В Росії можуть початися дуже сумні процеси через де-факто поразку у війні: інтерв’ю з Жмайлом

Російська окупаційна армія розгортає дивізію на Куп’янському напрямку, але, зважаючи на першочергові цілі ворога, цей напрямок не може стати пріоритетним для нього. Дії агресора тут спрямовані на відволікання Сил оборони, в той час як головний акцент він робитиме на захопленні Донеччини. Це завдання є вкрай важливим для Кремля, адже, якщо ворог не встановить контроль над усією Донецькою областю, Росію можуть спіткали "сумні процеси" на кшталт тих, що спіткали Радянський Союз після війни в Афганістані.

Щодо весняного наступу противника, то він з об’єктивних причин не може бути більш масштабним, аніж його попередні щоквартальні кампанії. Аби досягти хоч якогось успіху, окупанту спочатку треба вирішити низку тактичних завдань. Водночас українська армія вже почала перехід до активної оборони, тобто до завдавання превентивних ударів по ворогу, на Запорізькому напрямку. Ще більше підсилити Сили оборони може велика кампанія з рекрутингу, а також підтримка західних партнерів – як фінансова, так і суто військова.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.

– Стало відомо, що на Куп’янському напрямку Росія розгортає реформовану 34-ту артилерійську дивізію. Чи припускаєте ви, що саме цей напрямок ворог може визначити як пріоритетний в рамках весняної наступальної кампанії? І наскільки масштабною може бути ця кампанія, враховуючи проблеми окупаційної армії?

– Зараз ми можемо говорити про 100 тисяч накопичення ворога. Куп'янський напрямок може стати гарячим, але лише виключно з метою відволікання Сил безпеки і оборони України, для того, щоб послабити їх на пріоритетних для ворога напрямках.

А пріоритетним напрямком наступу номер один, за верифікованою інформацією, буде Донеччина. Бо саме через Донеччину Росія вчепилася і продовжує бойові дії. Адже, якщо вона її не захопить, не контролюватиме, то в Росії можуть початися дуже сумні процеси, пов'язані з фактичною поразкою у війні, як були після Афганістану, першої і другої чеченських кампаній.

Тому розгортання дивізії – це звісно тривожний сигнал, але про нього було в принципі давно відомо. Це одна із тих російських реформ, які тривали в 2025 році, і стосувалися формування нових дивізій із навербованих російських громадян та іноземців. Ну і власне, через те, що Путін вже кілька разів оголосив, що Куп'янськ їхній, тут велику роль відіграють саме ідеологічні мотиви, щоб відновити контроль над цією територією.

Стосовно глобального наступу, то росіяни фактично кожен квартал грозяться великим наступом. Вони і раніше накопичували для цього резерви. Але це не означає, що 100 тисяч свіжих росіян з'являться на якійсь території і досягнуть стратегічного прориву.

З цих резервів, в тому числі, будуть поповнюватися поточні втрати, які тривають. Ворог діє хвилями, час від часу він економить своє "гармарне м'ясо". Але проблема полягає в тому, що до цього так званого гучного наступу наявні сили російської армії мали б виконати ряд тактичних завдань.

Зокрема, йдеться про оточення Костянтинівсько-Дружківської агломерації із півночі та сходу і підхід до Слов'янсько-Краматорської агломерації, щоб, відповідно, ці 100 тисяч вже кинути в бій і до кінця весни захопити ці території.

Але зараз говорять, зокрема, полковник Паліса, що ці плани дуже і дуже малореалістичні, тому що в Росії є перебої. Через велику інфляцію – 22%, і через рекордний дефіцит бюджету у понад 10 трильйонів рублів. Виплати на місцях скорочуються або з ними є дуже великі перебої. Все частіше Росія задумується про мобілізацію, але це може призвести до певного колапсу. Під час минулої хвилі мобілізації 300 тисяч громадян Росії виїхало з країни.

Зараз вони приховано мобілізують військових пенсіонерів, правоохоронців, змушують підписувати контракти людей, які знаходяться на умовному терміні, або з числа так званих злочинних або неблагонадійних елементів. Намагаються й далі витягування всіх із в’язниць.

Тому, підсумовуючи, можна прогнозувати, що наступальні дії ворога навесні мало чим відрізнятимуться від усіх попередніх анонсованих великих щоквартальних наступів, починаючи з 2022 року.

– Чи є у вас інформація про стан оборонних рубежів – і на Куп'янському напрямку, з якого ми почали розмову, і на найбільш пріоритетному напрямку, Слов'янсько-Краматорському?

– Питання рубежів завжди болючі. Минулого року було проведено реформування, і тепер за третю лінію оборони відповідають військові адміністрації, за другу лінію оборони відповідають бригади. У штаті бригади тепер є заступник комбрига, який відповідає суто за оборонні споруди. А за першу лінію оборони відповідають ті підрозділи, які тримають ту чи іншу тактичну ділянку.

Оборонні рубежі навколо Слов'янська, Краматорська, Дружківки і Костянтинівки готувалися, починаючи з 2014 року. Крім того, на північ від Покровська є оборонні рубежі, які, відповідно, мають стримувати росіян, якщо їм вдасться завершити захоплення Покровсько-Мирногорадської агломерації. Звісно, ці рубежі далекі і не наскільки ідеальні, наскільки вони мали б бути, але вони, як би там не було, є.

По Костянтинівці видно, що усі накати росіян останніх декількох місяців розвиваються, а позиції наших сил знаходяться за міською межею. Тому, як би там не було, шанс встояти і протриматися цей рік однозначно у нас є.

– Ми говоримо про наступ ворога. Але чи можна говорити про те, що Збройні сили України можуть за певних об'єктивних обставин посилити свої можливості, зокрема, перейти в активну оборону?

– Ми вже частково це зробили, зокрема, на Запорізькому напрямку.  Коли у росіян ліг Starlink, ми відвоювали 400 квадратних кілометрів. Сама концепція Генерального штабу – це є активна оборона, тобто нанесення превентивних тактичних ударів по ворогу. Це показала Добропільська операція, Куп'янська операція, а також операція на Запорізькому напрямку.

Тобто це є наша доктрина. Що може нас посилити? Велика кампанія з рекрутингу, тому що серед добровольців менше 1%, які йдуть в СЗЧ. Процент добровольців, якщо ми говоримо про мобілізацію, тобто залучення людей – це 10%. Але якщо ми врахуємо, що частина знову мобілізованих йдуть в СЗЧ на рівні полігону і на рівні доставки до цього полігону, а з частин, до речі, йде у кілька разів менше, то, відповідно, у сухому залишку частка добровольців більша.

Велика загальнонаціональна кампанія з рекрутингу, з залученням всіх державних органів, навіть щоб заповнити лише тилові посади, суттєво покращить логістику. Відповідно, потрібен рекрутинг і для передової. Це по-перше. По-друге – це гроші від наших партнерів, бо незавантажений наш ВПК – 15 мільярдів на зараз, 55 – у перспективі. І третє – це, власне, зброя і, в першу чергу, ракети PAC-3 для Patriot, тому що це наша найслабша ланка – захист від російської балістики. Це наші головні пріоритети на цей рік.

Окрема Президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають "Шахеди" та ракети під час повітряних тривог. До Президентської бригади можна долучитися, щоб служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має низку бойових та небойових вакансій.

Переходьте на сайт bit.ly/4njKWfi або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть всю інформацію про службу та вакансії.