'Я цю скотину в очі не бачив': що думають про зрадників України в Енергодарі та Мелітополі
У тимчасово окупованих містах України продовжують з'являтися гауляйтери. Як правило, це представники вже забороненої ОПЗЖ. З їхньою допомогою російські окупанти намагаються встановити свою владу. Однак у Мелітополі та Енергодарі люди активно пручаються, виходять на мітинги і не підкоряються незаконній владі.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
У Мелітополі керівником окупаційної адміністрації себе призначила 57-річна Галина Данильченко. Вона була депутатом та секретарем Мелітопольської міської ради, обиралася від Партії регіонів, а потім від ОПЗЖ. Починала свою кар'єру з бухгалтера місцевого заводу підшипників ковзання у 2000 році. А за п'ятнадцять років очолила його.
Її вважають ставленицею місцевого бізнесмена та одіозного політика Євгена Балицького, який і володіє цим заводом. Балицький у Мелітополі володіє ще кількома заводами та фірмами.
Галина Данильченко – людина одіозного Балицького. Джерело: Facebook Галини Данильченко
У Запорізьку обласну раду у 2010 році він обрався від Партії регіонів. У 2014 році на позачергових виборах пройшов до парламенту по одномандатному округу та увійшов до фракції Опозиційний блок.
Два сини Балицького живуть у Криму, сам він часто там буває. У ЗМІ він заявляв, що Крим ніколи в Україну не повернеться. Під час війни Росії проти України він став співпрацювати з ЗС РФ та увійшов до окупаційної адміністрації міста. Тут він відповідає за "силовий блок".
Як розповідають активісти Мелітополя, насправді реальним керівником незаконної окупаційної адміністрації є Балицький, а Данильченко – його пішка.
Євген Балицький був членом Партії регіонів. Джерело: Новини Запоріжжя
Колаборант прославився тим, що оголосив про створення у парламенті групи "За мир та стабільність". Депутати цієї групи у вересні 2014 року завітали до Держдуми. Щоправда, Балицького серед них не було.
Також він був помічений у кнопкодавстві і показував непристойний жест журналісту, який його знімав. А в грудні 2016 року вніс законопроект "Про забезпечення державної підтримки щодо розвитку, популяризації та захисту російської мови як мови меншин".
Недарма його "візаві" Данильченко тепер відключила у Мелітополі всі українські канали, а також пропонує відключити український інтернет та мобільний зв'язок. Крім того, з 4 квітня вона збирається перевести всі школи та садочки на російську мову. А російським пропагандистським каналам вона заявила, що у Мелітополі "нудьгували за російською мовою".
Данильченко та Балицький брали активну участь у російському пропагандистському проекті "Безсмертний полк". Джерело: Facebook Галини Данильченко
Днями Данильченко за допомогою російських окупантів заблокувала 13 тонн гуманітарної допомоги, яку українці доправили до міста. Кажуть, вона зі спільниками збирається її розпродати або передати проросійським шанувальникам.
В Енергодарі також з'явився свій гауляйтер – депутат міської ради від ОПЗЖ 48-річний Андрій Шевчик. У своєму зверненні до жителів міста Шевчик заявив, що його підтримують представники спілки воїнів Афганістану та козацтва. Пообіцяв скоро їх представити.
Шевчик нічим особливим у політиці чи громадському житті міста не відзначився. Хіба що фотографувався із депутатами на корпоративах. Він працює провідним інженером на Запорізькій АЕС. До речі, цю атомну станцію 4 березня захопили російські окупанти.
Шевчик танцює на депутатському корпоративі. Джерело: ОК Андрія Шевчика
Ми поки що не виявили серед воїнів-афганців тих, хто підтримав Шевчика. "Я вас благаю, я в очі не бачив цю скотину. І ніхто з моїх знайомих афганців не знає його", – сказав нам голова Енергодарського союзу ветеранів Афганістану Петро Буланний.
Брат Шевчика, Юрій, живе у Москві. На сторінці свого брата-колаборанта він його активно захищає та загрожує тим, хто виступає проти нього. Сам же Андрій Шевчик теж натякає на неприємності тим, хто його критикує у Facebook.
Шевчик з дружиною. Джерело: ОК Андрія Шевчика
Сестра зрадника Олена Кюбар живе у Тарту, Естонія. Що цікаво, серед родичів Шевчика є людина, яка мешкає у Бучі, містечку, яке зруйнували окупанти, вбили там багато мирних жителів.
А його син Дмитро проживає у Харкові, який серйозно постраждав від обстрілу російських військ.