Україні, Росії та Трампу вигідно закінчення війни. Чому цього не відбувається? Майор Гетьман пояснив парадокс
Об’єктивно і для України, і для Росії вигідно припинення бойових дій. Цього прагне й президент США Дональд Трамп. Україна могла б використати перемир’я для вирішення нагальних завдань, зокрема, для обміну полоненими, країна-окупант – для того, аби впоратися з критичним вичерпанням ресурсів. Хоча остаточне закінчення війни Кремль наразі не планує, адже він ще далекий від досягнення кінцевої мети – знищення України.
Щойно російська окупаційна армія припинить вогонь, Сили оборони також перейдуть у режим тиші. Але путінська Росія, попри свої об’єктивні інтереси, не готова піти на цей крок. І в цьому полягає парадокс. Противник не може суттєво збільшити чисельність армії, до прикладу, набрати ще два мільйони солдатів, бо виникнуть колосальні проблеми з їхнім забезпеченням. Якщо на полі бою з’являться ці вояки, озброєні одними лише Калашниковими, втрати ворожої армії зростуть у рази.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– Генерал Бен Годжес заявив, що має сумніви щодо завершення війни в Україні протягом найближчих місяців. Він зауважив, що після обрання Трампа у багатьох виникло помилкове очікування, що війну можна припинити швидко. Водночас він не виключає певного "масштабного прориву", який може сприяти швидкому припиненню бойових дій. Яка ваша думка? Чи є імовірність того, що війна закінчиться через кілька місяців?
– Я думаю, що генерал Годжес має рацію. Можна також пригадати висловлювання нашого президента, яке було сказано кілька днів тому, про те, що війна швидко не закінчиться. Для того, щоб це сталося, потрібно, щоб Росія припинила бойові дії.
Якщо росіяни припинять вогонь, ми у відповідь також припинимо вогонь. Хай це буде не мир, а тимчасове перемир’я, за цей час можна вирішити багато питань, з полоненими тощо. Ми готові на це, але Росія на це не готова. Тому всі ці розмови про швидке припинення виглядають наївними.
Заяви Трампа про швидке закінчення війни були красивими словами, які були пов’язані з передвиборчою агітацією, але до реальності вони мають дуже слабкий стосунок. Можна по-різному ставитися до 47-го президента США, але є речі, які викликають здивування. Яким чином зупинити війну, якщо на нас напала Росія й вона не хоче зупинятися?
– Ви знаєте, що вже досить давно економісти віщують Росії колосальні економічні проблеми вже влітку цього року. Оскільки економіка зав’язана на війну, агресор буде вимушений принаймні призупинити бойові дії, тому що просто не буде чим платити солдатам. Чи припускаєте ви, що з огляду на ці обставини Росія може бути зацікавлена у припиненні бойових дій?
– Звісно, не йдеться про завершення війни, бо російські плани зі знищення нашої країни не змінилися. Але, як це не дивно, призупинення бойових дій більше на користь Росії, аніж нам. Тому що триває війна на виснаження. Ми також виснажуємося, і фінансово, і з військового погляду, ми також зазнаємо втрат, але у нас все-таки була підтримка США, нині є підтримка європейських країн, тож у нас є хоч якийсь тил. А у росіян цього немає. Вони можуть розраховувати тільки на власні ресурси, і ці ресурси можуть вичерпатися влітку чи до кінця цього року – це прогнозувалося ще торік восени.
Отже, ситуація дуже неоднозначна. Ми прагнемо зупинити війну, Трамп теж, і навіть росіяни у цьому зацікавлені, і здавалося б, що принаймні перемир’я має настати, бо всі в цьому зацікавлені. Проте цього не відбувається. Парадокс. Зважаючи на те, що відбувається на лінії фронту, таке зупинення малоймовірне.
– Нещодавно командир чеченського спецназу "Ахмат" Алаудінов заявив, що в Росії треба провести загальну мобілізацію, аби зібрати 2-мільйонну армію. Чи може такий самий план мати й сам Путін? Чи було б це доцільно?
– Подібні заяви – це не новина. Розмови про те, що треба оголосити хоча б часткову мобілізацію на Росії, тривають вже не перший місяць, якщо навіть не перший рік. Тому що їм не вистачає сил і засобів, особливо живої сили, щоб вести війну у той спосіб, до якого вони звикли – за допомогою "м’ясних штурмів", не рахуючи людей.
Але це був би дуже серйозний політичний крок для Путіна, і я не впевнений, що він на нього піде. Бо це може викликати певну реакцію всередині РФ. Можуть бути створені певні громадські організації чи громадянські рухи, як це було під час Чеченської війни – "Комітет солдатських матерів". І тоді вони почали відігравати велику політичну роль у житті РФ. А на Росії це вкрай неприпустимо, бо навіть за одиничний пікет із плакатом "Я за мир" чи "Ні війні" людину арештовують. Тому Путін навряд чи на це погодиться, хіба що вже не буде іншого виходу.
Але не забуваймо, що в Росії була оголошена мобілізація ще на початку "спеціальної воєнної операції", і вона офіційно не припинялася.
Якби дійсно російська армія посилилася ще на два мільйони людей, її було б дуже важко перебити. Але питання, чим вони будуть озброєні? Є штатний розклад формування підрозділів, піхотних, десантних, танкових тощо. У ньому прописано, яке забезпечення має бути. Наприклад, мотострілецький батальйон повинен мати певну кількість артсистем, мінометів, танків. Якщо набрати до російської армії велику кількість людей, вони не будуть забезпечені згідно з їхнім штатним розкладом. Автомати Калашникова у них, напевно, є, а решти – ні.
У такому разі вони просто кластимуть людей пачками, тоді у нас середньодобові втрати росіян будуть уже не 1250, а 10 тисяч. Тому тут багато питань, і простих рішень не існує.