Жданов: у Путіна залишився останній шанс, ЗСУ влаштували його армії конвеєр смерті. Інтерв'ю

Президент країни-терориста Росії Володимир Путін не змінив своїх планів щодо України. Наразі йому вкрай потрібна пауза, щоб відновити сили. До кінця січня він розраховує зібрати 150-тисячне військо з мобілізованих, але це не вирішить проблему боєздатності російських ЗС. Армія України влаштувала окупантам "конвеєр смерті" й не збирається зупинятися.

Перенесення війни на територію Росії може стати приводом до застосування Кремлем ядерної зброї, але союзники України мають намір іти іншим шляхом – сприяти тому, щоб РФ повністю втратила свій військовий потенціал. Щоб Путін лишився без армії. Сьогодні у нього залишився останній шанс повернути віру в себе пересічних росіян – захопити будь-яке українське місто, добре відоме в РФ. Але ЗСУ такого шансу йому не дають. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.

– Глава міноборони Великої Британії Бен Воллес припустив, що Україна отримає крилаті ракети Storm Shadow дальністю 560 кілометрів. Якщо справді ми отримаємо таке й інше далекобійне озброєння, чи можна буде сказати, що це поставить крапку у війні?

– Ні, це не поставить крапку. Але це буде перший крок до набуття Україною паритетного озброєння. Це те, про що говорив головком Залужний у своїй статті ще у вересні.

Крапку в цій війні поставить лише розгром російської армії. Інших варіантів на нинішній день немає. Переговорний процес просто практично неможливий, тому що Путін не хоче міняти свою позицію.

– Ви сказали "розгром армії". Україні вже стільки місяців поспіль дають озброєння, надають іншу допомогу, проте поки що не йдеться про повний розгром армії Росії. У чому головна ознака такого розгрому?

– Головна ознака розгрому російської армії – коли вони втікатимуть. Коли вони зірвуться з позицій і почнуть відступати, як це було в Херсоні, як це було на Харківщині та на Київщині. Тоді ми спокійно виходимо на межі 1991 року.

А далі може бути варіант Ізраїлю чи Кіпру до втручання військ ООН. Але в будь-якому випадку для росіян це буде катастрофічна поразка.

– Дійсно, адже вони і так уже втікали. Тож у чому ж справа?

– Так, але під їхнім контролем ще чотири області України, близько 17% території. А от коли ми говоритимемо про відновлення територіальної цілісності країни, тоді мети "спецоперації" не буде досягнуто.

– Ви згадали про генерала Залужного. Востаннє, коли він говорив з американським генералом Міллі, вони зійшлися на думці, що з Росією необхідно воювати до кінця. Як думаєте, що вони мали на увазі? Зокрема, чи міг розглядатись варіант переходу українською армією кордону РФ?

– Я не думаю, що нам є сенс переходити кордон Росії. Тоді в Росії, згідно з її військовою доктриною, будуть розв'язані руки щодо застосування того ж ядерного озброєння. Це з одного боку.

З іншого боку, я думаю, США ведуть таку політику, щоб ми викинули з Росії весь військовий потенціал. Як у "Казці про рибалку та рибку". Щоб Путін залишився біля розбитого корита, без війська. Щоб він не міг оголосити нову хвилю мобілізації, не зміг зняти танки Т-55 чи Т-34 зі зберігання. Оце і буде повний розгром. І він має бути приблизно на кордонах 1991 року.

– Генерал Залужний також заявив, що зараз агресору вкрай потрібна пауза, щоб відновити резерви й мати можливість наступати. Залужний не відкинув, що ціллю ворога знову може стати Київ. Як ви оцінюєте такі прогнози?

– Це реалістичний прогноз, але, як завжди, він має своє "якщо". Залужний дав це зрозуміти чітко і ясно: якщо Росія зможе сформувати 200-тисячне угруповання, то так, вони спробують реалізувати свої плани.

Бо Путін своїх планів не змінив. Він змінив свою позицію. І тепер зрозуміло, чому він увесь час каже, що все йде за планом. Він сподівається, що до кінця січня або до кінця лютого він матиме 200-тисячне військо і зможе відновити наступальні операції. На це він сподівається. А як воно вийде у житті, на це ми подивимося.

