Вибори під час перемир’я чи зміна Конституції? Магера пояснив, чи можна задовольнити вимогу Трампа

Президент США Дональд Трамп заявив, що в Україні час провести вибори, бо "це демократія". При цьому він не згадав про те, що в країні триває війна і діє воєнний стан. На тлі колосального тиску Вашингтона президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримує проведення виборів в Україні за умови, якщо вони будуть легітимними та безпечними. Глава держави звернувся до міжнародних партнерів та українського парламенту з проханням показати, як можуть бути проведені вибори під час війни.

Проте вже зараз, не чекаючи на ці відповіді, експерти з конституційного права пояснюють, чому призначити вибори в Україні під час дії воєнного стану неможливо без прямого порушення Конституції. А якщо буде оголошено тривале перемир’я? Якщо Конституцію буде змінено? Чи можна буде законно провести вибори в країні?

Ці нюанси в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA пояснив експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

– За вашими оцінками, наскільки пропозиція, а радше вимога Сполучених Штатів щодо проведення виборів в Україні під час воєнного стану може бути реалізована – і з позиції Конституції, і з позиції практичної організації виборів?

– Ця пропозиція, а саме проведення виборів під час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, не узгоджується з Конституцією України. Конституція говорить про основні принципи виборчого права, і вони полягають, зокрема, в принципі вільних виборів, зафіксованих у статті 71 Конституції України.

Також Конституція в статті 64, перелічуючи окремі конституційні права і свободи, які не можуть за будь-яких обставин обмежуватися під час дії воєнного стану, в цьому переліку не наводить виборчі права. Це черговий доказ того, що Конституція негативно ставиться до проведення виборів під час дії воєнного стану, а воєнний стан — це наслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Тому з конституційної позиції проведення таких виборів очевидно є неможливим.

Ба більше, принципи виборчого права не виникли зі стелі, вони не впали з неба. Вони містяться в міжнародних документах, зокрема в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року. Там зазначається, що представники обираються на вільних виборах. Також у статті 3 додаткового протоколу Європейської конвенції 1950 року "Про захист прав людини і основоположних свобод" зазначається, що законодавчі органи обираються на вільних виборах.

Тому за будь-яких обставин виникає питання не лише щодо легальності і відповідності букві закону, але й щодо легітимності духу і визнання таких виборів та їхніх результатів як всередині України, так і за її межами.

– Уявімо собі, що буде оголошено перемир’я – на місяць, на два, на три. Чи може на цей період бути скасований воєнний стан в Україні і в такий спосіб дотримана буква закону щодо проведення виборів? Чи можливий такий варіант суто теоретично?

– Якщо буде вирішено питання з безпекою і не буде бойових дій, якщо президент видасть указ про скасування воєнного стану, то за таких обставин підготовка до виборчого процесу може розпочатися.

– Скільки часу треба від моменту підготовки до власне проведення виборів, підрахунку голосів, визначення переможця?

– Підготовка до виборчого процесу – це не виборчий процес. Це технічні функції, які здійснює, наприклад, ЦВК щодо моніторингу виборчих дільниць, реєстру виборців, змін до законодавства, які необхідні для того, щоб виборчий процес запустити.

Експерти з виборчого права кажуть, що такий період має тривати (якщо ми говоримо про якісний період) хоча б шість місяців. Щодо самого виборчого процесу, то його строк визначений у Конституції: для президентських виборів – 90 днів, для парламентських – 60 днів. У Конституції не визначено строки для місцевих виборів, проте у Виборчому кодексі це 50 днів. Отже, для кожного типу виборів є свій строк виборчого процесу.

– Тобто максимальний строк – 90 днів для президентських виборів.

– 90 днів – це до дня голосування. Після дня голосування – це строк для встановлення підсумків голосування, визначення кількості, проведення повторного голосування, наступного встановлення результатів виборів, офіційного оприлюднення, інавгурації президента. Тому цей строк розтягується.

– На чотири, п'ять і більше місяців?

– Звісно. Наприклад, повторне голосування проводиться на 21-й день, тобто за три тижні. Але це тільки голосування. Після нього ще встановлення результатів. Також якийсь час потім потрібен для підготовки до інавгурації президента. Отже, це може тривати до чотирьох місяців.

– Якщо через колосальний тиск, який сьогодні чиниться на керівництво України, буде ухвалено рішення про зміни до Конституції, чи можна в такий спосіб, таким шляхом зробити ці вибори під час воєнного стану легітимними і законними?

– Зміни до Конституції ухвалюються протягом двох чергових сесій Верховної Ради. Взагалі це дуже складна процедура. Спочатку президентом або не менш як 150 народними депутатами вноситься законопроєкт. Потім цей законопроєкт обов'язково йде до Конституційного суду для отримання висновку, чи відповідає він вимогам статей 157 та 158 Конституції.

Якщо отримується позитивний висновок від Конституційного суду, тільки тоді парламент переходить до стадії попереднього схвалення законопроєкту 226 голосами і чекає наступну чергову сесію для того, щоб ухвалити закон щонайменше 300 голосами. Так, зміни до Конституції не ухвалюються за день чи два – це щонайменше дві чергові сесії.