Україна полює на ворожі ракетоносії в Чорному морі, Керченський міст буде знищено: інтерв’ю з капітаном Заблоцьким
Країна-агресорка Росія здійснює чергову спробу убезпечити від атак Керченський міст. Йдеться про захисний ланцюг від українських морських дронів. Проте в Чорному морі розпочався сезон штормів, і впоратися із цим завданням протягом найближчих місяців окупанту не вдасться. Україна вже сьогодні має всі необхідні засоби для руйнування моста. Але цю можливість буде реалізовано у момент, коли розпочнеться операція зі звільнення Криму.
Військова присутність Росії у Чорному морі, як і раніше, обмежена. Тут наразі перебувають кораблі одразу трьох ворожих флотів – Чорноморського, Балтійського та Північного. Причому перший завдяки діям Сил оборони зазнав найбільших втрат. Ворог не має можливості завести сюди свої кораблі з Сирії, адже протока Босфор для нього закрита. Натомість ВМС України посилюються, "все рухається у потрібному напрямку".
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військово-морський експерт, оглядач журналу Defense Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, капітан I-го рангу у відставці Володимир Заблоцький.
– У Військово-морських силах ЗСУ повідомили про те, що наразі російські окупанти намагаються побудувати захисну споруду в районі Керченського мосту. Проте через сезон штормів це навряд чи вдасться зробити найближчим часом. Чи вважаєте ви, що це є опосередкованою ознакою того, що Сили оборони готують атаку на Керченський міст і що він може бути зруйнований вже найближчим часом? І як, власне, в цьому можуть допомогти шторми?
– Керченський міст – гідротехнічна споруда, яка залежить від штормів. Врешті-решт вона буде зруйнована. Міст вимагає постійного ремонту, підтримки тощо, бо з природою жартувати не можна.
Що вони будують? Такий собі "захисний ланцюжок", щоб не допустити до мосту морських дронів, щоб вони не могли дістатися до вразливих конструкцій мосту, насамперед опор – туди, де великі глибини. Щоб морські дрони не могли обійти цю захисну споруду тощо. Неможливо закрити міст баржами на всю довжину – їх просто не вистачить. Тому вони й намагаються викручуватися.
З одного боку, дійсно, міст можна знищити, а з іншого – він може бути зруйнований природним шляхом. Природа не чекатиме, коли росіяни добудують захисні споруди. Сезон штормів – кінець жовтня, листопад, особливо грудень – це потужні вітри й урагани, погана видимість. У Керченській протоці на цей час припиняється судноплавство.
До того ж у районі, де побудовано Керченський міст, розташована небезпечна зона, там є розлом у земній корі, і ґрунт "гуляє" – то опускається, то підіймається. Там зона грязьових вулканів. Отже, в будь-якому разі кінцевий результат буде один: ми завалимо того моста.
– Ці баржі, захисні споруди навколо Керченського мосту фактично перешкоджають судноплавству у Керченській протоці, чи не так?
– Ні, це не так. Річ у тому, що Керченська протока складається з кількох елементів. Це мілководна частина ліворуч і праворуч від фарватеру, по якій рухаються судна, і глибоководна частина, яка інколи перекривається танкером, який стоїть під мостом. Він старий, але на плаву й інколи використовується просто як загородження.
Тобто не можна сказати, що судноплавство Керченською протокою закрито постійно. Але й говорити, що протока щільно закривається, також не можна. Якщо треба, можливо знайти шпарину. Баржу можна втопити, а в тому місці пройде хоч десять наших катерів. Це не проблема, було б бажання й необхідність.
А необхідність буде тоді, коли почнеться операція зі звільнення Криму. Тобто міст треба буде руйнувати у слушний момент. У нас є необхідні засоби. У новому пакеті допомоги США будуть додаткові засоби ураження. Але я думаю, якщо буде удар по Керченському мосту, то він буде комбінованим, де будуть й дрони, і ракети, і авіація, і катери. Можливо, щось іще.
– Періодично Росія виводить у Чорне море ракетоносії "Калібрів". Здавалося б, Сили оборони встановили вогневий контроль над західним узбережжям Криму, але ракетоносії все одно з’являються. У чому тут проблема?
– Річ у тому, що наші засоби перехоплення і знищення не працюють миттєво, як, наприклад, ракета, авіація чи безекіпажний катер. Треба ще дістатися до тієї точки, де знаходиться ракетоносій, але ж він там чекати не буде. А перебувати там постійно також не можна, тому що противник також вдосконалює свої засоби, контролює ситуацію з повітря, з моря, з берега. Він полює на наші катери. Були спроби знищення їх на дальніх підходах.
Окрім того, ми маємо використовувати фактор несподіванки. А яка може бути несподіванка, якщо противник бачить наші засоби й вдень, і вночі, полює на них, намагається знищити нас, а ми – його.
Проте ми полюємо на ракетоносії різними засобами. Це вже призвело до того, що росіяни вимушені переганяти частину кораблів.
– Чи мають сьогодні можливість російські військові кораблі перетинати протоку Босфор?
– Не мають. Ані Україна, ані Росія до кінця війни не мають права використовувати протоку Босфор для входу або виходу військових кораблів. Частина Чорноморського флоту знаходиться в Сирії, змушена базуватися в Тартусі. З більш-менш значущого там два підводних човни, фрегат, два ракетних кораблі.
З іншого боку, в Чорному морі знаходяться кораблі Балтійського, Північного і Чорноморського флоту. Чорноморський флот зазнав найбільших втрат. Власне, всі кораблі, які були знищені, належали саме до нього.
Разом із тим український флот посилюється. Наразі для нас добудовуються два корвети в Туреччині, два тральщики вже є. Ще три тральщики готуються в Нідерландах. Отже, разом в нас буде п’ять тральщиків. Все це доєднається до українських Військово-морських сил у Чорному морі.
ВМС України існують. Той, хто вже "поховав" їх, напевно, поспішив. Все рухається у потрібному напрямку. Результати вже є. Нехай не так швидко, як хотілося б, але ми бачимо потужні зсуви в бік руйнації "недоімперії", злочинного формування, яке називається "Російська Федерація".