У Росії очікують переобрання Путіна, щоб оголосити нову хвилю мобілізації. Інтерв’ю із Жироховим

Нині в Генеральному штабі ЗСУ є щонайменше два плани дій. Умовний "план А" передбачає активну оборону, тобто можливість проводити також і контратаки, та "план В", що передбачає відхід на укріплені позиції. Усе залежатиме від обсягів військової допомоги нашій країні від західних партнерів. Звісно, є також і "план С" – звільнення всіх окупованих територій. Але за умови припинення допомоги від США його реалізація переноситься на роки.

Російська окупаційна армія не має ресурсу на операції стратегічного характеру, зокрема, на захоплення Києва, Сум, Полтави чи Харкова. Проте ситуація на фронті хоч і контрольована, але дуже важка. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

– Президент Зеленський повідомив, що в Генерального штабу ЗСУ є два плани дій. Обидва вони залежать від того, чи отримає Україна необхідну військову допомогу. За вашими оцінками, яким є "план В" на випадок, якщо не буде допомоги від США та якщо допомога Європи не буде достатньою?

– У кожного Генерального штабу є два, три чи чотири варіанти розвитку подій. Зокрема, один – на випадок наступальних дій, один – для оборонних. Оборонні дії передбачають, що є або зараз створюється певна лінія оборони, на яку відійдуть наші сили. Тобто вони вже не будуть битися за умовний Часів Яр, за умовні Бердичі тощо, а відійдуть на другу чи третю позицію, які вже будуть облаштовані або облаштування яких завершується просто зараз, "у темпі вальсу". І там вони будуть зустрічати ворога. Мінні поля і решта, як передбачено військовою наукою.

Такий сценарій буде реалізований у випадку, якщо не буде достатньої кількості зброї.

План "А" передбачає ведення активної оборони. Тобто, окрім оборонних операцій, будуть також і контрнаступальні операції, але дуже і дуже обмежені.

– А як щодо "плану С" – звільнення усіх окупованих територій України? Наразі це мрія?

– На цьому етапі, за наявності такого фінансування, за відсутності військової допомоги від Сполучених Штатів це фактично якщо й не мрія, то принаймні перспектива, що відкладається щонайменше на 2025-2026 роки.

– Спостерігаючи за розвитком подій на фронті, у деяких українців з’явилися мало не панічні настрої. Мовляв, Росія може захопити більшу частину нашої країни. На вашу думку, чи є приводи для паніки?

– Я не знаю, звідки такі настрої. Адже, щоб захопити більшу частину України, сил та засобів у росіян явно немає. І вони самі ставлять перед собою менш амбітні завдання. Їхні завдання не змінюються щонайменше третій рік. Це вихід на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей.

Фантазії якихось російських військкорів чи українських "ждунів" я не буду навіть коментувати. Ніякого виходу на Дніпро і захоплення Києва, Харкова, Полтави, Сум не проглядається. Можливо, такі плани дійсно є, але сил та засобів вистачає лише для того, щоб взяти три населених пункти "в три дома, в два забора", тобто для проведення локальних операцій. Але провести стратегічну локальну операцію… Ну, принаймні станом на зараз таких можливостей немає.

Якщо вони оголосять нову хвилю мобілізації, якщо сформують якісь ударні групи, то можна буде про це говорити. Але зараз у них вже є нестача особового складу. Контрактники не дозволяють зробити так, щоб втрати були мінімальними. Система контрактників дає збій. І дедалі частіше російські генерали й офіцери пишуть у пабліках, що цього для наступальних дій явно недостатньо.

Отже, у Росії очікують переобрання Путіна, щоб можна було оголосити нову хвилю мобілізації, оновити особовий склад.

– Останнє запитання – щодо Авдіївського напрямку. Якщо я правильно розумію, на сьогодні це найгарячіший напрямок. Генерал Сирський повідомив, що окупантів було вибито із селища Орлівка, це хороша новина. Але чи можемо ми очікувати на ще більше хороших новин? Чи можемо очікувати, що на цьому напрямку ворог призупинить свій наступ?

– Думаю, зараз уже треба говорити не про Авдіївський, а про Покровський напрямок. Тому що загальна мета росіян зрозуміла – вони наступають у бік Покровська, це найближча ціль їхнього наступу. Меншими силами вони наступають у напрямку Курахового з боку Мар'їнки. От і все.

А щодо якихось наступальних дій наших Сил оборони… Усі вони локальні. Вибили російські підрозділи з якогось невеличкого населеного пункту, якого вже фактично не існує – так, це покращення тактичних позицій. Але про жодний наступ у тих умовах, у яких зараз перебуває українська армія, я б не став говорити.

Можливо, у зведеннях Генерального штабу буде йтися про те, що ми щось звільняємо, але реальна ситуація дуже важка. Так, контрольована, але не більше.