Російські окупаційні війська продовжують наступ у Запорізькій області, що викликає цілу низку побоювань щодо того, які загрози це несе самому Запоріжжю. Тим паче що РОВ стали частіше застосовувати по обласному центру засоби ураження, які виводять місто з категорії тилових. Про наміри російських окупантів і як їм протистояти – розберемося в цьому матеріалі.
Нині РОВ проводять активні наступальні дії за двома напрямками в Запорізькій області.
З півдня – Запорізький напрямок через Степногірськ та Оріхівський напрямок. Зі сходу – Гуляйпільський напрямок через Гуляйполе і вздовж всієї річки Гайчул і траси Р-85 по Покровське Дніпропетровської області.
Обидва ці напрямки мають різний ступінь ризиків і загроз для Запоріжжя, і кожному з них російське командування виділяє особливу роль у межах наступальної операції в Запорізькій області.
Розглянемо кожен з них окремо для розуміння реальних загроз для обласного центру.
Гуляйпільський напрямок
На Гуляйпільському напрямку спочатку РОВ зосередили ударний потенціал 5-ї Загальновійськової армії як основний пробивний на всьому Південно-Донбаському напрямку. Мета – захоплення Гуляйполя і вихід на правий берег річки Гайчул. Але 5-та ЗВА не впоралася з поставленим завданням, зазнавши з вересня 2025 року на цьому напрямку одну з найважчих втрат – понад 20 тисяч особового складу.
До моменту виходу 5-ї ЗВА до Гуляйполя армія не могла забезпечити швидке, стрімке захоплення невеликого міста, і її довелося посилювати підрозділами зі складу 29-ї та 35-ї ЗВА, що спричинило гальмування просування РОВ на Покровському напрямку Дніпропетровської області, у межиріччі Вовча-Ворона, а також по трасі Н-15.
Але яку мету переслідують РОВ на цій ділянці бойових дій?
Російське командування розглядає захоплення територій від Гуляйполя до Покровського Дніпропетровської області з охопленням зони контролю на правому березі річки Гайчул як перспективне формування плацдарму для подальшого наступу на Запоріжжя ударного угруповання, здатного здійснити такий наступ у принципі.
Річ у тім, що зосереджені на сьогодні сили і засоби РОВ на Південно-Донбаському напрямку у вигляді 5-ї, 29-ї, 35-ї і 36-ї ЗВА, а також 68-го АК кількісно в 100 тисяч о. с. недостатні для наступу і захоплення такого великого, індустріального міста, як Запоріжжя. Для цього необхідна ударна група військ, яка в 3-4 рази перевищує нинішню.
Окреме питання щодо того, чи зможе Росія взагалі знайти і сконцентрувати таку кількість сил і засобів, але це вже друге питання. Первинне – наявність плацдарму, який дозволяв би забезпечувати таке угруповання всім необхідним матеріально-технічним забезпеченням для його утримання і підтримки. А тут дуже важливий контроль не тільки над дорожніми логістичними артеріями, а й залізничними, особливо в районі Гуляйполя.
Тобто Гуляйпільський напрямок на сьогодні – це спроба командування РОВ сформувати умови для концентрації достатнього ударного угруповання з метою подальшого наступу на Запоріжжя.
З урахуванням темпів просування РОВ та рівня втрат, сумніви щодо того, що це їм вдасться реалізувати у 2026 році, – не безпідставні. Але це не привід розслаблятися, адже якщо РОВ і не зможуть створити відповідних умов для наступу на Запоріжжя у 2026 році та навіть зібрати необхідне угруповання в найближчій перспективі, своє теперішнє розташування вони зможуть використати для каталізації близькотилового терору.
Перебуваючи по лінії бойового зіткнення вздовж лівого берега Гайчул, РОВ вже зараз мають усі можливості застосовувати в ближній і середній тиловій зоні Запорізької області, глибиною до 50 км і більше, ударні дрони БМ-35 "Італмас", "Молнія-2", ББ "Ланцет" та інші.
Фактично РОВ можуть розгорнути терор і удари вглиб Запорізької області до самої Комишувахи і навіть далі. Це вже порушує питання про необхідність щонайменше термінового зведення вздовж трас і доріг найпростіших, але досить ефективних пасивних захисних засобів – перетягувати їх сітками, щоб не було порушено логістику в області.
Запорізька ОВА і територіальні громади вже повинні потурбуватися про розв'язання цієї проблеми і не затягувати, а масштабувати цей процес, поки зони контролю РОВ не дозволять їм нівелювати подібні роботи постійними ударами по робочих групах, що зводять ці інженерні, захисні споруди.
Запорізький напрямок
Для Запоріжжя наступ РОВ з півдня несе меншу загрозу в контексті реалізації наступальної кампанії з метою захоплення міста, ніж Гуляйпільський напрямок. Багато в чому тому, що тут зосереджена 58-та ЗВА, сил і засобів якої для вирішення настільки глобального завдання просто не вистачає, але їх достатньо для довгих, але тактичних дій.
Очевидно, що пріоритетним для 58-ї ЗВА зараз є завдання окупації Степногірського плацдарму по південний берег Конки. Вихід на лівий берег бачиться малоймовірним для командування РОВ, а ось захоплення всього плацдарму з контролем Степногірська, Приморського, Веселянки та надалі поступальним рухом на схід до Юрківки та Оріхова вони вважають цілком реальним сценарієм, хоч би скільки часу той не зайняв. Але це не основна їхня мета.
Основною метою РОВ на Степногірському плацдармі є розміщення сил і засобів для цілодобового, постійного терору Запоріжжя всіма наявними засобами ураження, від РСЗВ і ствольної артилерії до здійснення нальотів fpv-дронів (як стандартних, так і на оптоволокні) для полювання на містян, особливо в південних районах обласного центру.
Реальна мета російських окупантів на цьому плацдармі – створити умови для перетворення Запоріжжя на подобу Херсона, з безперервним терором цивільного населення.
У зв'язку з цим уже слід продумувати заходи як пасивного, так і активного захисту міста від цих загроз. Йдеться не тільки про натягування вже згаданих раніше сіток уздовж доріг на околицях міста і навіть у самому обласному центрі, а й приділити увагу захисту за допомогою РЕБ і розширенню функціоналу мобільних вогневих груп.
І рішення ці мають ухвалюватися невідкладно, вже зараз.
Висновки
Окупація Запоріжжю у 2026 році не загрожує, і загалом РОВ не володіють на сьогодні потенціалом, який дав би їм змогу розгорнути подібну загальновійськову операцію. Проте вони намагаються створити щонайменше попередні умови, максимально сприятливі для підготовки такої операції.
Основною загрозою для Запоріжжя є масштабування терору проти цивільного населення та ударів по логістиці в тиловій зоні.
З урахуванням цієї загрози на рівні ОВА, а також територіальних громад уже необхідно продумувати облаштування пасивних засобів захисту (перетягувати сітками траси, дороги, рокади), а також формування у великих містах кварталів РЕБ.
Важливим аспектом також є розширення функціоналу МОГ.
У нинішньому стані російське угруповання не має шансів захопити Запоріжжя, але РОВ намагатимуться перетворити життя обласного центру на суцільний терор. І від того, як місто до цього підготується, залежатиме і ступінь успішної реалізації такого сценарію російських терористів.
Матеріал підготовлено в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".