Вижив після 36 днів із турнікетом на нозі: у Харкові прооперували унікального військового з Хмельницького. Фото
У Харкові прооперували 41-річного військового з Хмельниччини Олександра, який вижив після рекордних 36 днів із турнікетом на нозі. Його випадок став унікальним не лише для України, а й у світовій практиці військової медицини.
Про це повідомив Військово-медичний клінічний центр Північного регіону. Олександр отримав поранення під Вовчанськом, наступивши на міну, ймовірно, типу "пелюстка". Через запеклі бої його не могли евакуювати понад місяць. Увесь цей час на пораненій нозі було накладено турнікет, що врятувало йому життя.
Зазвичай турнікети використовують не більше ніж на дві години, проте в умовах бойових дій у військового не було вибору.
Олександра доправили до харківського шпиталю у вкрай важкому стані. Він мав критично низький рівень гемоглобіну (69 одиниць), анемію, інтоксикацію, зневоднення та гангрену.
Старша ординаторка відділення реанімації Інна Стецюк зазначила, що попри такі складнощі вдалося стабілізувати стан пацієнта для операції.
"Поміж цим у пацієнта була гіпоальбунемія, це повʼязано з тим, що він не їв і не пив нормально довгий час. Він розповідав, що нормального прийому їжі він не пам'ятає. Далі ми стабілізували хворого ще під час наркозу. І почали оперативне втручання", – розповіла вона.
Операцію проводив хірург Дмитро Сітченко, який зазначив, що вперше стикається з таким тривалим використанням турнікета.
"Такого ми ще не бачили. Уже розпочалась гангрена, відмирання кінцівки з гнійним ускладненням. Тому в нього були інтоксикація, зневоднення, анемія, гіпоальбумінемія і взагалі він дуже схуд. Але йому дуже пощастило", – розповів лікар.
Заступник начальника шпиталю В'ячеслав Курінний підкреслив, що бійцю вдалося вижити завдяки правильному накладанню турнікета. Якби його зняли раніше чи наклали неправильно, пацієнт би помер.
"Поступово війська наповнюються людьми, які пройшли базове навчання і розуміють, що та як робити при отриманні поранення. Боєць живий, але, на жаль, виконано ампутацію тої ділянки кінцівки, яка була з турнікетом. Утім, якби цей турнікет зняли, пацієнт би помер… Ми не зустрічали в літературі даних про подібні довготривалі випадки. І, на жаль, зараз це трапляється. Військовослужбовцю, який отримав поранення, іноді дуже складно потрапити з позиції до етапу надання медичної допомоги", – пояснив він.
Попри втрату ноги, Олександр оптимістично дивиться в майбутнє. Його чекає медична евакуація до західної України, реабілітація та протезування.
"Місяць і шість днів я не міг евакуюватися. А потім погода стала гіршою, дрони замовкли на якийсь час, і мене змогли вивезти. Накладали мені турнікет хлопці, сам я не зміг би. Я все усвідомлював ще з другого дня після поранення, що втрачу ногу. І я вже не зациклювався на цьому. Хотів жити, хотів до родини, до синів. У мене двоє синів. Старшому 12, меншому лише 2 рочки. Це мене і тримало", – розповів Олександр.
Нагадаємо, троє героїчних військових із Буковини, які втратили кінцівки під час війни, самостійно піднялися на найвищу точку України – гору Говерлу. Це сходження, яке відбулося вперше в Україні за участю військових на протезах, стало символом незламності й мужності наших воїнів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!