Плюс наш головком говорить про те, що ми не сидітимемо склавши рук, навіть на Новий рік, чого хоче Путін. Йому потрібен перепочинок, тому що на сьогодні російська економіка не в змозі одночасно вести війну та формувати резервну армію. Вони однозадачні. Вони можуть виконувати якесь одне завдання.

Тому їм кров із носа необхідне припинення вогню, щоб виконати друге завдання. Ми на ці умови не йдемо. Тому Росія робить не так, як хоче, а так, як може.

Ну, а як вона може і як у неї в результаті виходить, ми всі знаємо.

– Британська розвідка припустила, що найближчим часом російська армія збирається вести позиційну війну за давно застарілими принципами. Так, на тимчасово зайнятих територіях окупанти будують оборонні споруди зразка Другої світової війни. На вашу думку, що робитиме Путін протягом цієї зими?

– У нього залишився останній шанс підбадьорити свій народ і свою армію – спроба взяти якийсь населений пункт, який у всіх на вустах. Чому вони так б'ються на Донецькому напрямку? Це ситуація, в якій вони самі загнали себе в кут – або перемога, або смерть. Поки що виходить друге. І ми цьому сприяємо.

А в іншому російська армія, окрім Донецького напрямку, повністю перейшла у стратегічну оборону. Про жодний наступ вони мову не ведуть. Їм дай боже хоч утримати ті позиції, які є на нинішній день.

І навіть ті 150 тисяч мобілізованих – хоча, я сумніваюся у цій цифрі, Путіну, мабуть, генералітет повідомляє не все – не вирішують проблему боєздатності армії. Вони вирішують проблему укомплектованості частин. Але сталінське гасло про перехід кількості в якість не виконується.

У нього була мобілізована вся країна, і він міг кидати на німецькі кулемети стільки рот, доки кулемет не здохне. А тут такого резерву Путін не має.

Генштаб намагатиметься вивести війська з-під удару. Подивіться, що вони роблять на Запорізькому напрямку – відводять основні сили на дальність досяжності нашої артилерії. Крім тих місць, де вони не можуть, – наприклад, у містах. І ми їх там постійно накриваємо. А якщо ми накрили, то треба привести нових і поставити в стрій.

Виходить, що ми організовуємо їм конвеєр смерті. А де тоді брати резерв, який треба навчати? Минуло три місяці з моменту мобілізації. Де це військо? Путін планує зібрати його у кращому разі лише до кінця січня. Ось у цьому вся проблема для Російської Федерації та перевага для нас.

Ми можемо собі дозволити не зупинятись, а вони не можуть собі дозволити не зупинятися.

– Чому Путін скасував щорічну пресконференцію?

– Тому що він став гіпотетичною мішенню. Якщо безпілотник, який запустили добрі люди, зміг долетіти до Енгельса, Москва потрапляє в цю зону. А де гарантія того, що Путін вийде під ялинку до пюпітра на Красній площі, й туди не прилетить якийсь "Сокіл-300" чи "Лелека"?

Він зрозумів, що став досяжною ціллю на території Москви. Йому тепер треба на Валдай їхати чи ще далі. Або сидіти у бункері й не вилазити.

Зараз опрацьовується варіант онлайн – і пресконференції, і звернення до російського народу. Але для Путіна, який вірить у скріпи, це буде катастрофою символізму. Він завжди виходив на тлі Спаської вежі Кремля, на тлі будівлі президії ВР (резиденції президента) з прапором. А тут він стоятиме на тлі електронного екрана, який показуватиме бутафорську картинку. Тобто у нього за спиною буде бутафорська Росія.

– Так вони можуть і бутафорську Спаську вежу намалювати, це не проблема.

– Можуть. Але одна справа, коли він стоїть на вулиці на морозі й читає цю промову, у нього з рота йде пара – це сенс скріп для Росії, інша – коли він сидить у бункері за столом у памперсі та розповідає росіянам про те, що "ми встанемо з колін і житимемо добре".

Люди все це помічають. Хоч би як було зомбовано суспільство, воно все бачить. Політики попадаються на дрібницях, які бачить суспільство і які вони самі не помічають.