Вогонь на півдні зашкалює, а поблизу Куп'янська назріває криза. Селезньов назвав нові виклики для ЗСУ
Російська окупаційна армія помітно активізувалася на Запоріжжі, темп ведення вогню на цій ділянці фронту зашкалює. Сили оборони настільки ж активно "відсипають" ворогу у відповідь, але ситуація поблизу Степногірська вкрай нестійка. Попри блокування ворожих підрозділів у районі Добропілля, де на початку серпня ворог організував інфільтрацію у вигляді "вух зайця", РФ намагається утримати там свої позиції, перекидаючи десантників і морпіхів.
У районі Куп'янська є ознаки кризи, котра наростає. Поки що вони непрямі, але з усім тим дуже переконливі. Що стосується Покровського напрямку, то ворог там намагається нарощувати зусилля, але впирається у досить ефективну українську оборону.
Такими оцінками в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився військовий експерт Владислав Селезньов.
– Якщо подивитися на карту бойових дій у районі Добропілля, на "Добропільський виступ", можна побачити, що на цій ділянці фронту й досі присутні підрозділи ворога. Як ми пам'ятаємо, "вуха зайця" шляхом просочування противника утворилися тут ще на початку серпня. Чому ще не вдалося зачистити територію?
– Я думаю, це пов'язано з тим, що все-таки кількість інфільтрованих російських військовослужбовців на цій ділянці фронту набагато більша, ніж заявлено – сотня-півтори, про які говорили представники українського Генерального штабу. З урахуванням того, що тривають активні бойові дії, і попри активні заходи у частині блокування та знищення ворога, противник усе ще перебуває на цій ділянці фронту.
Є і ще один момент: ворог намагається постійно тиснути на наших захисників, які атакують на цій ділянці фронту, намагаючись бити у наші фланги. Нещодавня масштабна атака 9 жовтня, коли перший корпус "Азов" доповідав про те, що нам вдалося відбити масштабну атаку супротивника за участю понад 40 одиниць бойових броньованих машин, – це яскраве підтвердження того. Противник останнім часом украй рідко використовує бронетехніку, то тут він був змушений кидати у топку війни все, що має в наявності, щоб досягти відповідних результатів.
Так, не вийшло, проте бої там були дуже жорсткі. Противник усе ще не втрачає надії втримати територію під своїм контролем і зберегти ті частини та підрозділи російської армії, які перебувають на крайніх точках Добропільського виступу.
Я думаю, нам треба говорити про бої, які відбуваються на цій ділянці фронту, досить обережно в плані тенденцій і перспектив. Чому? Тому що противник продовжує перекидати сюди додаткові сили й засоби, насамперед десантників і морську піхоту. Ситуація там залишається вкрай складною і поки що важкопрогнозованою у частині наших можливостей повністю контролювати те, що відбувається на полі бою.
Але не варто забувати й про інформаційний аспект російсько-української війни. Цілком імовірно, що таке уважне ставлення до бойових дій на Добропільському напрямку покликане дещо применшити значущість подій, які нині розгортаються у районі Куп'янська.
Нещодавно з'явилося чергове повідомлення від пані Безуглої, народної депутатки України, яка буквально на весь світ кричить про те, що ситуація в районі Куп'янська продовжує загострюватися, і процеси, які там відбуваються, є вже практично нездоланними в частині посилення загроз для наших гарнізонів, які тримають оборону в районі цього населеного пункту.
– Ви погоджуєтеся з такими оцінками пані Безуглої?
– Безумовно, я не маю інсайдів безпосередньо в районі Куп'янська, але ті тенденції, що промальовуються на карті DeepState, ті окремі інсайди, що лунають від деяких українських воєнкорів, є вельми симптоматичними. Недооцінювати дії противника на цій ділянці фронту не варто.
Ми з вами минулого разу говорили про те, що до нинішньої ситуації в районі Куп'янська призвели неадекватні, нераціональні, неправильні дії і місцевої військово-цивільної адміністрації, і керівництва армійського корпусу, який займається підготовкою до оборони тут.
– Не можу не запитати вас щодо ситуації поблизу Покровська. Чи бачите ви якісь зміни у тактиці, в стратегії, у діях ворога протягом останнього тижня?
