Жданов: українці загадали Перемогу на Новий рік. Коли бажання здійсниться? Інтерв'ю
Серед новорічних побажань українців на 2023 рік домінувало одне: перемога України у війні. З об'єктивних причин воно може здійснитися не раніше ніж у другій половині року, що настав. Насамперед тому, що союзники України мають намір витягнути з країни-терориста всі військові можливості, і для цього розтягують війну в часі.
Країна-агресор змінила тактику ведення війни з мирними громадянами України – за рахунок нескінченних атак вона має намір брати українців виснаженням. Але щодня ворог відчуватиме дедалі більший дефіцит засобів на продовження війни, а для поповнення резервів армії росіян доведеться відловлювати – зокрема тих, хто готовий "воювати" на дивані, не випускаючи пляшку пива з рук. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.
– Напевно, цієї новорічної ночі найпопулярнішим бажанням українців було одне – бажання перемоги України у війні. За вашими оцінками, чи може воно реалізуватися, наприклад, у першій половині року?
– Ні, в першій половині року воно навряд чи може бути реалізовано, тому що, як я розумію, Сполучені Штати таки відтягують постачання озброєнь Україні та дають можливість Путіну зібрати військо. І тому в першій половині року буде боротьба з цим новим сформованим збройним угрупованням Російської Федерації.
– Чому США обрали саме таку тактику – тактику планомірного ослаблення Росії, а не швидкого розгрому її армії?
– Я назвав би її тактикою витягування всіх військових можливостей Росії. Як у казці, Путін має залишитися біля розбитого корита. Коли він не матиме змоги виставляти чергове військо, тобто проводити свою політику інструментами війни, тоді або він буде змушений іти назад, або його знесе еліта, бо він не зможе контролювати ситуацію і керувати нею.
– Проте ми бачимо, що Росія налагоджує власне виробництво озброєнь, що людський потенціал там просто величезний. Якщо керуватися такою логікою, виходить, що війна може затягтися на довгі роки?
– Ні, чому? Той промисловий потенціал, якого досягли завдяки переведенню економіки на військові рейки, не задовольняє потреб фронту. З кожним днем зростатиме дефіцит засобів, зокрема фінансових коштів, на виробництво цієї зброї.
Так, вони можуть формувати маршові роти, але думаю, що другу хвилю мобілізації Російська Федерація організовуватиме шляхом відловлювання. Людей уже не викликатимуть повістками до військкомату – вручення повісток і приведення до військкоматів будуть примусовими.
– На нинішній день втрати російської армії в Україні перевищили 107 тисяч. Проте поки немає ознак того, що в Росії наростають протестні настрої. Що це за феномен?
– Протестів не буде доти, доки суспільство не зрозуміє, що їх женуть просто на забій. А для цього потрібен час.
Сьогодні російське керівництво ретельно приховує втрати. Нашій інформації про те, що там уже понад сто тисяч [загиблих], вони не вірять. Коли суспільство почне сприймати, що цифра втрат перевищує сто тисяч, або коли в оточенні кожної людини буде один, два, три постраждалих від цієї війни, – ось тоді, можливо, постане питання, яка ціна цієї війни.
На нинішній день Путін експлуатує тему об'єднання нації, консолідації та наратив про те, що Росія бореться за себе. Він проводить пряму паралель: мовляв, якщо вони не воюватимуть, то не буде Росії, прийдуть американці й усе в них відберуть – відберуть їхні вуличні туалети, їхній рівень життя, їхню пенсію, їхній газ і нафту, до яких населення взагалі має віддалений стосунок.
– Тож усі ці "цінності", які ви перерахували, ставлять вище за цінність людського життя?
– Так. Вони використовують ще й пропаганду зразка Другої світової. Вони трохи відійшли від "Великої Вітчизняної" і тепер намагаються називати війну Другою світовою, не виділяючи цей епізод. Який головний принцип? "Діди воювали, і ми маємо воювати".
Як сказав патріарх Кіріл, нєфіг горілку пити, ідіть помирати за царя та вітчизну, це почесна смерть. Ти можеш померти у канаві алкоголіком чи героєм за свою вітчизну.
