Ворог досяг "стелі" на фронті й робить ставку на "ноги піхотинця": інтерв’ю з Жмайлом

На тлі відсутності переконливих перемог на фронті та нової проблеми з пальним через українські міддл-страйки російська окупаційна армія вкотре почала активно застосовувати свою мало не єдину перевагу – наявність великої кількості живої сили й обрала своєю пріоритетною ціллю Костянтинівку. Противник намагається взяти місто у кліщі й тисне на українські позиції "м’ясом".

Ситуація поблизу Костянтинівки дійсно досить складна, ворогу ціною колосальних втрат вдається просуватися. Проте, за великим рахунком, Росія у цій війні вже досягла "стелі" своїх можливостей, в той час як Сили оборони без зайвого привертання уваги до своєї роботи продовжують зменшувати ресурсні можливості ворога в усіх аспектах.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.

– Ворог фактично сконцентрував сили для взяття Костянтинівки. Чи бачите ви в цьому певну нову тактику ворога? Чи може вона бути успішною завдяки такому залученню сил і засобів? Чи може це свідчити про це, що на інших ділянках фронту ворог стає більш слабким?

– Це абсолютно так. Два роки тому Росії вдавалося наступати по всій ширині фронту, а тепер її активність звелася до одного напрямку. Звісно, основні сили були перекинуті з Покровсько-Мирноградської агломерації. Коли вони намагалися вирівняти там ситуацію, вони вперлися в стелю своїх можливостей. В принципі, українському командуванні було відомо про всі ці плани. Це по-перше.

По-друге, статистика просувань у росіян суттєво впала. Протягом травня вони змогли захопити усього 14 квадратних кілометрів, натомість ми змогли відвоювати 100, зокрема, на тому самому Запорізькому напрямку, де тривали наші тактичні контратакувальні дії.

Що роблять росіяни? Це ніяка не нова тактика, це просто передавлювання живою силою. Вони користуються "зеленкою", але, на жаль, ця точкова концентрація великих сил забезпечує їм просування, хоча й з величезними втратами.

Водночас потрібно розуміти, що битва за Костянтинівку триває вже понад рік. Починаючи з травня минулого року вони намагалися проскочити, але це було дуже і дуже важко, фактично нереально, адже там постійно чергують наші мобільні вогневі групи, які збивають десятки дронів, там постійно росіяни намагаються закидати нас мінами. Тобто, сама битва триває дуже і дуже довго. Чогось нового вони не придумали – це, як і раніше, огинання з флангів і намагання просто масово вбігти в саме місто, з величезними втратами, і там закріпитися.

Тактика Сил оборони полягає у тому, щоб передусім максимально стримувати живу силу ворога, і зараз це ще й рознесення його логістики. Траса, яка тягнеться з Бахмута із Ясинуватої постійно перебуває під ударами наших дронів, але піхоті, живій силі не потрібне паливо. По три дні вона йде до своїх позицій, і тому, на жаль, у них є просування.

Ситуація з Костянтинівкою дійсно важка, загрозлива. Основний удар росіян припадає на південно-західну частину, зокрема, є спроби прориву в районі Іллінівки і Берестка, аби з'єднатися із штурмовими групами, що діють у північно-східній частині Костянтинівки, в районі Ступочок і Предтечиного, і зустрітися в центрі. Але тут їм на заваді стоїть річка Кривий Торець, яку, вочевидь, основне угрупування ворога, його основні штурмові групи ще не подолали. Тому там тривають бої, але не можна сказати, що росіяни закріпилися.

Костянтинівка – це величезна сіра зона, але ситуація залишається важкою. Оголюються інші ділянки, ми постійно чуємо новини про те, що ворога вибивають із прикордонних територій, коли вони туди захотять, про те, що ми нищимо ворожу логістику на інших напрямках тощо.

Отже, все це свідчить про те, що Росія через брак живої сили буде намагатися дуже точковими концентраціями робити хоч якісь просування, щоб відзвітувати у Кремль про успіхи.

– Як Сили оборони можуть скористатися тим, що Росія сьогодні має такі проблеми з особовим складом?

– Це наші успішні контратакувальні дії, які відбуваються постійно. Здебільшого вони не виносяться у медійну сферу для того, щоб не заважати цим операціям. Самі військові просять не привертати медійну увагу до тих чи інших населених пунктів, адже, коли у медіа піднімається хайп, це в тому числі впливає і на рішення вищого військового командування, Генеральний штаб чує суспільство. Тому ми проводимо локально контрнаступальні дії, але про успішність чи неуспішність цих операцій стає відомо, скажімо, за декілька тижнів.

Я можу точно запевнити, що цією ситуацією Сили оборони точно користуються. Це, власне, і наші контратакуючі дії на землі, і наші міддл-страйк-удари, які так само руйнують російську логістику.

Тому в цій ситуації у росіян насправді немає інших варіантів. Вони сконцентрували усе живе, що у них є, просто закидають м'ясом і намагаються продавлювати нас і відтискати.

– Ви вже сказали про контроль за логістичними маршрутами ворога. Дійсно, це дуже-дуже важливо. За вашими оцінками, як відбуватиметься встановлення вогневого контролю за крупними логістичними маршрутами ворога, які проходять по південній та східно-південній частині нашої країни, наразі окупованій? Як ви бачите, наприклад, перспективу того, що той самий Мадяр зможе їх повністю перекрити?

– Я думаю, наша основна увага все-таки буде на півдні, на їхньому так званому "Азовському кільцю". Це умовна назва, адже ніякого "Азовського кільця" вони не побудували. Йтиметься про подальшу концентрацію ударів по Кримському перешийку з метою його логістичного відсікання, а також точкові удари. Тому що в районі тієї самої Костянтинівки росіяни намагаються розвертати свою інфраструктуру для запуску своїх "Молній". Ми знищували подібні центри в районі Селідового, коли тривала Покровсько-Мирноградська операція.

Тому, я думаю, що південний напрямок буде більш пріоритетним, тому що там нам легше з точки зору логістики. На Донеччині важче, тому що росіяни там розбудували пару сотень кілометрів нових залізниць, оновлювали старі полотна, а зараз прокладають маршрути, в тому числі, через ґрунтові дороги, намагаючись утворити логістичну "павутину", щоб максимально знівелювати наші удари.

Але по основних напрямках, основному забезпеченню ми точно будемо збивати їхні темпи, адже у них є дефіцит, в тому числі і пального. Тому ставка буде робитися на ноги російського піхотинця, щоб підтримувати хоча б той рівень тиску, який є на сьогодні і, відповідно, уникнути просідання. Ми ж, своєю чергою, визначаємо більш слабкі місця і намагаємося робити свою роботу, де це можливо робити.

Окрема Президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають "Шахеди" та ракети під час повітряних тривог. До Президентської бригади можна долучитися, щоб служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має низку бойових та небойових вакансій.

Переходьте на сайт або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть всю інформацію про службу та вакансії.