Військовий експерт Мельник: Путін помстився за Кримський міст, Україна діятиме у відповідь. Інтерв’ю
Масовані ракетні удари, які завдала країна-агресор Росія по всій території України 10 жовтня, є актом помсти глави Кремля Володимира Путіна за пошкоджений Кримський міст. Так окупант намагається переконати росіян, які почали критикувати його, що він є "рішучим і жорстким" у війні проти українського народу.
Наразі ЗСУ придушують артилерійські позиції на території РФ. У ситуації, що склалася, може бути ухвалено політичне рішення про удари у відповідь по території ще однієї країни-агресора – Білорусі. Водночас західні партнери обмежені в можливостях надання Україні протиракетних засобів. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
– 10 жовтня ворог завдав ракетних ударів по всіх регіонах нашої країни, зокрема, по Києву. Чи можна це вважати помстою Путіна за Кримський міст?
– Однозначно вчорашня заява Путіна про те, що за ударом по Кримському мосту стоять українські спецслужби, – це був анонс того, що відбувається.
– Скільки це триватиме? Який ваш прогноз?
– Я не можу зробити прогноз, скільки це триватиме, але це акт помсти. Звичайно, його ціль – показати не стільки Україні, тому що нас вже, на жаль, важко чимось здивувати, скільки власній патріотичній публіці, яка почала критикувати Путіна за нерішучість. Так він намагається показати, що дуже рішучий і дуже жорсткий щодо українців.
– Весь цей час українська влада наголошувала на тому, що завдавати ударів по території країни-агресора вона не має наміру. Але зараз, у цій ситуації чи може бути доцільним завдання ударів по місцях дислокації вогняних засобів ворога?
– Наскільки я розумію ці заяви, йшлося саме про незастосування американської зброї – тієї зброї, яка постачається нам США. Але це не повинно сприйматися як відмова від того, що мають вражатися цілі на території РФ. Ба більше, це вже відбувається.
Україна відповідає на удари, які завдаються із території Бєлгородської, Курської, Брянської областей Росії, і цьому є підтвердження на місцях. Україна вимушена придушувати артилерійські позиції, з яких ведеться вогонь по нашій території.
Друге питання – те, від чого Україна досі утримувалася – це завдання ударів по об’єктах на території Білорусі, яка також є країною-агресором, яка підтримує агресію. Я думаю, що зараз настав момент, коли може бути ухвалено таке політичне рішення із завдання ударів по об’єктах, з яких ведуться обстріли російськими ракетами чи літаками саме з території Білорусі. Це вже буде не провокуючий, а стримувальний сигнал для Лукашенка.
– Чи можуть ці масовані ракетні удари переконати ту частину європейської спільноти, яка ще вагалася щодо того, чи варто надавати Україні масовану військову допомогу? Чи може це зіграти не лише на російську аудиторію, але й на європейську, на нашу користь?
– Я не кажу про якісь ментальні зміни, але йдеться насамперед про можливості, що є в Європі. Є певні сили, які все ще побоюються надавати допомогу Україні, але навіть якщо їх переконати, то є суто об’єктивні обмеження щодо того, як Європа може нам допомогти у військовому плані і наскільки швидко.
– Найбільше ми потребуємо зараз засобів протиракетної оборони.
– Саме про це я і кажу. В Європі немає такого "воєнторгу", як у Росії. Путін казав, можна зайти в такий "воєнторг" і просто взяти з полиці все, що тобі потрібно і скільки потрібно. Хоча, звичайно, зараз у Росії з цим теж проблеми.
– Останнє запитання щодо ролі пошкодження Кримського мосту в нашому контрнаступі. Якою вона є?
– Це створення тимчасових часткових труднощів у логістиці. Це не вплине кардинально, тому що міст не зруйнований повністю, а лише пошкоджений. Якщо в Росії зараз виникли логістичні проблеми з транспортом між материком і окупованим півостровом, то пріоритет буде надаватися військовим вантажам. Тому, якщо постраждають чи зменшаться перевезення, то, найімовірніше, це стосуватиметься цивільних вантажів, а не військових.