Війська РФ остерігаються, що ЗСУ можуть форсувати Дніпро, і посилено готуються до оборони: в ISW розкрили деталі. Карта
Російські військові чітко оцінюють, що українські Сили оборони можуть форсувати річку Дніпро та вести контрнаступні операції у східній частині Херсонської області. Можливо, навіть погрожуючи всім критично важливим наземним комунікаціям окупантів до самого Криму.
Водночас загарбники обладнали оборонні позиції, що свідчить про те, що російське військове керівництво розглядає перспективу українського контрнаступу через Дніпро як серйозну загрозу. Аналіз ситуації провів американський Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW), публікуючи супутникові знімки (щоб переглянути, доскрольте новину до кінця).
Зазначається, що окупанти рили траншеї та будували райони зосередження на сході Херсона з початку жовтня 2022 року, явно готуючись до відступу з правого берега Дніпра та облцентру.
"Російські війська готуються або до ешелонованої оборони, або до проведення оперативних чи стратегічних операцій відтермінування. Вони явно не розраховують, що зможуть перешкодити українським військам перейти річку, й не віддають пріоритету оборонним позиціям, щоб зупинити таку переправу. Російські військові створюють умови для тривалої на сході Херсонщини, що може дозволити створити міцний український плацдарм на східному березі Дніпра", – йдеться у зведенні.
Аналітики розглянули схему російської оборони та оцінили очікування щодо потоку операцій, які, ймовірно, визначатимуть винятково її. Вони наголосили, що в цій оцінці не роблять спроб визначити, чи мають намір ЗСУ форсувати або чи взагалі здатні вони форсувати Дніпро у цьому регіоні, й не дають прогнозу щодо того, чи зроблять вони таку спробу.
"Російські оборонні позиції дозволяють припустити, що військове керівництво РФ розглядає перспективу українського контрнаступу через Дніпро як серйозну загрозу. Низка російських укріплень на Кінбурнській косі та навколо неї (як показано на карті) свідчить про те, що російські сили не розраховують зберегти позиції на самій косі, якщо українські війська зроблять контратаку по ній. Найімовірніше, окупанти очікують, що ЗСУ займуть Кінбурнську косу, але мають намір завадити їм просунутися на материкову частину Херсонщини і захиститися від десантного нападу на землі, що безпосередньо оточують з'єднання коси з материковою частиною області", – аналізують в ISW.
Там додали, що багаторівневі лінії оборони надають російським військам кілька запасних позицій, якщо одна з них впаде, а решта залишиться недоторканою. Оборона поблизу коси свідчить про те, що загарбники занепокоєні тим, що українські сили можуть закріпитися на косі або поряд із нею та використовувати цю базу для наступу із заходу на російські оборонні позиції, які в решті зазвичай орієнтовані на захист від контрнаступних операцій з півночі.
Зазначається, що оборонні позиції армії РФ оптимізовані для захисту від українських сил, які намагаються просуватися вздовж ліній постачання, а не пересіченою місцевістю, як це вони робили раніше. Окупанти зосередили більшу частину своєї оборони в кількох точках по обидва боки критичних доріг, встановивши лише декілька на відкритих полях між шосе.
"Тим не менш, ЗСУ раніше здійснювали тривалі переходи по пересіченій місцевості в Харківській області, щоб отримати вигоду зі свого успіху в прориві російських оборонних рубежів у районі Балаклії, що дозволило їм швидше просунутися і оточити російські опорні пункти, такі як Куп'янськ і Ізюм, та витіснити ворога з річки Сіверський Донець у Харківській області до міжнародного кордону на більшій частині області", – нагадали експерти.
Вони вказують, що більшість російських польових укріплень у східній частині Херсона оптимізовані для захисту від наїздів уздовж доріг і будуть дуже вразливими для оточення у відкритій сільській місцевості. Багато з укріплень через дороги не простягаються далеко за межі їх самих, часто досить далеко, щоб забезпечити гарні поля для вогню з обох боків на саму дорогу. Більшість цих позицій мають відкриті фланги, що закінчуються серед полів. Фланги часто не захищені (відведені назад) або інакше добре спроєктовані для стримування чи захисту від атак з боків або з тилу. Ба більше, багато з цих позицій окупантів не розташовані на відстані тактичної підтримки одна від одної, що зробило б кожну з них уразливою для тактичних обходів ЗСУ.
На наданих аналітиками супутникових знімках видно, що підрозділи ЗС РФ збудували протитанкові споруди типу "зубів дракона" навколо своїх позицій безпосередньо на дорогах, але вони не простягаються досить далеко у відкриті поля, щоб не дати українським танкам та іншій гусеничній техніці оточити позиції ворога.
Тактичні вразливості цих оборонних позицій відбиваються в аналогічній вразливості на оперативному рівні. Російським військам загрожувала б атака на їхніх неприкритих флангах або навіть повне оточення, якби Сили оборони України змогли форсувати Дніпро як у районі Херсон – Нова Каховка на північ від більшості укріплень окупантів, так і розпочати масштабну механізовану кампанію з баз на Кінбурнській косі або поряд із нею на захід від більшості укріплень.
"Російські сили можуть намагатися затримати (уповільнити), а не захистити (зупинити) український наступ на лівому березі Дніпра. Ймовірно, вони зволікатимуть доти, доки не зможуть перекинути додаткові підкріплення, щоб або зупинити, або сповільнити прорив ЗСУ через другорядні та третинні лінії оборони, які захищають критично важливі лінії постачання як у Криму, так і в західній частині Запорізької області", – констатували в ISW.
Аналітики кажуть, що поки не зрозуміло, чи передбачає російське військове керівництво місію із затримки на оперативному чи стратегічному рівні. Перша вимагала б утримання досить довго, щоб дозволити підрозділам ЗС РФ, що вже перебувають на передовій, переміститися з інших районів у східну частину Херсона. А затримка на стратегічному рівні означала б утримання досить довго, щоби дати новомобілізованим частинам час прибути на фронт.
Зазначається, що різниця полягає насамперед у сприйнятті російськими військовими просторово-часових відносин у цій сфері. Окупантам, ймовірно, знадобилося б багато місяців, щоб прорватися через українську оборонну систему, якби ЗСУ збудували таку, як описано у цьому аналізі. Якщо ж російські сили очікують, що українським військовим знадобляться місяці, щоб прорвати їхню оборону в цьому регіоні, вони можуть розумно очікувати, що додаткові "мобіки" або частково навчені новобранці прибудуть вчасно, щоб зупинити і, можливо, повернути назад український контрнаступ.
"Але українські контрнаступи іноді рухалися набагато швидше, ніж колись розпочаті. Якби ЗСУ змогли прорвати кілька російських оборонних рубежів у Херсонській області за тижні, а не місяці, то російським силам довелося б підкріплюватися з інших частин театру військових дій силами, які вже розгорнули і діючими там. Сама система оборони не дає уявлення про очікування росіян щодо цього", – підсумували в ISW.
Як повідомляв OBOZREVATEL, військовий експерт і полковник запасу ЗСУ Роман Світан каже, що на подальший контрнаступ Сил оборони певний вплив чинить погода, та зима може стати найкращим часом для звільнення окупованих територій, адже ворог буде максимально ослаблений. Якщо ж наступальні дії уповільнять дощі й промоклий ґрунт ускладнить просування важкої техніки, тоді захисники можуть заходити у агломерації, зокрема на Донеччині.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!