Ворог втратив суттєву перевагу, не має "протиотрути" та йде до падіння. Інтерв'ю із Сунгуровським
Російська окупаційна армія втратила суттєву перевагу на полі бою, через що Сили оборони України почали швидше звільняти окуповані території, а ракетно-дронові удари ворога суттєво зменшилися. Йдеться про втрату в управлінні і контролі через відключення Starlink. Противник ще не знайшов "протиотрути", але є й інші, більш глобальні чинники, які ведуть до його падіння. Насамперед це сума економічних проблем, що продовжують накопичуватися і опосередковано впливати на поле бою.
Кажуть, з Росією треба домовлятися, бо географію не змінити. Але насправді треба працювати над тим, щоб змінити адміністративний устрій РФ, як це свого часу сталося із Радянським Союзом.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.
– Усього за п'ять днів, з 11 до 15 лютого, Сили оборони повернули під контроль приблизно 201 квадратний кілометр територій. Це є найбільшим прогресом за два з половиною роки. Аналітики стверджують, що це відбулося завдяки відключенню росіян від Starlink. Чи вважаєте ви, що дійсно головна причина полягає в цьому? Чи можна розширити цей успіх?
– Це дуже важке питання, адже успіх на полі бою складається з багатьох чинників. Зміна кожного з них може призвести до кардинальних змін або навпаки – не складатися в певну загальну тенденцію.
На жаль, Росія й досі має кількісну перевагу, і ця кількісна перевага означає, що вони можуть маневрувати своїми силами і засобами. Тому вони набагато успішніші, ніж ми. З технікою у нас поки що більш-менш складається нормально, але з живою силою величезна проблема, у нас дуже великий дефіцит.
Тому концентрація наших військ на певних ділянках фронту означає, що інші ділянки будуть вимушено послаблені. Росіяни про це знають, адже розвідка там працює добре. Через це кожен такий прорив означає, що фактично на одній ділянці фронту ми прориваємо оборону, а на іншій втрачаємо контроль над кількома селами. Тобто це гойдалки. Тому дуже важко сказати, чим все це закінчиться.
Насправді позбавлення Росії Starlink призвело до того, що було втрачено серйозну перевагу в управлінні і контролі на передньому краї, і не лише там. Адже ми бачимо, що зміни відбуваються не тільки на фронті – стало менше ракетно-дронових ударів, до того ж вони сконцентровані переважно на близькій відстані, у прифронтових районах. Тому що немає Starlink, відповідно немає систем управління польотом тих самих дронів. Якщо ж ворог без дронів запускає одні балістичні ракети, ми їх перехоплюємо, збиваємо. Російські дрони виснажували нашу ППО і призводили до неприємних наслідків під час ударів по цивільній інфраструктурі, енергетичній інфраструктурі тощо.
Тобто кожен із цих чинників впливає на загальну ситуацію. Наскільки сильно? Настільки, наскільки ми можемо знайти "протиотруту". Причому це відбувається з обох сторін: ми вигадуємо й застосовуємо щось нове, а росіяни намагаються знайти контрзаходи. І навпаки, так само вчиняємо і ми. Це війна, жива штука.
– Ви сказали про те, що у нас проблема з живою силою. Дійсно, це так. Але останні тенденції свідчать про те, що втрати ворога наразі перевищують кількість нових підписаних контрактів. Як ви думаєте, з чим це пов'язано? З тим, що Сили оборони почали знищувати більше живої сили противника, чи з тим, що у ворога проблеми із новими контрактами?
– І перше, і друге. Насправді зростає наше бойове мистецтво, на нашому боці є й технічна перевага. І внутрішні чинники всередині Росії не дозволяють їм мобілізовувати особовий склад у таких масштабах, які могли б компенсувати втрати на фронті. Це все працює. Це війна на виснаження.
Насправді так, це є. Якими будуть наслідки? Я вважаю, що дуже неприємні для Росії, бо там не лише на фронті відбуваються такі речі. Там і в економіці відбуваються дуже негативні події. Росія на порозі краху.
На Мюнхенській конференції говорили, що нам треба спілкуватися з Росією, бо ми не змінимо географію... Так, географію ми не змінимо, але ми можемо змінити адміністративний устрій Росії. Не треба забувати, що на місці пострадянських країн колись був Радянський Союз, який припинив своє існування. Тобто такий прецедент вже є. Так само треба робити і з Росією.
– Ви сказали, що Росія на порозі розвалу. Через яку найголовнішу проблему вона опинилася у такому стані?
– Економіка. Руйнування економіки, власної економіки. Це не лише газ і нафта. Так, вони є визначальними чинниками підтримки російської економіки, але сама система управління і планування цією економікою є не дуже гнучкою. Росії вдалося швидкими темпами переорієнтувати економіку на військові рейки, але що далі? Через те що створені нові підприємства, які зайняті виготовленням військової техніки, зменшується виробництво споживчих товарів, і це руйнує економіку. А це і фінанси, і кредити, і все інше.
Ця ситуація впливає не лише на виробництво, а й на населення, на його стан. Тобто йдеться про кумулятивний ефект. Саме він, а не якийсь окремий фактор, призвів до такого стану.
– Але ж ми розуміємо, що коли йдеться про економіку, про її вплив на безпосередньо воєнні дії, то не можна сказати, що зміни будуть дуже швидкими, це має якийсь певний часовий лаг. За вашими оцінками, коли ця сукупність проблем дасться взнаки безпосередньо на полі бою?
– Цього я не можу сказати. Я не є експертом в економіці, щоб робити такі прогнози. Для цього треба бачити ситуацію зсередини.