Від повномасштабного вторгнення до великого контрнаступу: як минули 500 днів війни в Україні
24 лютого 2022 року українці прокинулись у новій реальності – реальності неспровокованої повномасштабної війни за своє виживання, яку почала проти нашої держави Російська Федерація. З того часу минуло рівно 500 днів, озираючись на які, можна підбити певні проміжні підсумки. Тож OBOZREVATEL пригадує основні етапи війни за цей період.
Перший етап. Повномасштабне вторгнення і наступ армії РФ на всіх фронтах
Одразу після масованого ракетного удару по об'єктах української військової інфраструктури рано-вранці 24 лютого 2022 року російські полчища перетнули державний кордон із цивілізованим світом і вдерлися на українську суверенну територію.
Повномасштабний російський наступ відбувався одночасно на п'яти напрямках: на півночі через Чорнобильську зону на Київ, також на півночі на Чернігів, на північному сході на Суми та Харків, на сході з території маріонеткових так званих "ЛНР" і "ДНР" по всій лінії розмежування і на півдні з тимчасово окупованого Криму на Херсон, Миколаїв, Запоріжжя і Маріуполь.
На цьому етапі головним завданням українців, і мова не лише про Сили оборони – кожен цивільний житель України долучався як міг, – було стримати просування ворога, не давши йому досягти поставленої перед собою мети. А цілі особливо не приховувались: у Кремлі планували за три дні захопити столицю Київ та інші стратегічні міста, встановити там маріонеткову "владу", після чого за тиждень захопити і потім анексувати всю територію України.
У підсумку з наміченого росіянам вдалося захопити лише один обласний центр – Херсон, а також Нову Каховку з Каховською ГЕС, Енергодар із Запорізькою АЕС, порт Бердянськ і взяти в оточення Маріуполь. Вже в середині березня 2022 року, коли лінія фронту більш-менш стабілізувалась, стало зрозуміло, що російський бліцкриг остаточно провалився.
Другий етап. Звільнення Київщини, Житомирщини, Чернігівщини, Сумщини і частково Миколаївщини
16 березня 2022 року в українському Генштабі повідомили, що Сили оборони України на окремих напрямках переходять до контрнаступу. Як з'ясувалося трохи згодом, ішлося про Київщину, Житомирщину, Чернігівщину, Сумщину та Миколаївщину.
Завдяки грамотному плануванню, ефективній розвідці та злагодженим діям Сил оборони України з українськими партизанами вже у перших числах квітня вдалося звільнити всю Київську область, а ще через тиждень – Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину. Паралельним курсом на півдні вдалося відкинути ворога від Миколаєва на порівняно безпечну відстань.
Варто відзначити, що там, де це було можливо, Сили оборони України не брали штурмом окуповані міста, а знекровлювали російську армію шляхом знищення логістичних ланцюжків, змушуючи її відступати. Це дало змогу вберегти населені пункти від значних руйнувань.
Ефектною кульмінацією цього етапу стало потоплення двома українськими ракетами "Нептун" 14 квітня 2022 року російського крейсера "Москва" – флагмана Чорноморського флоту РФ.
Третій етап. Битва за Донбас
Усвідомивши свою неспроможність захопити всю Україну не те що за тиждень, а в принципі, у Кремлі поставили перед собою більш скромну мету – захопити всю територію Донбасу та вийти на адмінмежу Донецької і Луганської областей.
Для цього росіяни провели перегрупування своїх сил, стягнувши на Донбас недобитки військ із київського, чернігівського та сумського фронтів і сформувавши ударне угруповання чисельністю близько 95 тис. військових. З українського боку їм протистояло лише 44 тис. військових і тероборонівців.
"Друга фаза спеціальної військової операції", як її назвали в Росії, розпочалась 18 квітня 2022 року. На той момент під російською окупацією перебувало вже 70% території Луганщини – і оборона українських сил зосередилася на плацдармі на заході області у густонаселеному районі, де розташований Сєвєродонецьк із прилеглими містами Лисичанськ, Рубіжне, Попасна, Гірське та Кремінна.
Сили оборони України чинили героїчний спротив і завдали росіянам великих втрат (лише на штурмі Сєвєродонецька втрати РФ сягнули майже 5 тис. військових, а під час спроби форсувати Сіверський Донець під Білогорівкою 8-13 травня полягло близько 500 окупантів), однак сили були надто нерівними – і 3 липня росіяни захопили останнє українське місто Лисичанськ. Відтоді майже вся Луганська область (за винятком кількох сіл) перебуває під тимчасовою окупацією.
