В Авдіївці під страшними обстрілами залишаються навіть багатодітні сім'ї: як виживає місто без світла, газу та води
Авдіївка Донецької області в ніч із 22 на 23 травня зазнала найсильнішого обстрілу, починаючи з 2014 року. Російська армія протягом багатьох годин безперервно і безцільно бомбила місто, в якому досі залишаються місцеві жителі та категорично не хочуть їхати. Причому навіть багатодітні сім'ї.
Що відбувається в Авдіївці, як вона виживає без світла, газу та води – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Про те, що російські окупанти просто стирають місто з лиця землі, повідомив пізно ввечері 22 травня у своєму Telegram-каналі народний депутат Муса Магомедов.
"В Авдіївці пекло. Місто просто кришать. Селище "Хімік" і стара частина під масованими обстрілами "визволителів". Багато руйнувань багатоповерхівок та приватного сектору. Немає можливості рятувальникам загасити пожежі, обстріли не припиняються. Авдіївку стирають з лиця землі…" – написав Магомедов.
Місцеві жителі, з якими вдалося зв'язатися OBOZREVATEL, розповіли нам, що місто зазнало найстрашнішого обстрілу з 2014 року. "Було дуже багато прильотів. Вночі гатили з артилерії, спочатку з боку Донецька, потім – із боку Ясинуватої поливали і посипали "Ураганами", "ГРАДами" – чим доставали, тим і обстрілювали. Частина снарядів не долітали до землі – вибухали в повітрі. А вранці долучилася російська авіація", – поділився чоловік.
За його словами, про військові об'єкти і мови не було, обстрілювали "все підряд". Та так, що в Авдіївці практично не залишилося будівель із цілим склом.
"Я точно знаю, що в школі, яку рознесли, не було жодних військових, нікого", – стверджує чоловік.
Керівник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш розповів OBOZREVATEL, що багато людей не евакуювалися, незважаючи на те, що їх попереджали заздалегідь.
"Дуже багато людей не евакуювалися. Абсолютні цифри навмисне нікому не називаю, але це не одна тисяча. Ще півтора-два місяці тому ми їм казали: "Дивіться – досвід Волновахи, Маріуполя, на нас чекає та ж доля", але це на людей взагалі ніяк не вплинуло", – розповів глава адміністрації.
За його словами, місцеві жителі мають різну мотивацію:
"Хтось вважає, що оскільки пережили дуже важкі 2014, 2015 та 2017 роки, значить, і зараз переживуть. Хтось каже, що немає куди їхати, немає грошей. Інші виїжджали, і всі гроші витратили, тому повернулися – такі, на жаль, теж є. І по-чесному – хтось сидить в Авдіївці та чекає на "русскій мір", не без того".
Серед тих, хто залишився в Авдіївці, є й сім'ї з дітьми. Їх, на жаль, багато – не бажають виїжджати. Віталій Барабаш навів як приклад свою розмову з матір'ю трьох дітей.
"Жінка запитала, чи буде світло у старій частині міста, я відповів, що буде – як тільки вдасться зробити. Вона: "Та треба хоч ноутбук увімкнути, мультики показати".
Я говорю: "Які діти?". Відповідає: "Мої". Виявилося, що у неї їх троє, а не евакуюються, бо "немає куди їхати". А на слова "якщо вам себе не шкода, то дітей пошкодуйте" жінка відповіла: "Якщо мене вб'ють, нехай і їх убивають".
"Навіть таке люди відповідають", – розповів керівник Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації.
Незважаючи на сильні обстріли, виїхати мешканці міста можуть і зараз. Це складно, але можливість є. Віталій Барабаш поділився, що евакуацію організовують за попереднім записом і вживають запобіжних заходів. Якщо раніше вивозили кожен день із певної точки збору, то зараз усе змінилося.
"Вивозимо по запису. Перевіряємо людей, щоб це не була якась диверсійна робота, міняємо локації, місце – в останній момент людям говоримо, де їм зібратися. Тим більше, якщо ви були в місті, то знаєте, що в'їзд та виїзд із міста один – і він постійно обстрілюється", – пояснив голова адміністрації.
Назвати нормальними умовами життя в Авдіївці – за відсутності газу, води, електрики – однозначно не можна.
Вода зникла ще до нинішньої "активної фази" після обстрілу Донецької фільтрувальної станції (ДФС. – Ред.): "Її немає більш як сто днів, ми вже навіть не рахуємо, якщо чесно. Каналізацію ми підтримуємо, намагаємося – генераторами качаємо, каналізаційними насосами. Організували підвіз технічної та харчової води – є кілька локацій, місцеві знають де це".
З електрикою набагато важче. У будинках і квартирах її просто немає, проте місцева влада завезла генератори до більшості сховищ, у яких люди ховаються від обстрілу російської артилерії та авіації. Зарядити телефони, наприклад, можна і від лавочок із сонячними батареями та USB-роз'ємами.
"Раніше ми їх поставили в центральному парку, а коли почалася активна фаза війни, ми їх демонтували й відвезли під кожне сховище. Там тепер люди заряджають телефони", – пояснив Барабаш.
За його словами, у кожному укритті, а їх в Авдіївці 85, є недоторканний запас їжі та води, а також ліків із розрахунком щонайменше на два тижні: "А так практично постійно розвозиться вода питна, технічна, продукти харчування. Гуманітарка йде, ми її одразу розвозимо".
Купити ліки у місті практично неможливо, хіба що у когось з рук. Барабаш каже, що аптек у місті немає напевно вже місяці зо два. Після початку повномасштабного вторгнення Росії їх ніби спеціально відразу розбомбили. Ліки, що надходять до міста, відвозять до сховищ, волонтерських центрів, до лікарні – сімейні лікарі роздають безкоштовно своїм пацієнтам.
Що стосується забезпечення Авдіївки продуктами, то в місті залишилося три невеликі магазинчики. Голова ВЦА каже, що підприємці самі возять, але це дуже непросто. Переважна більшість мешканців "сидять на гуманітарці".
Розраховувати, що найближчим часом ситуація покращиться, – не доводиться. Авдіївка для окупантів, як вони самі зізнаються, "така ж знакова, як і Маріуполь". Чим швидше виїдуть місцеві жителі, тим легше буде українським військовим і тим менше жертв буде у війні, що розв'язана Росією. Хоча б серед цивільних.