– Противник продовжує тиснути на наших захисників. Чисельність російського угруповання, яке зосереджене на Покровському та Мирноградському напрямках, збільшилася зі 110 до 130 тисяч. Ми з вами свого часу говорили про те, що противник перекидав на цю ділянку фронту додаткові сили та засоби. Причому він знімав їх із Сумської, з Харківської області, частково з-під Часового Яру, щоб максимально посилити свій тиск на наших захисників на цій ділянці фронту.
Але в цьому контексті ми маємо розуміти, що, попри спроби противника активно атакувати, Покровський напрямок демонструє стійкість оборони. Минулого тижня приблизно 30% штурмових дій від суми всіх атак противника припадало саме на цю ділянку фронту. Але втрати територій у нас там склали лише 9% від усіх втрачених територій протягом минулого тижня.
Наприклад, на Новопавлівському напрямку, який для нас є найпроблемнішим, відбувалося 16% бойових зіткнень від загальної кількості, але там ми втратили понад 50% тих територій, які, в принципі, пішли у позитивний залік для російських окупантів за минулий тиждень.
Що стосується Куп'янського напрямку, то там сталось лише 4% від усіх бойових зіткнень за минулий тиждень, але рівень втрат був близьким до 14%. Щоправда, йдеться про втрати у щільній міській забудові. Як відомо, бої в міській забудові є найскладнішим видом бойових дій. І, як ми бачимо, противник у цій частині демонструє успіх.
Це в контексті того, чи існують якісь маркери, які визначають кризовість ситуації в районі Куп'янська. Прямих підтверджень цьому немає, але непрямі – вельми й вельми красномовні.
– Як ви оцінюєте ситуацію у Костянтинівці, а також на потенційно новій ділянці фронту, на яку звернув увагу Віктор Кевлюк, – у Степногірську, що може відкрити шлях ворогові до Запоріжжя. Чи бачите ви реальні передумови, реальні небезпеки такого розвитку подій?
– Скажу класичне: а я ж казав. У принципі, ми з вами неодноразово обговорювали варіативність серйозного загострення ситуації на півдні Запорізької області. Бої спочатку в районі Кам'янського, контроль над яким ми де-факто втратили, а потім у південному краю Степногірська, у районі населеного пункту Плавні. Це дуже красномовна історія.
І хоча ми зараз побачили інформацію про те, що деякі наші підрозділи провели вдалі штурмові дії та звільнили населений пункт Мала Токмачка, що розташований у тому ж регіоні, ситуація залишається вкрай складною.
Противник, безумовно, намагається всіма силами просуватися вглиб наших оборонних рубежів і позицій. Згадаймо: в українській армії знято двох новопризначених командирів корпусів, 17-го та 20-го. Один із цих корпусів забезпечував оборону в районі Степногірська. Фактично комкор не впорався з посадою, і на його місце призначили іншу посадову особу. Але територіальні втрати, тим більше добре укріплені оборонні рубежі та позиції, дають негативні результати.
Те, що противник намагатиметься просунутися якомога ближче до Запоріжжя, – очевидно. Йому вкрай важливо використовувати вже ствольну артилерію, яка діє на відстані до 15 км, для того, щоб буквально розносити на молекули житлову забудову та промислові мікрорайони Запоріжжя. Взяття під контроль Степногірська буде одним з етапів цього "повзучого наступу" противника.
Що з цього вийде? Очевидно, що питання ресурсів тут є визначальним.
Нещодавно мені довелося спілкуватися з другом, який бере участь у бойових діях на цьому напрямку. Він каже, що протягом останніх трьох тижнів темп ведення вогню всіма силами й засобами, як противника, так і нашими, просто зашкалює. Таке відчуття, що якесь бурхливе явище відбувається... Буяння перед затишшям, пов'язане зі зміною погодних умов та певної стагнації на полі бою, чи буяння в межах інших процесів? Ми не знаємо, але противник кидає у топку війни всі наявні в нього ресурси. А ми, відповідно, насипаємо по противнику всіма наявними в нас засобами.
З хороших новин – у нас ці ресурси є. Але те, що ситуація в районі Степногірська, на яку звертає увагу полковник Кевлюк, вельми складна, і там, як то кажуть, "ситуація на тоненьку" (вкрай нестійке, небезпечне становище, що балансує на межі. – Ред.), – це факт.