Паралельним курсом відбувалися бої і в Донецькій області, яка на початок "битви за Донбас" була окупована приблизно на половину. Тут окупанти змогли захопити лише багатостраждальний Маріуполь (20 травня) і Лиман (30 травня) з прилеглими територіями.
Наступ армії РФ на Донбасі вдалося зупинити в середині липня завдяки системному знищенню українськими військовиками російських складів боєприпасів у глибокому тилу за допомогою високоточної американської РСЗВ HIMARS.
Четвертий етап. Звільнення Харківщини і правобережної Херсонщини
Із середини липня 2022 року Україна почала готуватися до деокупації правобережної Херсонщини: за допомогою РСЗВ HIMARS методично знищували склади з боєкомплектом, пункти дислокації і штаби росіян, а також мости і переправи через Дніпро.
Намагаючись втримати цей плацдарм, росіяни перекинули частину сил із Харківщини на Херсонщину та поплатились за це. 7 вересня ЗСУ несподіваним стрімким маневром просунулися щонайменше на 20 км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини, 8 вересня звільнили Балаклію, а 10 вересня – Куп'янськ, змусивши напівоточені російські війська залишити Ізюм і Вовчанськ. У підсумку майже вся територія Харківської області, крім невеличкого клаптика на північному сході, була звільнена від російських окупантів. А на додаток 1 жовтня ЗСУ, вирівнюючи лінію фронту, вибили окупантів із Лимана на Донеччині.
Святковим феєрверком на честь цих подій став вибух на Керченському мосту 8 жовтня, внаслідок якого обвалилося кілька прольотів автомобільної частини й було суттєво пошкоджено залізничну частину.
Слобожанський контрнаступ, який увійшов в історію під назвою "Харківська офензива", виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України. Що характерно, на півдні наступ також відбувся – і Сили оборони звільнили від російської окупації місто Херсон і всю територію Херсонської області по правий берег Дніпра. Сталося це 11 листопада 2022 року. Відступаючи, росіяни заявили, що роблять "жест доброї волі".
П'ятий етап. Битва за Бахмут
Втративши Херсон і майже всю Харківщину, у Кремлі знову заговорили про повне захоплення Донбасу. Починаючи з грудня 2022 року і по червень 2023-го основні бойові дії точилися довкола міста Бахмут Донецької області. Меншою мірою на Куп'янському, Лиманському, Авдіївському та Мар'їнському напрямках.
У межах цього етапу війни російським окупантам, а саме – найманцям із ПВК "Вагнер", вдалося захопити місто Соледар (25 січня) і власне сам Бахмут (аж 20 травня). Водночас, за даними західної розвідки, під час штурму Бахмута росіяни втратили понад 60 тис. військових убитими й пораненими, тоді як втрати ЗСУ були у 7,5 разів менші.
Разом із тим битва за Бахмут досі триває. 25 травня українські війська перейшли у контрнаступ на флангах, щоб взяти місто у тактичне оточення, і мають певні успіхи як на північних, так і на південних околицях.
Шостий етап. Контрнаступ ЗСУ на півдні
У перші дні червня 2023 року почала з'являтись інформація, що довгоочікуваний усіма великий контрнаступ ЗСУ розпочався на півдні – у Запорізькій і частині Донецької області. Інформація про перші бої надійшла 4 червня, однак у Міноборони України офіційно визнали початок контрнаступу лише 8 червня.
Попри повільний, на перший погляд, темп контрнаступу, за перший місяць наступальних дій українські військові змогли пошматувати лінію оборони росіян на півдні (так звану "лінію Суровікіна") і звільнити дев'ять населених пунктів: Новодарівку, Левадне, Сторожеве, Макарівку, Благодатне, Лобкове, Нескучне, П'ятихатки і Рівнопіль. Загалом же за цей час ЗСУ просунулися у глибину укріплень ворога до 7-10 км, звільнивши територію площею 158,4 км². І це лише початок.
Підсумки
На піку окупаційної кампанії росіянам вдалося зайняти майже 200 тис. км² української території, якщо рахувати разом з ОРДЛО і Кримом. Станом на сьогодні Сили оборони України під час контрнаступальних дій звільнили 80 тис. км², що становить 39% усіх окупованих територій. Тож наразі під російською окупацією залишається до 120 тис. км². Це майже 20% території України в кордонах 1991 року. Тобто основна деокупація ще попереду.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та у Viber. Не ведіться на фейки!