Блог | ВДВ Росії – уже не існує

Завтра день ВДВ Росії – по нашому ПДВ і до цього дня росіяни підійшли з сумною новиною – за час війни в Україні Путін фактично знищив бойову еліту російської армії.

20% всіх, підтверджених на Росії втрат армії РФ це саме – десантники і якщо брати за приклад нещодавню відмову росіян від гулянь у день ПМФ у Севастополі, то за аналогією і від святкових заходів у день ПДВ краще відмовитися але вже – по всій країні.

До цього свята росіяни підходять не лише із шаленими втратами і постійними поразками у війні, але й, із зміною командувача, яка відбулась 16 червня. Так, саме тоді було звільнено з посади генерал-полковника Андрія Сердюкова і призначено, уродженця Донецької області генерал-полковника Михайла Теплинського. Зміна командувача ПДВ стала непрямим визнанням політичного керівництва Росії, провальної участі елітних підрозділів РФ у "спецоперації", де саме серед десантників, відбулись найвищі втрати, порівняно із іншими родами військ.

За оцінкою британської розвідки, ці втрати обумовлені тим, що десантників використовували "в операціях, які більш підходять для піхоти, на важкій броньованій техніці" і таке використання ПДВ "демонструє стратегічно неправильне управління цим потенціалом і нездатність Росії забезпечити перевагу з повітря".

Крім того, високий рівень втрат серед десантників, як до речі і серед мотострілецьких підрозділів, експерти пов'язують із проблемами нормального забезпечення солдатів сучасними засобами медичної допомоги, що для російської армії взагалі є Ахіллесовою п’ятою, зважаючи на ті жгути 60х років, які у них знаходили в аптечках при знищенні їх підрозділів і дивувались, як з таким мотлохом взагалі можна відправляти солдат на війну.

"ПДВ як рід військ уже не існує: у ротах залишилося від 7 до 14 осіб і це в той час, коли там має бути 100", - заявив "Медузі" найманець ПВК "Редут", що нині воює в спецоперації. Саме тому зараз військовослужбовцями ПДВ просто доповнюють підрозділи ПВК "Вагнер", які тепер вже, замість колишньої еліти – військ ПДВ, використовуються на війні, як основна ударна сила.

А ми згадаєм найбільш яскраві епізоди провалів та втрат ПДВ в Україні, а фактично їх знищення за цей час війни.

Втрати "еліти з еліт" ЗС РФ, почались буквально з перших же днів війни, коли російські десантники намагались захопити аеропорт Гостомель. "Там висадилися дуже підготовлені люди... Це 45 бригада спеціального призначення ПДВ, яка саме й спеціалізується на захопленні аеродромів. Але цих людей, фактично всіх уже немає, а це близько 200 осіб – така сумний почато історії їх знищення на українській землі, для російських десантників.

Після провалу в Гостомелі, ПДВ почали використовуватись в Україні на найнебезпечніших напрямках, як елітна мотопіхота. Зокрема, їх від початку використовували під Ізюмом та Василівкою на Донецькому напрямку. Тож, на початку березня, загинули відразу 55 десантників 247-го гвардійського десантно-штурмового Кавказького козачого полку ПДВ. 17 березня, загинув командир костромського полку ПДВ полковник Сергій Сухарєв та ще чотири військові разом з ним. А вже на початку квітня, 60 елітних псковських десантників відмовилися від участі у війні, зважаючи на неймовірно великі втрати.

20 квітня почались перестановки в керівництві, зважаючи на небажання найелітіших військових ЗС РФ приймати участь у спецоперації, чим фактично підривався моральний дух і решти військовослужбовців не говорячи вже про всяку шушеру з ЛНР/ДНР. Отже, зважаючи на "бунт", Путін змінив командира 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії. Це той підрозділ, який брав участь у боях під Бучею, ще на початку війни і втратив не менше 18 осіб (за відкритими джерелами). Солдати підрозділу також, цілком ймовірно, причетні до військових злочинів з мирним населенням під Київщиною.

Але війна тривала й далі і вже 22 травня, було знищено залишки одного з підрозділів 76-ї десантно-штурмової дивізії, де загинуло щонайменше 14 осіб. А, буквально через декілька днів, 26 травня в Донецькій області, було вже знищено майже цілу роту 106-ї повітряно-десантної дивізії ЗС РФ (в/ч 55599, Тула) внаслідок невдалої спроби штурму українських позицій – ну, якось не розрахували з ким воюють, таке буває і вже наприкінці травня, 129 бійців 108-го гвардійського десантно-штурмового Кубанського козачого полку знов масово відмовилися їхати воювати до України, подумавши – а ну їх, тих українців, не хочу повертатись на родіну грузом 200 та ще й в целофановому пакеті і правильно подумали, бо саме так і відбулось би.

Але відмови серед російських "дєсантів" продовжувались, зокрема у липні ряд підрозділів 106 і 76 повітряно-десантних дивізій було відправлено до РФ через велику кількість відмов від участі в бойових діях в Україні – зламалась еліта і було від чого, бо вже 13 липня, ЗСУ завдали чергового удару, тепер вже по пункту управління 106-ї повітряно-десантної дивізії де було вбито та поранено 28 військових, включно з комсоставом. Після чого, чергова партія з 78 осіб з 11-ї окремої десантно-штурмової бригади спробували відмовитися від участі у війні та звільнитися, але після жорстокого тиску командирів, близько 50 людей передумали, а 10 найбільш рішуче налаштованих відмовників - замкнули в гаражі, щоб ізолювати від решти.

І от, наприкінці все того ж липня, 25 числа, було завдано вогневого удару по десантно-штурмовій бригаді з Бурятії під Херсоном і знищено командний штаб з обурєвшими бурятськими командирами, а буквально через пару днів, 28 липня, снайперським пострілом було вбито командира 331 парашутно-десантного полку (в/ч 71211, Кострома) 88 парашутно-десантної дивізії Західного військового округу ЗС РФ Івана Поздєєва.

Тож на сьогодні, святкуючи день ПДВ, можна впевнено констатувати, що фактично як таких, реальних ПДВ у РФ не залишилося. Є лише номінальні війська із дуже слабким морально психологічним станом, які в принципі не готові, через небажання, воювати в Україні. А все тому, що за п’ять місяців війни, 45-тисячні ПДВ РФ втратили в Україні не просто кілька тисяч солдатів, а найбільш підготовлену та боєздатну частину свого війська, а те що залишилось принципово не бажає повторювати подвиг своїх попередників. Наразі, значна частина їх з'єднань не укомплектована і має значну нестачу військової техніки та озброєння.

Отже, єдине, що нам залишається, це додавити цю еліту, аби вона на завжди запам’ятала ім’я того хто її знищив і це ім’я – ЗСУ!!!