Яковенко: долю Путіна та Росії вирішать ЗСУ. Інтерв'ю

Безпрецедентні санкції і щодо олігархів з оточення президента Росії Володимира Путіна, і щодо членів його сім'ї ніяк не вплинуть на цілі агресора у війні проти України, хоч і матимуть потужний відтермінований ефект. Головна умова не лише перемоги України, а й усунення Путіна з поста – це успіхи Збройних сил України.

Фактично доля і нашої країни, і Росії сьогодні вирішується на полі бою. Зрештою, перемога буде за Україною, але битва за Донбас може бути дуже важкою.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.

– Стало відомо, що в аеропорту Дубая заблокували літаки російських олігархів. Як бачимо, кільце звужується. Уже найбільш наближені до Путіна потрапляють під санкції. Зокрема, у цьому списку є навіть Ротенберг. Який ефект ці санкції матимуть на самих олігархів і, звичайно, на Путіна?

– Я думаю, що це два різні питання. Що стосується олігархів, того, що називається близьким колом Путіна, то, звичайно, їхнє життя ніколи не буде таким, як було. Власне, як життя всіх росіян. Просто їм доводиться падати з більшої висоти, тому вони відчувають це сильніше.

Щодо Путіна, то я думаю, що жодного особливого впливу на його позицію, його поведінку, його рішення всі ці заходи не матимуть. Можливо, суто морально, але й то навряд.

Взагалі, потрібно усвідомлювати, що єдине, що зараз має значення, – це те, що відбувається на полі бою.

– Ви маєте на увазі великі втрати російської армії?

– Я маю на увазі втрати та поразки. Це пов'язані речі, але це не одне й те саме.

Так, санкції є дуже важливими, вони впливають на економіку. Індивідуальні санкції – блокування літаків тощо – все це спричиняє руйнівний вплив, але ефект його дуже віддалений. А битва відбувається зараз.

Якщо говорити про пріоритети, то насамперед Захід має надавати Україні зброю. Один хороший бойовий літак вартий найжорсткіших санкцій.

– І все-таки від санкцій страждають не лише друзі чи бізнес-партнери Путіна, а й члени його родини. Санкції застосовані щодо його дочок та Аліни Кабаєвої. Це також ніяк не вплине на нього?

– Ні, звичайно. Чесно кажучи, мене цікавить, які почуття Путін відчуває до близьких людей, дружин, коханок, дітей. Можливо, якась теплота і є, але це не має жодного значення з погляду на ситуацію.

Це має значення з погляду справедливості. Потрібно, щоб цим людям жилося гірше, ніж до війни. Але це не вплив на ситуацію, це відплата.

– І питання щодо вищого військового керівництва Росії. Кажуть, стосунки Путіна та Шойгу погіршилися. Ви припускаєте, що силовики можуть відіграти певну роль у зміщенні Путіна з поста чи навіть у його фізичному усуненні?

– Щоб щось відповідально говорити, треба мати якийсь інсайд, ексклюзив. У мене є тверде переконання, що на сьогоднішній момент жоден з аналітиків не має скільки-небудь достовірної інформації про підготовку змов силовиків тощо.

Якби в когось така інформація була, всі ці змовники були б уже мертві. Бо якщо знають двоє, знає і свиня. Тому я думаю, що ця ситуація невідома нікому.

Але ми живемо у імовірнісному світі. У міру збільшення кількості поразок та поглиблення їхнього ступеня, масштабу, тяжкості, ймовірність протесту – або змови з метою усунення, або фізичного усунення – зростає.

Головна перешкода до того, щоб це сталося, – це тривала багаторічна зачистка всього поля вищого командування, зокрема й військового. Ми бачили, як члени Ради безпеки буквально здавали аналіз калу у прямому ефірі, коли Путін кожного з них піднімав і ставив по команді смирно. Вони панічно його бояться.

Це поле зачищене дуже серйозно. Немає там і близько не лише жодного гвардійця Орлова, який здійснював усунення Павла I, а й ніякого генерала Лебедя. Усі люди, які у вищому керівництві збройних сил могли мати якусь власну думку та власну позицію, зверніть увагу, хто це був? Генерал Лебідь – убитий, генерал Рохлін – убитий.

Тих людей, які мали риси російського офіцера, вбито. Залишилися такі, як Шойгу, який ніколи в житті в армії не служив і не знає, на який бік кашкет надягати.

Але, в принципі, існує якась кількість генералів, які є більш-менш професіоналами та розуміють, що відбувається. Тому такий рух можливий. Але тільки після того, як поразка на фронті стане настільки тотальною, що вона стане відомою і очевидною вже практично всім у збройних силах.

Ось тоді, можливо, це відчуття того, що вся офіцерська маса обурена і принижена цією тотальною поразкою, шанси на такі дії з'являться. Не раніше. Але швидше за все, це станеться в найближчий час.

Насправді це, як і решта, знаходиться в руках української армії.

– Виходить, що це питання кількох місяців?

– Це вже як піде. Ми ж не знаємо результатів. Зрозуміло, що сьогодні Путін перемогти Україну не може – це очевидно. Це розуміють уже усі. Але є і питання про те, наскільки українська армія готова завдати тотальної поразки російській армії.

Так, поразки під Києвом, під Черніговом завдано. Але це недостатні поразки для того, щоб можна було говорити про якусь серйозну кризу і про те, що режим уже тріщить по швах. Ні.

Зараз, на жаль, буде дуже тяжкий період. Прийшов сирійський кат генерал Дворников, який звик знищувати мирних громадян масово, сотнями тисяч. Думаю, битва за Донбас вестиметься за сирійським сценарієм, коли будуть килимові бомбардування.

Дворников нічого іншого не вміє. Він так діяв у Грозному, він так діяв у Сирії. Тут, щоправда, йому протистоятиме трішки інший противник, бо сирійці, які чинили опір, взагалі не мали жодних засобів ППО, не мали літаків. На землі Дворников не працює і, найімовірніше, не вміє. Там працювали воїни з Ірану, Туреччини та кілька власних солдатів з армії Асада.

Але з повітря знищувати населення Дворников може, тож буде тяжка історія. Я думаю, що й керівництво України та українська армія не чекають на легку прогулянку. Вихід очевидний тільки в підсумку, але не думаю, що хтось зараз може сказати, скільки часу це займе.

Насправді тут є терміни. Для Путіна є термін 9 травня. Йому треба щось зробити. Найкращий трофей, подарунок, який він може собі зробити на "день перемоги", – це Маріуполь та Слов'янськ. Але сподіватимемося, що в нього це не вийде.