Україна нарощує операції в російській "тихій гавані": що означає атака дронів у Каспійському морі та чого очікувати
Ударні дрони СБУ завдали удару по нафтовидобувній платформі російської компанії "Лукойл-Нижневолжскнефть". Здавалося б, що в цьому дивного – з урахуванням активності українських морських і повітряних дронів, але цимес у тому, що це сталося в Каспійському морі. Причому це не перша успішна операція з ураження цілей у цьому регіоні, що означає розширення та інтенсифікацію операцій в акваторії Каспію.
Згідно з опублікованою інформацією, платформа зазнала щонайменше чотирьох прямих влучань ударними повітряними дронами, що змусило призупинити на об'єкті видобуток нафти з більш ніж 20 свердловин.
Звичайно, якщо говорити про факт ураження об'єкта нафтовидобувної галузі в Каспійському морі (а якщо бути точним – озері), то це перший верифікований факт. Але ось у тому-то й річ, що самі по собі нальоти й успішні операції в цьому регіоні здійснюються не вперше і, слід зазначити, масштабуються.
Каспій – не тиха гавань
У листопаді 2024 року вперше за весь період повномасштабного вторгнення українські дрони завдали удару по кораблях Каспійської флотилії ВМФ РФ.
Згідно з інформацією, що публікувалася тоді, унаслідок удару було пошкоджено бойові кораблі проєкту 11661 "Татарстан" і "Дагестан", а також приліт припав на зону швартування малого ракетного катера проєкту 21631 і ракетного катера проєкту 12418, єдиним представником якого у складі Каспійської флотилії є "Ступинець".
Важливим моментом удару було не тільки те, що це був регіон, який уперше на собі відчув ефективність українських дальніх дронів, а й той факт, що наш засіб ураження подолав у денний час доби сотні кілометрів через російську ешелоновану ППО та завдав удару по кораблях, які самі по собі являють собою плавучі, морські системи ППО!
Але чи могли собі уявити російські окупанти, що це буде лише проба пера? Відповідь очевидна – ні.
Адже наприкінці квітня 2024 року з Новоросійська, куди було виведено основний бойовий склад ЧФ РФ, вивели два малих ракетних кораблі проєкту 22800 "Каракурт", а саме – "Амур" і "Тучу". Їх перебазували на суднобудівний завод у Зеленодольську (Татарстан) для добудови, а потім у Каспійське море. Здавалося б, від гріха подалі, але ні.
Буквально на початку грудня 2025-го, в ніч на перше, українські дрони атакували об'єкти в Дагестані.
Раніше, у жовтні, ССО України завдали удару по ракетному кораблю проєкту 21631 "Буян-М", що прямував із Балтійського в Каспійське море.
Тепер же Україна зосереджується не тільки на питанні виведення з працездатного стану російської нафтопереробної галузі в європейській частині країни, а також танкерних перевезеннях тіньового флоту в Чорному морі, а й розпочинає точкові операції в Каспійському морі/озері. Причому ці операції стосуються не тільки флотської компоненти, а й видобувної галузі.
І, схоже, ресурсів і можливостей запобігти цим атакам у Росії в достатній кількості на сьогодні немає.
Висновки
Україна ще рік тому випробувала можливості дальніх ударів у тих регіонах Російської Федерації, які вважалися глибоко тиловими або тихою гаванню. Проба пера передбачала випробування на міцність засобів ППО і проведення первинної розвідувальної діяльності.
Зараз же ми бачимо, як у Чорному морі українські дрони беруть під свій контроль перевезення нафтопродукції російським тіньовим флотом і створюють для країни-агресора ризики повної блокади цієї акваторії – не тільки в плані військових кораблів, а й комерційного судноплавства.
Але й Чорного моря мало. Україна виходить на рівень контролю Росії і в інших акваторіях. І якщо поки що до Балтійського моря ми не можемо дотягнутися, то транзит між морями, як бачимо, може перехоплюватися, що створює загрози. Але де цілком реальна перспектива створення для Росії наступних зовсім не комфортних умов, то це, звісно ж, на Каспії.
Втрата Росією контролю над Чорним морем – питання вже давно вирішене, але якщо у 2026 році це станеться, наприклад, ще на Каспії... Такої ганьби для російського, радянського або російсько-імперського флоту – перетворитися на тушу для биття у двох морях, хай навіть одне з них це фактично озеро – ще ніколи не було в розрізі столітньої історії.
З іншого боку, повторюся, це поки ще Україна системно не стала працювати по Балтійському морю.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".