Тобто йде капітальне оброблення населення з усіх боків – і духовне, й ідеологічне. За 20 років Путін чітко сформував у населення почуття загрози з боку НАТО й переконав росіян у тому, що Україна "окупована НАТО", що в українців "промиті мізки" і їх треба "звільнити" та "вилікувати".
Ті 70% росіян, які, згідно із соціологією, підтримують цю війну, говорять про те, що Україну треба покарати, бо ми не з ними.
– І незважаючи на це, ви вважаєте, що мобілізація в Росії вже не буде такою, як на початку, що людей доведеться відловлювати.
– Так. Тому що ті, хто хотів воювати, вся ця публіка з мілітаристським чадом у голові – сьогодні вже всі воюють. Ця перша хвиля вже збирає вершки. Далі збиратимуть тих, хто готовий воювати, але на дивані. Кричати: "бий хо@лів!" – але не підводячись із дивана та не випускаючи пляшку пива з рук.
– Як ви знаєте, на території Росії все нові й нові випадки "бавовни" – вибухів на військових об'єктах, базах, аеродромах. Через це російські пропагандисти в істериці. Україна може діяти в тилу ворога поки що тільки таким чином чи у нас з'являться нові можливості для того, щоб завдавати ударів по військових цілях та центрах ухвалення рішень у Росії?
– Я думаю, що з'являться нові можливості. Єдине, що Сполучені Штати особливо не поспішають надавати нам необхідну допомогу. Але у нас є і власне вікно можливостей, і я більше сподіваюся на них. Це наші безпілотники та, можливо, наші ракети, які можуть з'явитися. Нехай у невеликій кількості, але вони можуть з'явитися, якщо ми налагодимо виробництво на безпечних майданчиках, можливо, навіть за межами України.
Але США та інші країни-партнери розширять наші вогневі можливості лише пропорційно до наростання загрози з російського боку. Коли Росія почне виставляти свіжосформовані сили свого наступального угруповання, про яке говорив генерал Залужний, тоді західні партнери посилюватимуть і наше угруповання. У всякому разі, видається саме так, бо по-іншому вони поки що сильно не поспішають.
Захід дає нам зброю у межах мінімальної достатності.
– Представник ГУР Вадим Скібіцький заявив, що через брак високоточних ракет Росія під час масованих атак на Україну почала комбінувати запуски з дронами та ракетами старого зразка. Він також спрогнозував, що РФ змінюватиме тактику дій на полі бою – використовуватиме штурмові загони до 160 осіб у кожному. На вашу думку, як може змінитись тактика ворога на початку року, у найближчі місяці?
– Навіщо далеко ходити? Ми з вами вже третю добу (інтерв'ю записувалося 2 січня. – Ред.) у новому році на власній шкурі відчуваємо тактику застосування тих самих дронів і ракет.
Ви бачите, що тепер головна мета – не завдати шкоди, а морально вимотати суспільство. Дрони літають усю ніч, отже, населення всю ніч не спить і перебуває у бомбосховищах – а вранці на роботу. Це ж величезне напруження – там бахнуло, там щось впало… А якщо з дітьми? Скільки людей так витримає? Крім того, за задумом ворога має бути якнайбільше жертв серед цивільного населення.
Вони беруть нас змором. І, як я розумію, тепер така тактика буде основною. Тут Скібіцький абсолютно правий. Я б не сказав, що ракети закінчуються або їх мало, але з ними в Росії явний дефіцит. І це тепер буде постійно. Якщо, звісно, Іран не розродиться і не дасть кількасот ракет. Тоді буде набагато гірше – вони повернуться до тактики масованих ракетних ударів.
Що стосується тактики на полі бою, то так, вони готують мобілізованих, вони відбирають найкращих – за станом здоров'я, за рівнем підготовки. І, звичайно, якщо вести наступ, потрібні штурмові загони. Судячи з кількості людей – 160 осіб, це будуть посилені роти. Тому вони й готуються.