ЗСУ готують створення нового плацдарму. До чого тут Abrams та F-16? Інтерв’ю з Крамаровим
Українські Сили оборони почали активну розвідку в районі дельти річки Дніпро. Наразі вивчається можливість створення нового плацдарму на лівобережжі Херсонщини. Погодні умови сприятливі, військові також – останнім часом російські окупаційні війська вивели звідси частину своїх сил, аби підсилити позиції поблизу Роботиного.
Для створення плацдарму необхідна стабільна переправа через річку Дніпро, яка дасть можливість перекидання важкої техніки та артилерії. Сили оборони України на цьому напрямку можуть посилити танками Abrams, які щойно прибули. Водночас вкрай потрібна підтримка українських захисників з неба. Це завдання можуть виконати винищувачі F-16, якщо перші зразки надійдуть за сприятливої погоди. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.
– Перші танки Abrams нарешті прибули в Україну. Цей факт підтвердив глава держави Володимир Зеленський. Чи знаєте ви, скільки їх?
– Мав бути 31 танк, але йшлося про першу партію в десять танків. В принципі, це танкова рота.
– Де просто зараз можна застосовувати цю нову техніку?
– Загалом будь-де, на всій лінії фронту. Але я думаю, що ці танки, які надійдуть, – напевно, вони надійдуть партіями, – будуть передані підрозділу, який на них буде працювати. Зазвичай створюються нові підрозділи, яким передається нова техніка.
Де ми їх побачимо? Думаю, на тому напрямку, який для нас буде виглядати більш перспективним у контексті розвитку наших успіхів у наступальних діях. Тут є два варіанти: або це Роботине, або Бахмут. Теоретично можливо, що на південному напрямку буде створено ще один плацдарм на кшталт Роботиного. Це доволі потужно збільшило б наші шанси на успіх. Можливо, Abrams додадуть туди.
– Отже, танки – це передусім наступальна техніка?
– На сьогоднішній день такої чіткої межі немає, але, звісно, основне завдання танків – прикриття, придушення ворога під час наступальних дій.
– Інститут вивчення війни повідомив про те, що українські Сили оборони вели активні дії на островах у дельті Дніпра та намагалися висадитися на лівому березі річки. Наскільки це сприятливий час для таких операцій за сьогоднішніх погодних та військових умов?
– Погодні умови дозволяють, дощів загалом немає. Дніпро, особливо після підриву греблі Каховської ГЕС, не має підніматися до якогось критичного рівня. Як я розумію, проводились певні операції щодо активної розвідки, навіть з певними бойовими контактами, щодо лівобережжя Херсонщини.
Як я розумію, Генеральний штаб загалом вивчає можливість, наприклад, створення там нового плацдарму. А плацдарм – це стабільна переправа, можливість перекидання важкої бронетехніки, артилерії, розгортання та ведення активних бойових дій.
Оскільки з цієї зони частину окупаційних військ було також перекинуто під Роботине, де ворог боявся нашого активного прориву, думаю, саме тут, у дельті Дніпра, склалися більш сприятливі умови в контексті меншої насиченості сил ворога.
– Але які особливі, можливо, специфічні сили та засоби потрібні для того, щоб забезпечити цю стабільну переправу через Дніпро, про яку ви сказали?
– Тут насамперед потрібні системи контрбатарейної боротьби, які б дозволили запобігати сильному ураженню артилерійськими системами. Це по-перше. По-друге, це самі переправи – понтонні або спеціальні інженерні машини, які дозволяють швидко наводити ефективні понтонні переправи.
Але найголовніше – звичайно, було б бажано мати перевагу в повітрі. Тому що найбільшу небезпеку для цього плацдарму все ж таки становить тактична авіація супротивника.
– Тобто можна сказати, що коли Україна отримає перші зразки винищувачів F-16, вони можуть бути залучені саме з цією метою?
– Так, у тому числі в такій операції. Але, на жаль, виходячи з термінів їхнього отримання, найімовірніше, ми отримаємо їх у той момент, коли погодні умови вже не будуть такими зручними для проведення такого типу операцій.
– Запитання щодо того, що наразі робить ворог, яка його тактика, а саме на південному сході нашої країни. Ми бачимо, як Сили оборони України долають укріплення ворога, зокрема "лінію Суровікіна". Але ми також бачимо, що ворог облаштовує нові оборонні рубежі та водночас перекидає свою 25-ту армію та десантні підрозділи ближче до лінії фронту. За вашими оцінками, до чого він готується – до оборони чи до наступу? І чи має він ресурс для того, щоб наступати?
– 25-ту армію він кидає на Куп’янсько-Лиманський напрямок якраз для наступу. Навіть не стільки саму цю армію. Там вже є сформовані ударні кулаки, як вони вважають, які підуть на Куп’янськ та Лиман. Їхнє основне завдання – вибити нас з ефективних плацдармів, з місцевості, на якій зручніше утримувати оборону, щоб змусити Україну перекидати частину наших резервів та нової техніки на Луганський напрямок, а не на південь.
На південь окупанти здебільшого перекидають десантні війська, тому що там їм потрібно швидко розгортатись та вступати в бойові дії. Відповідно, ми розуміємо, що будь-яка десантна дивізія може це зробити набагато швидше, ніж це буде робити цілий величезний армійський корпус. Отже, суть – швидко перекинути, швидко розгорнутися, швидко вступити в бій.
– Останнє запитання: на вашу думку, хто в жовтні матиме більшу перевагу на фронті?
– Важко сказати. Це залежить від великої кількості факторів. Також будемо дивитися, як ворог намагатиметься завдавати ударів по енергоструктурі нашої країни, будемо дивитись на роботу з вибиття їхньої логістики, складів тощо. Останнім часом ми працюємо по командних штабах ворога. Побачимо, які дивіденди це нам принесе.
Загалом я вважаю, що поки що жовтень буде без якихось екстраординарних подій. Все ж таки, на жаль, здебільшого статус-кво.