень – це будь яка застаріла авіація (наприклад, МіГ-21, F-4). Це рівень підтримки базових можливостей, наприклад, у випадку втрати Україною авіації взагалі, краще буде мати застарілі літаки, ніж геть нічого. Другий рівень – це рівень підтримки наявних можливостей. Туди можна віднести передачу МіГ-29 зі Словаччини та Польщі або македонських Су-25. Третій рівень – це рівень певного приросту можливостей, куди можна віднести отримання старих західних винищувачів із сучасним озброєнням: датські та нідерландські F-16MLU або австралійські списані F/A-18A. Саме до цього етапу зараз наближаються наші Повітряні сили, до отримання F-16 із Європи. Крім того, не варто виключати варіант із передачею Швецією своїх JAS-39C Gripen. Варіант з Гріпеном стає реалістичним після вступу Швеції до НАТО. Щонайменше, у Стокгольмі таку можливість вивчали. І четвертий рівень – це рівень передових можливостей, які дозволять, щонайменше, досягти паритету з противником. Туди можна віднести найновіші винищувачі з сучасною електронікою та озброєнням, виготовлені різними країнами світу. І KAAN якраз відноситься до цієї категорії.

Проходження випробувань, заключення контракту, налагодження експортного виробництва займе тривалий час, прийняття літака на озброєння в Туреччині може затягнутися до 2028 року. Імовірно, якщо Україна таки придбає турецький літак, Повітряні сили отримають його, орієнтовно, лише в 2028-2030 роках. Тобто, закупівля Каану не відміняє нашу нагальну потребу в списаних західних літаках, які можна отримати якнайшвидше. Однак, досить цікавим є те, що коментар посла відносно Каанів зроблено на фоні скасування візиту Путіна до Туреччини. Причому, лише нещодавно Нуланд озвучувала пропозицію Туреччині відмовитись від російських систем ППО С-400. Це все, а також робота турків над заводом компанії Байкар в Україні – небажані ятагани в спину міжнародному і внутрішньому іміджу Путіна напередодні виборів.

Турецький Каан – не єдиний варіант сучасного винищувача для наших Повітряних сил 5 покоління, або покоління 4++, не варто виключати можливість укладання домовленостей в майбутньому щодо європейських Рафалів чи Тайфунів, але Каан все ж таки залишається реалістичним варіантом. Імовірно, майбутній парк української бойової авіації зрештою становитимуть F-16, французькі Міражі (у якості заміни бомбардувальників Су-24 та про інтерес до яких повідомляли у Повітряних силах), та нові сучасні винищувачі, ті ж Каани ( про інтерес до нього з боку саме військових ще не повідомлялося). Крім того, Каан зможе працювати в координації з безпілотним винищувачем Кизил Єлма від компанії Байкар, який, ймовірно, збиратимуть разом з іншими Байрактарами на заводі під Києвом. Тобто, відповідно до наведеної вище класифікації, можливості нашої авіації будуть не тільки посилені, але й доведені до високого рівня відповідно до тих небезпечних загроз, із якими нашим авіаторам доводиться стикатися у небі.