Карін: у Росії більше бояться загородзагонів, ніж ворожої кулі – вони невиправні. Інтерв'ю

Ракетний обстріл 29 грудня

Україна має справу з "відбитою" зграєю Путіна, якій абсолютно не потрібні приводи для ще більшої ескалації – якщо треба, вона сама її "організує". Тому ракета, що впала на території Білорусі, не призведе до якихось серйозних наслідків: Лукашенко правильно розуміє, в якій ситуації він уже опинився і що потрібно, щоб довше прожити.

Таку думку в інтерв'ю OBOZREVATEL висловив координатор "Інформаційного спротиву", військовий оглядач Юрій Карін. Про це, а також про ракетний обстріл України 29 грудня та ситуацію в Росії читайте в нашому матеріалі.

– 29 грудня Росія запустила 69 ракет по території України (бувало, на жаль, і понад 100). Інформацію, що у країни-агресора "ось-ось закінчаться ракети", варто сприймати всерйоз чи це більше спроба обнадіяти українців?

– Я думаю, варто довіряти заявам людей, які мають компетенцію у цій сфері. Якраз після їхнього інтерв'ю у російських пропагандистів, які страждають від відсутності креативу, трапляються істерики на кшталт "Калібри" не закінчаться ніколи", так само як і білборди в Херсоні "Росія тут назавжди". Тобто конкретний натяк на те, що проблеми з виробництвом існують. А надія, що Іран надасть балістичні ракети, в агресора помре останньою. Нам не варто піддаватися якимсь емоціям, а зміцнювати власну ППО.

МО РФ під час обстрілу України опублікувало агітку з "Калібрами", забувши про правило "Ніколи не кажи ніколи". Джерело: Telegram

– Після обстрілу 29 грудня досить швидко "прилетіло" і по російському Енгельсу, де до останнього інциденту ("бавовни") базувалися стратегічні бомбардувальники. Чи можна це вважати першою відповіддю на обстріл?

– У моєму розумінні випадки порушення Статуту гарнізонної та караульної служби щодо куріння в недозволених місцях жодним чином не пов'язані з відповіддю на ту чи іншу дію окупантів. Так само, як і їхні масовані ракетні удари не варто пов'язувати зі звільненням Херсона або демонтажем пам'ятника Катерині в Одесі.

"Бавовна", як показує практика, походить не з помсти, а з прагматичного розрахунку: як наявними засобами послабити потенціал противника. Можливо, саме тому вчора і було завдано удару 69 ракетами замість 100 не лише через їхню обмежену кількість, а й через скорочення кількості носіїв після двох попередніх інцидентів на аеродромі "Енгельс".

– Учора трапився ще один інцидент: у Білорусі заявили, що українська ракета впала на їхню територію. Якщо це так, які можуть бути наслідки? Як це може використати Лукашенко?

– Ми маємо справу з відмороженою на всю голову зграєю Путіна, для якої зовсім немає необхідності скористатися можливістю, що підвернулася. Якщо треба – вони її створять самі.

Поки що вони не мають необхідних сил, скажімо так, для початку повторного наземного вторгнення в Україну з півночі. Говорити ж про втягування Республіки Білорусь у війну безглуздо, оскільки з 24 лютого 2022 року її наземний та повітряний простір використовується для здійснення агресії та терористичних атак на нашу державу.

Якщо ж брати вчорашній інцидент, то немає нічого дивного, що там могла впасти наша ракета С-300, яка йшла на ураження цілі, що заходила з території РБ.

Уламки С-300 на території Білорусі. Джерело: StormDaily

Усе, що потім заявляли та робили спільники самопроголошеного білоруського диктатора, – дешевий фарс. Від ноти протесту українському послу до заяви про збиття ракети С-300. Про неможливість останнього спікер командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв ще кілька місяців тому.

Загалом же Лукашенко максимально правильно розуміє ситуацію, що склалася, і чим більше він ухилятиметься від тиску плішивого співагресора, тим довше проживе. Ба більше, якщо "бавовна" прописалася в Енгельсі, то в Барановичах чи Зябрівці може статися тим паче.

– "Дивні інциденти" на території РФ слугуватимуть "стусаном" до розуміння росіянами, що їх теж зачепить війна чи ні?

– На початку повномасштабної війни я писав у своєму блозі на OBOZREVATEL про те, що союзників у РФ в нас немає. Ситуація на краще так і не змінилася, незважаючи на сто тисяч убитих і ще більше поранених їхніх одноплемінників. Як на фронті, так і в російській глибинці, поголів'я РФ більше боїться загороджувальних загонів, ніж ворожої кулі. І вони невиправні.